LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд420/25298/25

від 21.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - залишити без задоволення.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25298/25 Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Бжассо Н.В. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Семенюка Г.В., суддів Федусика А.Г., Шляхтицького О.І., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що 17.06.2025 року позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою в якій просила виплатити їй на виконання ст. 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб недоотриману пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_2 . Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України від 16.07.2025 року за № 19782-17449/Н-02/8-1500/25, ОСОБА_2 нараховано доплату до пенсії на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду по справам № 420/10236/22 та № 420/14841/24. Для отримання недоотриманих сум пенсії необхідно звернутися до управління з документами, що підтверджують факт спільного проживання. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати коштів, позивач звернулась до суду з даним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не виплати ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю: - 225460,56 гривень, за період з грудня 2019 року по січень 2023 року, на виконання рішення Одеського адміністративного суду від 03.10.2022 року по справі № 420/10236/22; - 42000,00 гривень, за період з лютого 2023 року по жовтень 2024 року, на виконання рішення Одеського адміністративного суду від 31.07.2024 року по справі № 420/14841/24. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю: - 225460,56 гривень, за період з грудня 2019 року по січень 2023 року, на виконання рішення Одеського адміністративного суду від 03.10.2022 року по справі № 420/10236/22; - 42000,00 гривень, за період з лютого 2023 року по жовтень 2024 року, на виконання рішення Одеського адміністративного суду від 31.07.2024 року по справі № 420/14841/24. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що оскільки ОСОБА_1 не є стягувачем по справам № 420/10236/22, № 420/14841/24, тому для виплати недоотриманої доплати пенсії за зазначеними рішеннями суду правові підстави відсутні. Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження передбачає можливість заміни сторони правонаступником. Однак, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 , є саме правонаступником померлого ОСОБА_2 щодо отримання невиплачених за життя коштів, особою не надано. На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 був пенсіонером, якому призначено пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Згідно з свідоцтвом про шлюб від 05.12.1987 року серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25.02.2025 року серії НОМЕР_2 . Згідно з довідкою № 405 від 10.06.2025 року, що видана Ананьївською міською радою, ОСОБА_1 проживала разом із померлим чоловіком ОСОБА_2 по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 . 17.06.2025 року позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою в якій просила виплатити їй на виконання ст. 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб недоотриману пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_2 . Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України від 16.07.2025 року за № 19782-17449/Н-02/8-1500/25, ОСОБА_2 нараховано доплату до пенсії на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду по справам № 420/10236/22 та № 420/14841/24. Для отримання недоотриманих сум пенсії необхідно звернутися до управління з документами, що підтверджують факт спільного проживання. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати коштів, позивач звернулась до суду з даним позовом. Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 р. № 2262-XII. Відповідно до ст. 52 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Згідно ст. 61 ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Відповідно до п. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. З матеріалів справи вбачається, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивач звернулась 17.06.2025 року, тобто у чотирьохмісячний строк після смерті чоловіка, до пенсійного органу із заявою, що відповідає ст.61 Закону № 2262. У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, обставини якої схожі зі справою, що розглядається, сформульовано висновок, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання. Такий підхід до визначення правової природи спірних правовідносин відповідає і висновкам Верховного Суду, викладеним у поставах від 04.12.2024 у справі №120/8398/24, від 11.04.2024 у справі №160/26335/23, від 06.04.2022 у справі №200/10136/20. Отже, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, у разі звернення за ними не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Враховуючи зазначене вище та те, що у цій справі позивач реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до ГУ ПФ України в Одеській області не пізніше шести місяців після смерті її чоловіка, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 420/28399/23 від 11 березня 2025 року. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року по справі № 420/25298/25, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Г.В. Семенюк Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»