Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/6951/26

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/6951/26 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М. Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т.М., суддів Бондар О.С., Шевчук А.М. розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №295/6951/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Полонця С.М. в м. Житомирі, в с т а н о в и в : У квітні 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1480-9571 від 07.12.2024 в розмірі 93 705,05 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 19 410 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 63 565,05 грн., заборгованість за процентами річними на підставі ст. 625 ЦК України 9 950 грн., заборгованість за комісією 780 грн. В обґрунтування позову зазначало, що 07.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладений договір про відкриття кредитної лінії №1480-9571. Вказує, що відповідно до умов укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 15 000 грн зі строком кредитування 365 днів, базовий період 16 днів; знижена % ставка 1,00% в день; стандартна % ставка 1,00% в день, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту. Також, додатковою угодою №1 від 03.01.2025 сторони домовилися про надання додаткових коштів у кредит в сумі 5200 грн. Зазначає, що банк виконав взяті на себе зобов`язання та надав кошти в кредит. У свою чергу, відповідач отримавши кредитні кошти, умови кредитного договору не виконала, кредитні кошти в установлений графіком строк не повернула. Зазначає, що станом на 18.03.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 93 705,05 грн., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом 19 410 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 63 565,05 грн., заборгованості за процентами річними на підставі ст. 625 ЦК України 9 950 грн та заборгованості за комісією 780 грн. Враховуючи вищевикладене просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 93 705,05 грн. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1480-9571 від 07.12.2024 в розмірі 39 600 грн та судовий збір в розмірі 1125,14 грн. В решті вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати у вказаній частині та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що строк кредитування було продовжено за взаємною згодою сторін, шляхом укладення додаткової угоди до договору, з 365 днів до 392 днів. Відповідач в свою чергу підтвердила ознайомлення з такими умовами, шляхом підписання додаткової угоди за допомогою одноразового ідентифікатора. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п.4.10. та п.10.1. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою 1% за кожен день користування кредитом. Відповідач сама обрала базовий період, а саме 16 днів, протягом якого настає обов`язок сплачувати саме відсотки за користування кредитними коштами. Згідно розрахунку заборгованості за договором №1480-9571 від 07.12.2024, станом на 18.03.2026 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснювало лише нарахування відсотків за користування кредитом (згідно п. 4.10. та 10.1 кредитного договору) в строк договору (2.11 додаткових угод), що погоджений між сторонами. Звертає увагу на те, що відповідно до розрахунку заборгованості позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень статті 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов кредитного договору. Зазначає, що ОСОБА_1 правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористалась та продовжувала користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах. Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Вказує, що нарахування відсотків по ст. 625 ЦК України не є неустойкою у розумінні штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права кредитора. Звертає увагу на те, що проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст. ст. 1048, 1054, 10561 ЦК України не є компенсацією у разі невиконання зобов`язань за договором в розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2026 року в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом у сумі 54 105,05 грн., а тому в іншій частині не переглядається судом апеляційної інстанції на предмет законності та обґрунтованості. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 07 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1480-9571. Підписанням договору відповідач підтвердила, що до укладення договору уважно ознайомилася з текстом цього договору та правилами, а також отримала від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», на веб-сайті http//:creditkasa.com.ua, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання (п.12.9.1. договору). Також підписанням договору відповідач підтвердила, що невід`ємною частиною цього договору є додатки: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України (п.12.21 договору). Згідно з п.2.2 договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позивальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 15 000 грн.; дата видачі кредиту 07.12.2024; строк кредитування - 365 днів; дата повернення кредиту 06.12.2025; базовий період 16 днів; процентна ставка протягом перших 180 днів 1,00%, починаючи з 181 дня відсоткова ставка 0,75%, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми виданого кредиту. Згідно з п.4.14. договору реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 4251,43%. Орієнтовна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 65 062,50 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом (п.4.15 договору). Крім того, до позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту, згідно яких сума-ліміт кредиту становить 15 000 грн., строк кредитування 365 днів. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту становить протягом перших 180 днів 1,00%, починаючи з 181 дня відсоткова ставка 0,75%. Вказані документи підписані електронним підписом відповідача НОМЕР_1 . На виконання умов договору, 07.12.2024 відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 15000 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок ОСОБА_1 за допомогою системи LiqPay. 03.01.