Постанова КАС ВС № 278/4995/14-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2020 року м. Київ справа № 278/4995/14-а адміністративне провадження № К/9901/13312/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючий - Стародуб О.П., судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 03.03.2016р. (суддя - Зубчук І.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016р. (судді - Бучик А.Ю., Одемчук Є.В., Шевчук С.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_2 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , про визнання протиправним та скасування рішення, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати рішення Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області №718 та №731 від 17.09.2014р. В обґрунтування позову посилався на те, що у листопаді 2013 року звернувся до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , яка відповідачем розглянута не була. В подальшому, рішенням Новогуйвинської селищної ради №718 від 17.09.2014р. надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_2 ), орієнтовною площею 0,011 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 , а рішенням №731 від 17.09.2014р. - надано дозвіл на розробку проектів детального планування території земельних ділянок та проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів третім особам в смт. Новогуйвинське по вул. Моторній на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району. На думку позивача, не розглянувши його заяву у визначений законом термін та не прийнявши відповідного рішення, відповідач допустив протиправну бездіяльність, та протиправно прийняв спірні рішення. Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 03.03.2016р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016р., позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо не розгляду у передбачений законодавством строк заяви ОСОБА_1 від 25 листопада 2013 року. В решті позовних вимог відмовлено. З рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач не погодився, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 04.09.2014р. скасовано рішення відповідача №684 від 15.07.2014р., яким йому відмовлено в задоволенні заяви від 25.11.2013р. та зобов`язано повторно розглянути на черговій сесії селищної ради зазначену заяву, водночас відповідачем зазначене рішення суду не виконано. Разом з тим, починаючи з травня 2014 року відповідачем задоволено десятки заяв інших громадян про надання їм земельних ділянок в місці, в якому він мав намір отримати земельну ділянку, внаслідок чого відсутня вільна земельна ділянка, яка може бути виділена йому для будівництва та обслуговування житлового будинку. Посилається на те, що оскаржуваними рішеннями порушено його права та законні інтереси, внаслідок чого такі є протиправними та підлягають скасуванню. Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25.11.2013р. позивач звернувся до відповідача з заявою про надання йому земельної ділянки площею 0.15 га. на території Новогуйвинської селищної ради, що знаходиться за будинком 1-а по вул. Моторній в смт. Новогуйвинськ. Рішенням 38 сесії 6 скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району №684 від 15.07.2014р. у задоволенні заяви позивача відмовлено. Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 04.09.2014р. визнано протиправним та скасовано рішення 38 сесії 6 скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району №684 від 15.07.2014р. «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність» та зобов`язано Новогуйвинську селищну раду Житомирського району повторно розглянути на черговій сесії селищної ради заяву ОСОБА_1 про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,15 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 Новогуйвинської селищної ради АДРЕСА_1 області від 17.09.2014р. №718 «Про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок у власність громадянці ОСОБА_2 , жительці АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,11 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 . Рішенням Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 17.09.2014р. №731 «Про надання дозволу на розробку проектів детального планування та відведення земельної ділянки у власність громадянам для будівництва індивідуального гаража» надано дозвіл на розробку проектів детального планування території земельних ділянок та проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва індивідуального гаража у власність громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_2 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_54 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_55 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 в АДРЕСА_1 .Моторній на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району. Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його прав та законні інтереси, позивач звернувся до суду з даним позовом. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у зв`язку з наявністю постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 04.09.2014р., у відповідача наявний обов`язок щодо повторного розгляду заяви позивача від 25.11.2013р., а тому бездіяльність відповідача щодо її нерозгляду є протиправною. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування рішень відповідача від 17.09.2014р. №718 та №731 суди дійшли висновку, що такими права позивача не порушено. Суди виходили з того, що оскільки будь-якої заборони відповідачу розглядати питання щодо надання іншим особам дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку щодо якої було прийнято рішення №684 від 15.07.2014р., тобто земельної ділянки, площею 0,15 га, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 на яку претендував ОСОБА_1 , не було, розглядаючи питання про надання дозволів на розробку проектів землеустрою іншими особам та приймаючи з вказаних питань оскаржувані рішення, відповідач діяв в межах наданих йому законом повноважень. В свою чергу, у суду не має підстав встановлювати пріорітетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 25.11.2013р. суди виходили з того, що такі вже вирішені в судовому порядку під час розгляду іншої судової справи, а тому правовідносини з даного питання перейшли в площину виконання судового рішення. Враховуючи, що в частині задоволення позовних вимог, рішення судів попередніх інстанцій не було предметом касаційного оскарження, а тому за правилами частини 1 статті 341 КАС України, в цій частині рішення судів не переглядаються. Надаючи оцінку рішенням судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області №718 та №731 від 17.09.2014р. колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Частина 1 статті 6 КАС України (в зазначеній редакції) передбачала, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення або у зв`язку з діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушуються права позивача. Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, тобто у іншої особи вже виникло право на користування чи власність на земельну ділянку. При цьому захист прав позивача має бути нерозривно пов`язаним з таким фактом, що у особи існує правовий інтерес як власника або як користувача на цю земельну ділянку. Отже, вирішуючи публічно-правовий спір, суд повинен встановити, в чому полягає порушення прав позивача прийнятими рішеннями про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, а також надання дозволів іншим 52 особам на розробку проектів детального планування території земельних ділянок та проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів, серед яких, як стверджує позивач, є земельна ділянка, на яку претендував і він. Колегія суддів зазначає, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою є першою стадією земельно-правової процедури щодо безоплатного отримання земельних ділянок. У постанові від 30.05.2018р. у справі №826/5737/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на орган місцевого самоврядування обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність чи користування. Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що оспорюваними рішеннями відповідача не порушено прав та інтересів позивача, оскільки за своєю правовою природою вони не породжують виникнення у осіб, яким надано відповідні дозволи, права власності на такі ділянки, а зазначені дозволи є всього лише наслідком дотримання особами порядку звернення за такими дозволами. В свою чергу, як встановлено судами, з новою заявою до відповідача, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, позивач не звертався; рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04.09.2014р., яким відповідача зобов`язано повторно розглянути заяву позивача від 25.11.2013р., не виконано та не прийнято жодного рішення за наслідками розгляду такої заяви, що не виключає права позивача вимагати його виконання в передбаченому законом порядку. Відтак суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову у вказаній частині позовних вимог. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,- п о с т а н о в и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 03.03.2016р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016р. - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: О.П. Стародуб А.А. Єзеров В.М. Кравчук