Постанова КЦС ВС № 227/1984/21

Постанова Іменем України 05 червня 2024 року м. Київ справа № 227/1984/21 провадження № 61-7535св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю., учасники справи: позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у складі колегії суддів: Хейло Я. В., Мірути О. А., Тимченко О. О., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовної заяви У червні 2021 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача на свою користь завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 12 885,66 грн. На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 09 грудня 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), винуватцем якої є ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого не була застрахована. Інший учасник цього ДТП (потерпілий - ГУ НПУ в Донецькій області) повідомив позивача про настання ДТП та надав заяву про відшкодування шкоди, до якої додав документи, передбачені статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з чим позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Добропільський міськрайонний суд Донецької області заочним рішенням від 19 листопада 2021 року в задоволенні позову відмовив. Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю позивачем вини ОСОБА_1 у ДТП, що трапилася 09 грудня 2017 року, в результаті чого позивач здійснив відповідні виплати. Короткий зміст рішення апеляційного суду Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу МТСБУ на заочне рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2021 року визнав неподаною та повернув. Ухвала апеляційного суду мотивована невиконанням вимог ухвали суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги. Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, МТСБУ просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року та направити справу на повторний розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції не направив ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на адресу позивача та його представника, що свідчить про недотримання судом апеляційної інстанції вимог щодо направлення рішень на адресу учасників справи. Апеляційний суд безпідставно взяв до уваги звіт про доставку електронного листа про направлення копії ухвали на електронну адресу представника позивача, оскільки зазначена судом адреса електронної скриньки не є офіційною електронною адресою. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. 10 липня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Верховний Суд, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке. Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), на справедливий судовий розгляд, до якого також належить і право апеляційного оскарження. Не погоджуючись із рішенням суду, МТСБУ звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою на заочне рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 листопада 2021 року. Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Оскільки апеляційна скарга МТСБУ на заочне рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 листопада 2021 року була подана поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 354 ЦПК України, і заявник не ставив питання про поновлення цього строку, Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 27 березня 2023 року залишив апеляційну скаргу без руху та надав строк на виконання вимог ухвали, а саме надання клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. 11 квітня 2023 року до апеляційного суду надійшла заява Бутенко М. О. як представника МТСБУ про усунення недоліків. Відповідно до пункту 3 частини четвертої та частини п`ятої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Встановивши, що, подаючи апеляційну скаргу заявник не надав доказів сплати судового збору, Дніпровський апеляційний суд повторно ухвалою від 17 квітня 2023 року залишив апеляційну скаргу МТСБУ без руху з наданням строку для виконання її вимог. Копію ухвали від 17 квітня 2023 року апеляційний суд надіслав 18 квітня 2023 року 16:27:13 Батенко Є. Г. як представнику МТСБУ на електронну пошту, вказану нею в апеляційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_1 . Документ доставлений до електронної скриньки 18 квітня 2023 року 16:47:52 (а. с. 103). Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Оскільки вимоги ухвали апеляційного суду від 17 квітня 2023 року не були виконані, Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу МТСБУ визнав неподаною та повернув. Проте колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними. Відповідно до частин першої та п`ятої статті 14 ЦПК України (у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС) в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно з частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. 07 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку. У пункті 110 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначено, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля). 05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку. Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про ЄСІТС (тут і далі - в редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС. Згідно з підпунктом 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України. Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС). Аналогічні норми містяться у частині шостій статті 14 ЦПК України (у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження). Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС). Абзацами другим та п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) передбачено, що до «Електронних кабінетів» користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду. Отже, процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через Електронний кабінет, у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС. Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим. Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження). Фізична чи юридична особа (за винятком передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) при зверненні до суду має чітко розуміти, що особи, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів - отримують судове рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Тому в такому випадку надіслання особі, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована у підсистемі «Електронний суд», рішення суду на електронну адресу, яку особа зазначила у позовній заяві (скарзі), не є належним врученням судового рішення у розумінні статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження). Відповідно до процесуального закону надіслання судового рішення на електронну пошту за адресою, зазначеною заявником в його процесуальних заявах, поданих до суду (позовна заява, апеляційна та/або касаційна скарга, заяви/клопотання), в яких є прохання про надіслання копій процесуальних документів на електронну пошту, яка не є офіційною, не може вважатися належним врученням та підтверджувати день вручення. Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов`язку надіслати учаснику справи повне рішення у спосіб, встановлений процесуальним законом. Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23). Справу, яка переглядається, суди розглядали за матеріалами в паперовій формі. Копія ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2023 року про залишення апеляційної скарги позивача без руху була доставлена представнику МТСБУ Бутенко М. О. 18 квітня 2023 року на її електронну адресу, вказану в апеляційній скарзі ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка не є офіційною. Однак у цій справі суд апеляційної інстанції був зобов`язаний надіслати МТСБУ та його представнику копії ухвали в паперовій формі рекомендованим листом, тому наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа до електронної скриньки у розумінні статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) не є належним доказом вручення копії ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та за встановлених у цій справі обставин не могла визнаватись апеляційним судом як підтвердження отримання представником МТСБУ копії ухвали апеляційного суду на офіційну електронну адресу. Ураховуючи наведене, відомості, що містяться в матеріалах справи, не давали суду апеляційної інстанції обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення представнику позивача ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у спосіб та порядку, що встановлені процесуальним законодавством, що є початком перебігу строку на усунення недоліків апеляційної скарги. За відсутності доказів вручення заявнику копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у передбаченому процесуальним законодавством порядку апеляційний суд застосував пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України без достатніх на те правових підстав. Зважаючи на викладене, аргументи касаційної скарги про те, що оскаржена ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, і її постановлено без додержанням норм процесуального права, є обґрунтованими. Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатися законною й обґрунтованою, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню, з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду - вирішення питання відкриття апеляційного провадження. Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду - вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий М. Є. Червинська Судді А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов