LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/4729/25

від 21.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4729/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року (суддя Лазаренко М.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому позивач просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 : за 2019 рік відповідно до Постанови КМУ від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 - починаючи з 01.01.2025; за 2020 рік відповідно до Постанови КМУ від 01 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11 - починаючи з 01.01.2025; за 2021 рік відповідно Постанови КМУ від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1.11 - починаючи з 01.01.2025; з урахуванням рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/12289/21 від 11 січня 2022 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням: індексації за 2019 рік відповідно до Постанови КМУ від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 - починаючи з 01.01.2025; індексації за 2020 рік відповідно до Постанови КМУ від 01 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11 - починаючи з 01.01.2025; індексації за 2021 рік відповідно Постанови КМУ від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1.11 - починаючи з 01.01.2025; рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/12289/21 від 11 січня 2022 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок (індексацію за 2019-2021 роки) пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,17, 1,11, 1,11. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року в задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скаржник, мотивуючи правову позицію зазначає, що рішення ухвалено із неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; статей 13, 21, 36, 43, 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році»; пункти 1, 2 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році»; пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році»; - пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році». Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі № 280/12289/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із основного розміру пенсії 79 відсотів відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Зазначене рішення суду набрало законної сили 15.03.2022. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі № 280/541/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та, зокрема, зобов`язаноГоловне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити з 02.06.2022 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум. Зазначене рішення суду набрало законної сили 14.04.2023. На звернення представника позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо здійснення індексації пенсії за 2019-2021 роки з урахуванням рішень суду у справах №280/12289/21, №280/541/23, відповідач надав лист №0800-0201-8/55457 від 05.06.2025 з відмовою у перерахунку та виплаті. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області обґрунтувало свою відмову тим, що постановами Кабінету Міністрів України, які регулюють проведення індексацій пенсій в 2019-2021 роках особам, які отримують пенсійні виплати відповідно до Закону №2262-ХІІ, не передбачено. Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення індексації пенсії за 2019-2021 роки, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України. Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Статтею 64 Закону №2262-XII регламентовано, що призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». За змістом статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. У відповідності до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, (далі - Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Системний аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що пенсії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, водночас індексації не підлягає частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення. 20.02.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році» (далі - Постанова №124), пунктом 2 якої встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17. При цьому, суд звертає увагу на те, що хоча вказаний Порядок і затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проте, враховуючи пункт 1 Порядку № 124, його дія поширюється не лише на проведення індексації пенсій у 2019 році, а й на її проведення в наступні роки. Водночас, згідно з пунктом 2 Постанови №124 передбачено проведення перерахунку пенсії, які обчислені: - згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків; - з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Таким чином, оскільки Постановою №124 не передбачено проведення перерахунку розміру пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», підстави для перегляду розміру пенсії позивача з 2019 року у Головного управління відсутні. 01.04.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (далі - Постанова №251), пунктом 2 якої установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11. Згідно з пунктом 2 Постанови №251 передбачено проведення перерахунку пенсії, які обчислені згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Отже, з огляду на те, що Постановою №124 не передбачено проведення перерахунку розміру пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», підстави для перегляду розміру пенсії позивача в 2020 році у Головного управління відсутні. 22.02.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова №127), пунктом 1 якої установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11. Згідно з пунктом 1 Постанови №127 передбачено проведення перерахунку пенсії, які обчислені згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, оскільки Постановою №127 не передбачено проведення перерахунку розміру пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», підстави для перегляду розміру пенсії позивача в 2021 році у Головного управління відсутні. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пенсія позивача перерахована відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та виплачується відповідно до покладених зобов`язань, в установленому чинним законодавством порядку. А тому, доводи скаржника про те, що відповідач протиправно не здійснив перерахунок та щомісячну виплату індексації пенсії за 2019, 2020, 2021 роки у межах встановлених коефіцієнтів 1,17, 1,11 та 1,11 та відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1283-ХІІ, є необґрунтованими і суперечать нормам Порядку №

124. Виходячи з системного аналізу правових норм та обставин даної справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя О.В. Головко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»