Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 916/3704/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3704/24 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Лічмана Л.В., Принцевської Н.М. при секретарі судового засідання: Чеголі Є.О. За участю представників учасників справи: від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» адвокат Світич П.В. від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-ГАЗ» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича адвокат Войтенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 (повний текст складено та підписано 27.04.2026, суддя Деркач Т.Г.) у справі №916/3704/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ до Товариства з обмеженою відповідальністю Ю-ГАЗ про банкрутство ВСТАНОВИВ Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний енергетичний контрагент" (далі ТОВ "ЦЕК") звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ю-ГАЗ". В подальшому ТОВ "ЦЕК" подало до суду доповнення від 29.10.2024 (заява про збільшення грошових вимог) до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, в яких просило суд відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ю-ГАЗ" та визнати наступні грошові вимоги ТОВ "ЦЕК": - 102280 грн (з них: 30280 грн судового збору, 72000 грн авансування винагороди арбітражному керуючому) з віднесенням до 1 черги задоволення вимог кредиторів; - 23524951,35 грн основного боргу за Договором купівлі-продажу природного газу №50 від 08.08.2023 з віднесенням до 4 черги задоволення вимог кредиторів; - 56838622 грн основного боргу за Договором відступлення права №11-2/2024 від 26.04.2024 з віднесенням до 4 черги задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2024, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025, відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ю-ГАЗ" за заявою ТОВ "ЦЕК" від 22.08.2024, з урахуванням заяви про збільшення грошових вимог від 29.10.2024. Верховний Суд постановою від 09.09.2025 по цій справі постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі №916/3704/24 скасував, а справу №916/3704/24 направив для подальшого розгляду до Господарського суду Одеської області. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 по справі №916/3704/24 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Ю-ГАЗ за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ від 22.08.2024 (вх. № 3782/24), з урахуванням заяви про збільшення грошових вимог від 29.10.2024 (вх. № 39258/24). В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що наразі є чинною ухвала Господарського суду Запорізької області якою відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Ю-ГАЗ, а також ухвала, якою визнано кредиторські вимоги ТОВ Центральний Енергетичний Контрагент до боржника, а тому господарський суд дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Ю-ГАЗ за заявою за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ. Не погодившись із вказаним рішенням, до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 у справі № 916/3704/24, а матеріали справи № 916/3704/24 направити до Господарського суду Одеської області для подальшого розгляду справи. Узагальнюючі доводи апелянта є наступними: - Верховний Суд направляючи дану справу для подальшого розгляду до Господарського суду Одеської області зазначив, що між ТОВ «ЦЕК» та ТОВ «Ю-ГАЗ» відсутній спір про право відносно заявлених грошових вимог у розумінні положень частини шостої статті 39 КУзПБ, що в свою чергу виключає відмову у відкритті провадження у цій справі за наведеної підстави; - ТОВ «ЦЕК» вважає, що Господарський суд Одеської області постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Ю-ГАЗ» мав керуватися не новими обставинами, як то наявність відкритого провадження відносно того ж боржника, відкритого на підставі заяви кредитора, що подана пізніше аніж заява ТОВ «ЦЕК», а виходячи з підстав викладених у постанові Верховного Суду у цій справі. Адже Верховним Судом встановлений факт відсутності спору про право, на наявність якого посилались суди попередніх інстанцій відмовляючи ТОВ «ЦЕК» у відкритті провадження у справі відносно ТОВ «Ю-ГАЗ». Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2026 відкрито апеляційне провадження по цій справі та призначено її до розгляду на 15.07.2026. До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» вважає, що ТОВ «ЦЕК» не надало до суду належних доказів підтвердження заявлених грошових вимог, а саме первинних документів, що доводять факт, розмір та підстави виникнення заборгованості боржника перед кредитором. Під час судового засідання від 15.07.2026 представники ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ліквідатора ТОВ «Ю-ГАЗ» надали пояснення у відповідності до яких не погоджуються з доводами та вимогами апеляційної скарги, просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. ТОВ «ЦЕК» своїм правом на участь у розгляді справи не скористалось, хоча було належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справи. Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У відповідності до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. У силу статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. До основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, верховенство права та неприпустимість зловживання процесуальними правами. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 3 ГПК України). Зокрема, КУзПБ встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Згідно з частиною 2 статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Звернення кредитора до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, поряд зі зверненням до суду з позовом, є процесуальним способом захисту порушеного права. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.06.2020 у справі №905/2030/19, у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, ініціювати застосування щодо такого боржника процедури, передбачені КУзПБ, для задоволення своїх кредиторських вимог. Метою звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника має бути захист порушеного майнового права шляхом застосування передбачених КУзПБ процедур для задоволення вимог до боржника, що відповідає змісту преамбули цього Кодексу. Частина 3 статті 34 КУзПБ, якою встановлено вимоги щодо змісту заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, передбачає зазначення у такій заяві, зокрема, відомостей про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті, а також інформації про заінтересованість кредитора стосовно боржника. У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду (частина 1 статті 35 КУзПБ). Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ. Відповідно до положень частин 1-5 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі. Як вже було вказано вище, в межах даної справи, ТОВ "ЦЕК" звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ю-ГАЗ". В подальшому ТОВ "ЦЕК" подало до суду доповнення від 29.10.2024 (заява про збільшення грошових вимог) до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, в яких просило суд відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ю-ГАЗ" та визнати грошові вимоги ТОВ "ЦЕК" до боржника. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2024, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025, відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ю-ГАЗ" за заявою ТОВ "ЦЕК" від 22.08.2024, з урахуванням заяви про збільшення грошових вимог від 29.10.2024. В той же час, постановою Верховного Суду від 09.09.2025 у цій справі, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі №916/3704/24 скасовано, а справу №916/3704/24 направлено для подальшого розгляду до Господарського суду Одеської області. Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ Ю-ГАЗ за заявою ТОВ "ЦЕК". Так, судова колегія зазначає, що як було вірно встановлено місцевим господарським судом, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025, за заявою ТОВ Фінансова Компанія Маре, відкрито провадження у справі №908/103/25 про банкрутство ТОВ Ю-ГАЗ. 04.11.2025 Центральний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКРГАЗБАНК на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025. Постановою Верховного Суду від 03.03.2026 ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі № 908/103/25 залишено без змін. Відповідно, наразі є чинною ухвала Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025, якою відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ Ю-ГАЗ. Також, судова колегія суддів зазначає, що в межах справи № 908/103/25 ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.10.2025, серед іншого, визнано кредиторські вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Товарна Біржа «Центральний Товарний Контрагент» у розмірі 258 771 500,00 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення, 6 056,00 грн - витрати на сплату судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами з першою чергою задоволення, а також визнано кредиторські вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний Енергетичний Контрагент» у розмірі 100 755 704,25 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення, 6 056,00 грн - витрати на сплату судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами з першою чергою задоволення. Постановою Господарського суду Запорізької області від 25.12.2025 по справі № 908/103/25 визнано банкрутом ТОВ Ю-ГАЗ та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру на строк, що не може перевищувати 12 місяців тощо. Тобто, щодо того самого боржника (ТОВ Ю-ГАЗ) з приводу якого ТОВ "ЦЕК" порушено питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство у межах справи №916/3704/24, вже відкрито провадження у справі про банкрутство, та здійснюється відповідна процедура, іншим судом (справа № 908/103/25). Як вірно вказано місцевим господарським судом, Кодекс України з процедур банкрутства не містить приписів, які б передбачали порядок дій суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у разі наявності чинної ухвали, якою провадження у справі про банкрутство щодо того самого боржника вже відкрито іншим судом. Водночас, відповідно до частини першої статті 3 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.. Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу України з питань банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 10 ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 зазначила, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Судова колегія також звертає увагу на те, що дійсно, положення ані положення ч. 6 ст. 39 КУзПБ, ані інші приписи КУзПБ не передбачають відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство у разі наявності відкритої справи про банкрутство іншим судом щодо того самого боржника. Однак, ст. 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно, з огляду на те, що питання дій суду у випадку наявності заяви кредитора про порушення справи про банкрутство щодо боржника, по відношенню до якого вже відкрито провадження у справі про банкрутство іншим судом, не врегульовано КУзПБ, колегія суддів вважає, що суду першої інстанції, вірно застосував до спірних правовідносин положення ст. 175 ГПК України. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відсутність процесуальних підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Ю-ГАЗ за заявою ТОВ "ЦЕК", що в свою чергу зумовлює прийняття рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ Ю-ГАЗ. Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що заява ТОВ ФК Маре була подана до Господарського суду Запорізької області календарно пізніше від заяви ТОВ "ЦЕК", з огляду на таке. Частинами четвертою та п`ятою статті 9 КУзПБ передбачено загальне правило, що ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Оскарження судових рішень у процедурі банкрутства не зупиняє провадження у справі про банкрутство. Також частиною сімнадцятою статті 39 КУзПБ передбачено заборону щодо зупинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення ЄСПЛ від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України, заява № 48553/99, пункт 77, та від 05.07.2005 у справі "Агротехсервіс проти України", заява № 62608/00, пункт 42). Оскільки, Кодексом України з процедур банкрутства щодо ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство не встановлено інших правил, які регулюють момент набрання такою ухвалою чинності, ніж у наведеній нормі ч. 4 статті 9 Кодексу, ухвала Господарського суду Одеської області від 21.11.2024, якою відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Ю-ГАЗ за заявою ТОВ "ЦЕК", на час постановлення ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025, якою відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ Ю-ГАЗ, була такою, що набрала законної сили. Отже, оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у цій справі, яка на час постановлення ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025 по справі № 908/103/25, набрала законної сили, було відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство того самого боржника за заявою ТОВ "ЦЕК", вказана заява процесуально є такою, стосовно якої прийнято судове рішення про її неприйняття до розгляду в межах справи №916/3704/24. Особливості застосування приписів статей 38, 39 КУзПБ в частині регулювання порядку одночасного розгляду заяв різних кредиторів до одного боржника були розглянуті у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.11.2025 по справі №917/538/24 в якій суд виснував таке:

95. З огляду на наведені процесуальні норми КУзПБ, у Господарського суду Полтавської області під час постановлення оскаржуваної ухвали від 23.04.2024, якою відкрито провадження у справі № 917/538/24 про банкрутство ТОВ "Когенераційна компанія" за заявою ТОВ "Феррострой", з урахуванням чинної ухвали того ж господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ТОВ "Стар Інвестмент Ван", були відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі за заявою ТОВ "Феррострой", які передбачені у частині шостій статті 39 КУзПБ.

96. Тож, на момент відкриття провадження у цій справі про банкрутство № 917/538/24 були відсутні правові перешкоди для його відкриття.

97. Отже, з урахуванням наведених норм та встановлених під час розгляду обставин справи, відкриття ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 провадження у справі № 917/538/24 про банкрутство боржника - ТОВ "Когенераційна компанія" за заявою іншого ініціюючого кредитора - ТОВ "Феррострой" (поданою темпорально пізніше) не порушує визначений нормою частини 4 статті 39 КУзПБ порядок одночасного розгляду заяв різних кредиторів до одного боржника, що надійшли до дня підготовчого провадження, оскільки в цьому випадку, з урахуванням встановлених обставин, взагалі відсутній факт одночасного подання заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство одного й того ж боржника, що виключає підстави застосування приписів статей 38, 39 КУзПБ, в частині регулювання порядку одночасного розгляду заяв різних кредиторів до одного боржника. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.11.2023 у справі №917/247/23. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційне та касаційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у цій справі, якою відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство, жодним чином не перешкоджало розгляду Господарським судом Запорізької області заяви ТОВ ФК Маре про порушення справи про банкрутство ТОВ Ю-ГАЗ (поданою темпорально пізніше), оскільки станом на час такого звернення набула чинності ухвала про відмову у відкритті провадження у справ про банкрутство щодо даного боржника. До того ж, колегія суддів звертає увагу, що вищевказана ухвала Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025, якою відкрито провадження у справі № 908/103/25 про банкрутство ТОВ Ю-ГАЗ, набрала законної сили та наразі є чинною, а тому у суду відсутні підстави для її не врахування під час розгляду цієї справи. З приводу посилання апелянта на те, що місцевий господарський суд мав керуватися не новими обставинами, як то наявність відкритого провадження відносно того ж боржника, а виходячи з підстав викладених у постанові Верховного Суду від 09.09.2025 у цій справі, колегія суддів зазначає таке. Дійсно, як вже було зазначено вище, постановою Верховного Суду від 09.06.2025 у цій справі скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі №916/3704/24, а справу направлено для подальшого розгляду до Господарського суду Одеської області. При цьому, у даній постанові суд касаційної інстанції, пославшись на обставини встановлені у справі №908/2743/24 та №916/3704/24 виснував про відсутність між ТОВ "ЦЕК" та ТОВ "Ю-ГАЗ" спору про право відносно заявлених грошових вимог у розумінні положень частини шостої статті 39 КУзПБ, що в свою чергу виключає відмову у відкритті провадження у цій справі за наведеної підстави. Втім, судова колегія наголошує на тому, що у вищевказана постанова Верховного Суду від 09.06.2025 у цій справі не містить жодних висновків (вказівок), з урахуванням наявності ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025, якою відкрито провадження у справі № 908/103/25 про банкрутство ТОВ Ю-ГАЗ. Зокрема, але не виключно, щодо її не врахування під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Ю-ГАЗ. Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що порушення під час прийняття оскаржуваного рішення, яка наведені апелянтом не знайшли свого підтвердження. Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок. Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 по справі №916/3704/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено та підписано 20.07.2026. Головуючий суддя Аленін О.Ю. Суддя Лічман Л.В. Суддя Принцевська Н.М.