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1480-9571, відповідно до умов якої ОСОБА_1 отримала додатковий кредит у розмірі 5200 грн та продовжено строк дії первісного договору до 392 днів, зі сплатою відсотків в розмірі 1,00% в день. На виконання умов додаткової угоди, 03.01.2025 відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 5200 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок ОСОБА_1 за допомогою системи LiqPay. Також, на підтвердження фактичного переказу коштів позивачем до позову додано довідку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за договором №1480-9571 від 07.12.2024 на картковий рахунок НОМЕР_2 у розмірі 15 000 грн (07.12.2024) та у розмірі 5200 грн (03.01.2025). Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 18.03.2026 борг ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» становить 93 705,05 грн та складається з наступного: прострочена заборгованість за кредитом 19 410 грн., прострочена заборгованість за відсотками 63 565,05 грн., залишок відсотків за ст. 625 ЦК України 9 950 грн., залишок комісії 780 грн. Як вбачається зі змісту кредитного договору (п.13 Реквізити сторін), в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача, а саме НОМЕР_2 . При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.10 постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113, передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_3 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Отже, з боку позивача порушень не відбулося, та з урахуванням вимог закону здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб. Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано у повному обсязі зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії №1480-9571 від 07.12.2024 в частині погашення заборгованості за кредитом та комісією, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 20 190,00 грн. Заявлена позивачем заборгованість по процентам в сумі 63 565,05 грн не є співрозмірною сумі кредиту за договором в розмірі 19 410,00 грн., є непропорційно великою сумою відсотків, тому розмір процентів за вказаним договором зменшено до розміру тіла кредиту в сумі 19 410,00 грн. Позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК в розмірі 9950 грн не підлягають до задоволення, оскільки згідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Матеріалами справи встановлено, що 07 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1480-9571, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 15 000 грн строком на 365 днів зі сплатою відсотків протягом перших 180 днів 1,00%, а починаючи з 181 дня 0,75% в день. Відповідно до п.4.8 договору, базовий період складає 16 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору. Відповідно до п.4.10 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору. Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (п.4.13 договору), отже дата повернення (виплати) кредиту 06.12.2025, а також строк договору є рівним строку кредитування. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Продовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов`язань позичальника. Згідно з п.4.14 договору реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 4251,43%. Орієнтовна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 65 062,50 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом (п.4.15 договору). В подальшому, 03.01.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1480-9571, відповідно до умов якої ОСОБА_1 отримала додатковий кредит у розмірі 5200 грн та продовжено строк дії первісного договору до 392 днів, зі сплатою відсотків в розмірі 1,00% в день. Враховуючи зміст кредитного договору, колегія суддів доходить висновку, що відповідач з моменту підписання цього договору була обізнана щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов`язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту. Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Відтак, загальний розмір відсотків за кредитним договором №1480-9571 від 07.12.2024 складає 66 821,12 грн., що обраховані наступним чином: - 2 160 грн за період з 07.12.2024 по 23.12.2024 (із розрахунку 15 000 грн х 16 днів х 0,90%); - 1 618,10 грн за період з 23.12.2024 по 02.01.2025 (із розрахунку 14 710 грн х 11 днів х 1%); - 35 638,90 грн за період з 03.01.2025 по 30.06.2025 (із розрахунку 19 910 грн х 179 днів х 1%); - 27 404,12 грн за період з 01.07.2025 по 02.01.2026 (із розрахунку 19 910 грн х 186 днів х 0,74%). На погашення відсотків ОСОБА_1 сплачено 3310 грн. Відтак, заборгованість ОСОБА_1 за відсотками складає 63 511,12 грн. У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 44 101,12 грн не відповідає вимогам закону. Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Згідно з Указом Президента України з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває досі. Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України ( постанова Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23)). Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі, договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за відсотками нарахованими за ст. 625 ЦК України. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є підставами для його скасування з прийняттям нового рішення про часткове задоволення вимоги в частині стягнення залишку заборгованості по відсотках у розмірі 44 101,12 грн. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом у сумі 54 105,05 грн скасувати та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення про часткове задоволення вказаної вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача залишок заборгованості за відсотками в розмірі 44 101,12 грн. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подання позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплачено 2 662,40 грн., позов задоволено на 88,49%, то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» необхідно стягнути 2 355,96 грн судового збору за подання позову. За подання апеляційної скарги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплачено 3993,60 грн., апеляційну скаргу задоволено на 81,51%, то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» необхідно стягнути 3 255,18 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2026 року скасувати в частині незадоволеної вимоги та в частині судового збору і ухвалити у вказаних частинах нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» залишок заборгованості за нарахованими відсотками за кредитним договором №1480-9571 від 07.12.2024 в розмірі 44 101,12 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2 355,96 грн та в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 255,18 грн., а всього 5 611,14 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Павицька Т. М. Судді Бондар О. О. Шевчук А. М.