Постанова ККС ВС № 579/148/17-к

Постанова Іменем України 05 липня 2018 року м. Київ справа № 134/890/17 провадження № 51-1752 км 18 Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_7 , котра брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 21 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 06 вересня 2017 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016200190000543, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився та проживає у АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 12 січня 2017 року за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК. Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 21 лютого 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК із застосуванням положень ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 12 січня 2017 року, більш суворим, призначеного даним вироком, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Прийняте рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат. Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він у період часу з 23.45 год. 22 вересня 2016 року по 00.08 год. 23 вересня 2016 року, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з метою незаконного заволодіння чужим майном через отвір між тросами в дверях проник до огородженої та закритої тераси кафе «Казка» на пл. Свободи, 29-а у м. Кролевець Сумської області, звідки таємно викрав належне ОСОБА_8 майно на загальну суму 1 887 грн. Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 06 вересня 2017 року вирок місцевого суду залишено без зміни. Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок суворості, просить судові рішення щодо нього скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Стверджує, що умисел на вчинення крадіжки у нього виник під час перебування на терасі кафе, а тому за ч. 3 ст. 185 КК його дії кваліфіковано неправильно. Вважає, що судовий розгляд безпідставно проведено в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, оскільки він заперечував свою винуватість у вчиненні крадіжки, поєднаної з проникненням. Як на порушення свого права на захист вказує на непризначення йому захисника з центру надання безоплатної вторинної правової допомоги під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції. Призначене покарання вважає занадто суворим. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує, що незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, судовий розгляд проведено в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, що перешкодило ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення. Вказане не отримало належної уваги суду апеляційної інстанції, який безпідставно залишив вирок місцевого суду без зміни. Позиції учасників судового провадження Прокурор ОСОБА_5 не підтримала касаційну скаргу прокурора та вважала, що касаційна скарга засудженого також не підлягає задоволенню. Мотиви Суду Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваження лише щодо перевірки правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого. Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Крім того, такі обставини не могли бути предметом перевірки й суду апеляційної інстанції, оскільки дослідження доказів у суді першої інстанції здійснювалось в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК. Згідно приписів вказаної норми суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Як убачається з матеріалів справи, під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_6 підтвердив обставини, викладені в обвинуваченні, заперечуючи лише наявність в своїх діях ознак проникнення, та погодився на розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК. Суд переконався у правильності розуміння ОСОБА_6 змісту обвинувачення та роз`яснив, що він буде позбавлений права оскаржити відповідні обставини в апеляційному порядку. Таким чином, впевнившись у добровільності позиції обвинуваченого, суд правильно визнав недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом ОСОБА_6 та дослідженням даних запису з камер відеоспростереження на підтвердження обставин проникнення винного на територію закритої тераси кафе. За результатами дослідження в судовому засіданні даних запису з камер відеоспостереження суд встановив, що після проникнення на терасу ОСОБА_6 відразу, не вагаючись прийнявся на пошуки речей, які можливо викрасти. При цьому викрадене виносив у два етапи. Спочатку виніс частину майна, завантаживши його до багажного відділення мопеду, після чого знову проник на терасу за іншою частиною викраденого. З огляду на це, а також враховуючи, що жодних об`єктивних причин для проникнення у нічний час на територію закритої, огородженої тераси непрацюючого кафе у ОСОБА_6 не було, висновок суду про те, що таке проникнення мало місце саме з метою вчинення крадіжки колегія суддів вважає правильним. Враховуючи, що проти інших обставин обвинувачення учасники судового провадження, в тому числі й ОСОБА_6 , не заперечували, клопотань про дослідження доказів не заявляли, тому доводи касаційних скарг про необхідність дослідження в судовому засіданні всіх доказів у справі є неспроможними. Таким чином, провівши судовий розгляд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, надавши доказам належну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК. Не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи й доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 про порушення його права на захист. За змістом ст. 52 КПК участь захисника у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК не є обов`язковою. При цьому під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_6 роз`яснювались його права, в тому числі й право мати захисника з центру безоплатної вторинного правової допомоги, проте з клопотанням про залучення захисника ОСОБА_6 не звертався. Вирок суду є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 374 КПК. Перевіривши вирок в межах доводів апеляційної скарги прокурора, які є схожими з доводами касаційних скарг, апеляційний суд надав їм належну оцінку та, навівши в ухвалі докладні мотиви й підстави прийнятого рішення, обґрунтовано залишив вирок суду першої інстанції без зміни. Ухвала апеляційного суду достатньо вмотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПК. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, не встановлено. Призначене ОСОБА_6 покарання відповідає вимогам ст. 50, 65 КК, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Підстав вважати його явно несправедливим через суворість колегія суддів не вбачає. За таких обставин, касаційні скарги засудженого та прокурора не підлягають задоволенню. Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів ухвалила: Вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 21 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 06 вересня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого та прокурора без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3