Постанова КЦС ВС № 758/4873/16-ц

Постанова Іменем України 08 серпня 2018 року м. Київ справа № 758/4873/16-ц провадження № 61-7744св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Головуючого - Червинської М. Є., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Курило В. П., Крата В. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_4, відповідач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брітіш Авто Клаб», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брітіш Авто Клаб» на рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є., ВСТАНОВИВ: У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Талісман Страхування (далі - ПрАТ «СК «Талісман Страхування»). В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 12 червня 2015 року він уклав з ПрАТ «СК «Талісман Страхування», яке змінило свою назву на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брітіш Авто Клаб» (далі - ПрАТ «СК «Брітіш Авто Клаб»), договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу (далі - договір страхування). 16 червня 2015 року відбулося викрадення його автомобіля марки ЗАЗ модель SENS, державний номерний знак НОМЕР_1. Того ж дня він звернувся до Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, про що було внесено відповідні дані до ЄРДР за № 12015110150000800 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України (шахрайство), де його було визнано потерпілим, яке 01 березня 2016 року було перекваліфіковано на частину першу статті 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом). 18 червня 2015 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою про настання страхового випадку з переліком передбачених договором страхування документів. 28 грудня 2015 року йому відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з ненаданням документів, передбачених пунктом 9 договору. Ураховуючи наведене, ОСОБА_4 просив визнати відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування внаслідок страхового випадку незаконною, стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості в розмірі 124 019 грн, витрат на правову допомогу - 5 тис. грн, та понесені судові витрати в розмірі 1 290,19 грн. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не виконав умови укладеного між сторонами договору добровільного страхування, а тому відмова страховика у виплаті страхового відшкодування є обґрунтованою. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК « Брітіш Авто Клаб» на користь ОСОБА_4 108 975,18 грн страхового відшкодування та 1 290,20 грн судового збору. Визнано дії ПрАТ «СК «Брітіш Авто Клаб» щодо невиплати страхового відшкодування неправомірними. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що дії страхової компанії щодо відмови у виплаті страхового відшкодування є незаконними, оскільки страховий випадок відбувся, і всі передбачені договором страхування документи для виплати страхового відшкодування позивач надав. У листопаді 2017 року ПрАТ «СК «Брітіш Авто Клаб» звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року, в якій просило його скасувати і залишити в силі рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року. Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення апеляційного суду є незаконними, оскільки ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року касаційну скаргу ПрАТ «СК «Брітіш Авто Клаб» залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків. 09 лютого 2018 року вказану касаційну скаргу передано до Верховного Суду. Верховний Суд ухвалоювід 22 лютого 2018 року відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував її матеріали з Подільського районного суду м. Києва. 20 березня 2018 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, який обґрунтував тим, що доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а рішення апеляційного суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, тому має залишитися без змін, а касаційна скарга - без задоволення. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року справу призначено до розгляду. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на наступне. Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту першого частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно зі статтею 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Суди встановили, що 12 червня 2015 ОСОБА_4 та ПрАТ «СК «Талісман Страхування», яка змінила назву на ПрАТ «СК «Брітіш Авто Клаб», уклали договір добровільного страхування транспортних ризиків № 1556.01.15, за умовами якого страхова компанія взяла на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату грошового відшкодування вигодонабувачу за шкоду, пов'язану з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого транспортного засобу. При цьому, договором передбачено, що особливою умовою експлуатації транспортного засобу є оренда. Страхувальник, позивач у справі, умови договору виконав та сплатив страхові платежі. 12 червня 2015 року позивачем укладено договір оренди вищевказаного автомобіля з ОСОБА_6 Згідно з актом прийому-передачі предмета оренди (автомобіля) від 12 червня 2015 року ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 зазначений автомобіль, один ключ для запалювання та технічний паспорт на цей автомобіль. 18 червня 2015 року стався страховий випадок, а саме - викрадення автомобіля ОСОБА_4 Зазначених обставин сторони не заперечують. В заяві про скоєння злочину позивач зазначив, що особа викрала не лише автомобіль, а й комплект ключів від автомобіля, договір страхування та технічний паспорт. Пунктом 9.1.7 зазначеного договору за ризиком «Викрадення» передбачено, що для отримання страхового відшкодування страхувальник, залежно від характеру та обставин події, що має ознаки страхового випадку, зобов'язаний надати страховику: повний комплект ключів від застрахованого транспортного засобу, комплект пульт-управління, ключі від протиугінних пристроїв, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (за виключенням розбою, коли надання цих документів та пристроїв представляється неможливим) або довідку про їх вилучення органами МВС, рішення про закінчення досудового розслідування або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження. Судом першої інстанції встановлено, що докази належного виконання позивачем обов'язків страхувальника, зокрема: надання страховику свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорту), повного комплекту ключів від застрахованого транспортного засобу, або довідку про їх вилучення органами МВС, відсутні. Погоджуючись з умовами договору, позивач підтвердив свою згоду, що у разі викрадення застрахованого транспортного засобу він зобов'язаний буде надати свідоцтво про його реєстрацію до страхової компанії або довідку про його вилучення органами МВС. Право не надавати вказане свідоцтво можливе лише у виключному випадку - викрадення транспортного засобу шляхом розбою. Згідно з пунктом 12.1.7 цього договору підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачено ненадання страховій компанії документів, передбачених пунктом 9 договору. 18 червня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до страхової компанії з заявою про страховий випадок і виплату страхового відшкодування. 28 грудня 2015 року ПрАТ «СК «Брітіш Авто Клаб» повідомило ОСОБА_4 про відмову у виплаті страхового відшкодування за випадком із застрахованим автомобілем відповідно заяви від 18 червня 2015 року на підставі пункту 12.1.7 частини «Б» договору. Встановивши, що позивач мав право не надати страховій компанії свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) лише у разі викрадення транспортного засобу шляхом розбою, однак доказів вчинення розбою не надав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_4 не виконав вимоги укладеного між сторонами договору добровільного страхування, тому дії відповідача по відмові від здійснення страхової виплати узгоджуються з положеннями частини другої статті 991 ЦК України і не суперечать умовам договору страхування. Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим та ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Висновок апеляційного суду про порушення страховою компанією прав позивача на виплату страхового відшкодування не відповідають установленим фактичним обставинам справи та умовам укладеного договору страхування. Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК Українисуд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Виходячи з викладеного, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні ОСОБА_4 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, це рішення на підставі статті 413 ЦПК Українинеобхідно залишити в силі, а рішення апеляційного суду скасувати. Керуючись статтями 402, 409, 413, 416, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брітіш Авто Клаб» задовольнити. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року скасувати. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року залишити в силі. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий М. Є. Червинська Судді Н. О. Антоненко В.І. Журавель В. П.Курило В.І. Крат