Постанова КАС ВС № 279/12162/15-а

ПОСТАНОВА Іменем України 10 травня 2018 року Київ справа №279/12162/15-а адміністративне провадження №К/9901/14487/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого Мороз Л.Л., суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М., розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 279/12162/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання надати статус інваліда війни, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лугинського районного суду Житомирської області, прийняту 14 березня 2016 року у складі судді Бичківської К.Г. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду, прийняту 14 квітня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого Шидловського В.Б., суддів: Євпак В.В., Капустинського М.М., в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до Лугинського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про визнання протиправними дій щодо відмови у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни; зобов`язання встановити статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення. Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 14 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Як встановлено, 17 вересня 2015 року позивач звернувся з заявою до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про надання йому статусу інваліда війни, так як він 3 місяці працював на роботах по ліквідації аварії на ЧАЕС в складі підприємства, яке підпорядковувалось військовій частині і став інвалідом 3 групи, захворювання пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На дану заяву відповідач отримав відмову, так як не надано довідку МСЕК про те, що захворювання заявника пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Згідно наказів № 43-ОК, № 50-ОК по Коростенському автотранспортному підприємству № 11806 від 06 липня 1987 року та від 05 серпня 1987 року, ОСОБА_1 відряджений у м. Чорнобиль, УС-605 для підвозу робітників на АЗС строком на 30 днів, з 07 липня 1987 року по 06 серпня 1987 року, та на 30 днів з 07 серпня 1987 року. ОСОБА_1 брав безпосередню участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС в складі Управління механізації і автотранспорту Управління будівництва № 605, що підтверджується довідкою управління будівництва № 605 від 08 вересня 1982 року № 3094; довідками № 85, № 86 від 18 листопада 2015 року виданими інститутом проблем безпеки атомних електростанцій; архівною довідкою № 1-6.2/5309 від 17 лютого 2012 року, виданою держаною корпорацією по атомній енергії «Росатом». 14 листопада 2002 року Вінницька регіональна міжвідомча експертна комісія по установленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС встановила ОСОБА_1 , що в нього захворювання пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до довідок Житомирської обласної МСЕК-1 ОСОБА_1 встановлену ІІІ групу інвалідності захворювання пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки відсутні докази залучення ОСОБА_1 до складу формувань Цивільної оборони, що є обов`язковою передумовою для встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення. У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування судових рішень та задоволення позову. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Відповідач не надав заперечень проти касаційної скарги. Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ до інвалідів війни належать також інваліди з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Колегія суддів звертає увагу, що не усі особи, які виконували роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підпадають під дію наведеної статті. Статус інвалідів війни розповсюджено на осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, на підставі Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». З пояснювальної записки до проекту цього Закону вбачається, що до категорії осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, законодавець запропонував відносити вузьку категорію осіб (1300 чоловік), які з перших днів аварії разом з військовослужбовцями виконували роботи у 30-тикілометровій зоні найвищого радіоактивного забруднення у складі мобільних загонів спецзахисту формувань Цивільної оборони, що знаходилися в структурі Міністерства оборони колишнього Союзу РСР, діяли за його статутом та підпорядковувалися військовому командуванню. Позивач не брав участь у загонах спецзахисту формувань Цивільної оборони, що знаходилися в структурі Міністерства оборони колишнього Союзу РСР, тому висновок судів про відмову в задоволенні цього позову є обґрунтованим. Суди ухвалили рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін. Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд п о с т а н о в и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Лугинського районного суду Житомирської області, прийняту 14 березня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду, прийняту 14 квітня 2016 року у справі № 279/12162/15-а залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Л.Л. Мороз М.М. Гімон А.Ю. Бучик , Судді Верховного Суду