Постанова 4874 № 924/517/24 (924/112/26)

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 року Справа № 924/517/24 (924/112/26) Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Юрчук М.І. секретар судового засідання Соколовська О.В. за участю представників - не з`явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2026 у справі №924/517/24 (924/112/26) за позовом розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 3108-2022/М від 31.08.2022 у межах справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" про стягнення з ТОВ "Бізнес Тренд" на користь "Лівайн Торг" заборгованість у сумі 85 500 000,00 грн ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2026 у справі №924/517/24 (924/112/26) відмовлено у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, про стягнення заборгованості у сумі 85 500 000,00 грн за договором позики або поворотної фінансової допомоги з ТОВ "Бізнес Тренд" на користь ТОВ "Лівайн Торг" у справі № 924/517/24 (924/112/26) за позовом розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. до ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД" про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 3108-2022/М від 31.08.2022. Вказана ухвала мотивована тим, що ТОВ "Лівайн Торг" не є стороною спірного правочину, що є предметом спору у справі № 924/517/24 (924/112/26), яка розглядається у межах основної справи № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта". Місцевий господарський суд врахував, що ТОВ "Лівайн Торг" заявляє позовні вимоги про стягнення з посиланням на Договір про відступлення права вимоги № 0201/11-23 від 02.01.2023, що не є предметом спору у справі № 924/517/24 (924/112/26) і як наслідок, вказане унеможливлює задоволення позову ТОВ "Лівайн Торг" за правилами господарського судочинства саме у межах справи № 924/517/24 (924/112/26), проте не виключає можливості самостійного захисту прав ТОВ "Лівайн Торг" в установленому порядку з дотриманням вимог чинного законодавства з врахуванням вимог щодо предметної та суб`єктної підсудності за місцезнаходженням ТОВ "Бізнес Тренд". Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" звернулося до суду із апеляційною скаргою через систему Електронний суд 03.06.2026, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2026 у справі № 924/517/24 (924/112/26), якою відмовлено у прийнятті позовної заяви ТОВ "Лівайн Торг" як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Передати матеріали позовної заяви ТОВ "Лівайн Торг" до Господарського суду Хмельницької області для продовження розгляду питання про її прийняття до спільного розгляду у справі № 924/517/24 (924/112/26) як позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору до спільного розгляду у справі № 924/517/24 (924/112/26). Судові витрати, понесені у зв`язку з апеляційним переглядом, розподілити за результатами розгляду апеляційної скарги. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне: - відмова у прийнятті позовної заяви не передбачена ГПК України, оспорювана ухвала за змістом є відмовою у відкритті провадження або поверненням заяви та оскаржується за п. 6, 7 ч. 1 ст. 255 ГПК України; - скаржник не заперечує самого факту виникнення грошового зобов`язання за Договором про надання фінансової допомоги № 3108-2022/М від 31.08.2022, однак вважає, що належним кредитором за цим зобов`язанням після укладення Договору про відступлення права вимоги № 0201/11-23 від 02.01.2023 є саме ТОВ "Лівайн Торг", а не ТОВ "Моріта"; - відмова у прийнятті позову ТОВ "Лівайн Торг" позбавляє ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД" можливості в межах одного провадження заявити та довести ключову для нього позицію: право вимоги за Договором фінансової допомоги вибуло з майнової сфери ТОВ "Моріта" та перейшло до ТОВ "Лівайн Торг". У разі залишення оскаржуваної ухвали в силі виникає реальний ризик паралельних та взаємовиключних судових рішень: в одному провадженні про недійсність договору, з якого походить право вимоги, а в іншому про стягнення тієї ж суми новим кредитором; - у цій справі таким матеріально-правовим об`єктом є право вимоги на повернення фінансової допомоги у сумі 85 500 000,00 грн за Договором про надання фінансової допомоги № 3108-2022/М від 31.08.2022; - первісний позов розпорядника майна ТОВ "Моріта" та позов ТОВ "Лівайн Торг" стосуються одного й того самого матеріально правового об`єкта - права вимоги на повернення 85 500 000,00 грн за Договором фінансової допомоги № 3108-2022/М від 31.08.2022. Різними є лише процесуальні способи захисту: у розпорядника майна ТОВ "Моріта" - вимога про визнання правочину недійсним, у ТОВ "Лівайн Торг" - вимога про стягнення заборгованості; - спільний розгляд первісного позову та позову ТОВ "Лівайн Торг" є необхідним для забезпечення правової визначеності, уникнення взаємовиключних висновків щодо одного матеріально-правового об`єкта та належного захисту прав усіх учасників спірних правовідносин, зокрема ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД" як боржника, який визнає належним кредитором саме ТОВ "Лівайн Торг"; - право вимоги за Договором фінансової допомоги, його перехід від ТОВ "Моріта" до ТОВ "Лівайн Торг", а також заперечення щодо належності цього права до майнової маси ТОВ "Моріта" безпосередньо пов`язані з предметом спору у межах банкрутства. А тому відокремлення позову ТОВ "Лівайн Торг" від спору про дійсність Договору фінансової допомоги створює ризик порушення принципу концентрації спорів у процедурі банкрутства та ухвалення судових рішень, які можуть бути несумісними між собою; - оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з таких підстав: 1) суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про прийняття позову третьої особи із самостійними вимогами; 2) суд помилково визначив предмет спору лише як формальну вимогу про недійсність договору, не врахувавши, що матеріально-правовим об`єктом спору є право вимоги на повернення фінансової допомоги на суму 85 500 000,00 грн; 3) суд неправильно застосував ст. 49 та ст. 180 ГПК України, оскільки не оцінив взаємопов`язаність первісного позову з позовом ТОВ "Лівайн Торг"; 4) суд застосував процесуальну форму "відмова у прийнятті позовної заяви", яка не передбачена ГПК України як належний наслідок у цій ситуації; 5) суд безпідставно послався на ст. 175 ГПК України, не встановивши передбачених цією статтею підстав для відмови у відкритті провадження; 6) ухвала створює ризик паралельного та взаємовиключного вирішення спорів щодо одного й того самого грошового зобов`язання. 19.06.2026 матеріали оскарження ухвали у справі № 924/517/24 (924/112/26) надійшли до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2026 у справі №924/517/24 (924/112/26) залишено без руху. 25.06.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено, зокрема, ордер на надання правничої допомоги. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2026 у справі №924/517/24 (924/112/26). Розгляд апеляційної скарги призначено на "14" липня 2026 р. об 10:50 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 10.07.2026 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи. 13.07.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" надійшли додаткові пояснення, в яких заявник зазначає, що суд першої інстанції неправильно визначив предмет спору, помилково не встановив реальний матеріально-правовий об`єкт спору, самостійність вимог, юридичний інтерес та безпідставно відмовив у прийнятті позовної заяви ТОВ "Лівайн Торг" як третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про місце, час і дату розгляду справи повідомлялися належним чином. Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали суду, зазначає наступне. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою від 10.07.2024 судом першої інстанції відкрито провадження у справі № 924/517/24 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта"; визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" до ТОВ Моріта" в загальній сумі 232 222 733,42 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном ТОВ "Моріта" строком на 170 календарних днів; розпорядником майна ТОВ "Моріта" призначено арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича. В межах процедури розпорядження майном боржника у даній справі 10.10.2025 до господарського суду надійшла заява (вх. № 05-06/1954/25 від 10.10.2025) розпорядника майна арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. про визнання недійсними правочинів (спростування майнових дій) боржника, яка була призначена до розгляду в установленому законом порядку. Ухвалою від 14.10.2025 відкрито провадження у справі № 924/517/24 (924/1054/25) про визнання недійсними правочинів (спростування майнових дій) боржника за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду. Ухвалою суду від 30.01.2026 роз`єднано позовні вимоги, суд виділив кожну з окремих об`єднаних вимог в самостійне провадження. Ухвалою суду від 02.02.2026 справу № 924/517/24 (924/112/26) про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 3108-2022/М від 31.08.2022 призначено до розгляду в установленому порядку. 06.05.2026 у межах даної справи № 924/517/24 (924/112/26) ТОВ "Лівайн Торг" звернулося до суду з позовом до ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД" про стягнення на користь ТОВ "Лівайн Торг" заборгованість у сумі 85 500 000,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Лівайн Торг" зазначає, що за частиною першою ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Частина 5 ст. 49 ГПК України передбачає застосування до таких позовів положень статті 180 ГПК України. Предметом спору у справі № 924/517/24 (924/112/26) є матеріально-правовий результат правовідносин, що виникли з Договору фінансової допомоги, а саме: існування, дійсність та належність права вимоги на повернення заборгованості у розмірі 85 500 000,00 грн, наданих ТОВ "Моріта" у вигляді поворотної фінансової допомоги на користь ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД". ТОВ "Лівайн Торг" заявляє самостійні вимоги саме щодо цього матеріально-правового об`єкта, оскільки воно на підставі Договору про відступлення права вимоги № 0201/11-23 від 02.01.2023 набуло право вимоги до ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД" за Договором фінансової допомоги. Наразі визнання недійсним Договору фінансової допомоги без участі ТОВ "Лівайн Торг" як набувача права вимоги фактично створить ризик позбавлення ТОВ "Лівайн Торг" належного йому майнового права без належної процесуальної можливості довести дійсність такого права, реальність фінансування, чинність відступлення права вимоги та відсутність підстав для припинення або ігнорування набутого права вимоги. Отже, на думку заявника, вимоги ТОВ "Лівайн Торг" не є стороннім або лише побічно пов`язаним позовом. Вони спрямовані на вирішення того самого спірного питання: кому належить право вимоги за Договором фінансової допомоги та чи підлягає це право судовому захисту. Таким чином, ТОВ "Лівайн Торг" переконане, що спільний розгляд вимог ТОВ "Моріта" та ТОВ "Лівайн Торг" є доцільним і відповідає статті 180 ГПК України, оскільки вимоги виникають з одних правовідносин, і в разі задоволення вимог ТОВ "Лівайн Торг" про стягнення боргу виключає або істотно впливає на можливість задоволення первісної вимоги про недійсність договору, тоді як окремий розгляд створить ризик ухвалення взаємовиключних судових рішень. Суд першої інстанції відмовив у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, про стягнення заборгованості у сумі 85 500 000,00 грн за договором позики або поворотної фінансової допомоги з ТОВ "Бізнес Тренд" на користь ТОВ "Лівайн Торг" у справі № 924/517/24 (924/112/26) за позовом розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. до ТОВ"БІЗНЕС ТРЕНД" про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 3108-2022/М від 31.08.2022. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою від 10.07.2024 судом першої інстанції відкрито провадження у справі № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта"; визнано грошові вимоги ПАТ "УКРНАФТА" до ТОВ Моріта" в загальній сумі 232 222 733,42 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном ТОВ "Моріта" строком на 170 календарних днів; розпорядником майна ТОВ "Моріта" призначено арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича. В межах процедури розпорядження майном боржника у даній справі 10.10.2025 до господарського суду надійшла заява (вх. № 05-06/1954/25 від 10.10.2025) розпорядника майна арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. про визнання недійсними правочинів (спростування майнових дій) боржника, яка була призначена до розгляду в установленому законом порядку. Ухвалою від 14.10.2025 відкрито провадження у справі № 924/517/24 (924/1054/25) про визнання недійсними правочинів (спростування майнових дій) боржника за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду. Ухвалою суду від 30.01.2026 роз`єднано позовні вимоги, суд виділив кожну з окремих об`єднаних вимог в самостійне провадження. Ухвалою суду від 02.02.2026 справу № 924/517/24 (924/112/26) про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 3108-2022/М від 31.08.2022 призначено до розгляду в установленому порядку. 07.05.2026 у межах даної справи № 924/517/24 (924/112/26) ТОВ "Лівайн Торг" звернулося до суду з позовом до ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД" про стягнення на користь ТОВ "Лівайн Торг" заборгованість у сумі 85 500 000,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Лівайн Торг" зазначає, що за частиною першою ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Частина 5 ст. 49 ГПК України передбачає застосування до таких позовів положень статті 180 ГПК України. Предметом спору у справі № 924/517/24 (924/112/26) є матеріально-правовий результат правовідносин, що виникли з Договору фінансової допомоги, а саме: існування, дійсність та належність права вимоги на повернення заборгованості у розмірі 85 500 000,00 грн., наданих ТОВ "Моріта" у вигляді поворотної фінансової допомоги на користь ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД". ТОВ "Лівайн Торг" заявляє самостійні вимоги саме щодо цього матеріально-правового об`єкта, оскільки воно на підставі Договору про відступлення права вимоги № 0201/11-23 від 02.01.2023 набуло право вимоги до ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД" за Договором фінансової допомоги. Наразі визнання недійсним Договору фінансової допомоги без участі ТОВ "Лівайн Торг" як набувача права вимоги фактично створить ризик позбавлення ТОВ "Лівайн Торг" належного йому майнового права без належної процесуальної можливості довести дійсність такого права, реальність фінансування, чинність відступлення права вимоги та відсутність підстав для припинення або ігнорування набутого права вимоги. Отже, на думку заявника, вимоги ТОВ "Лівайн Торг" не є стороннім або лише побічно пов`язаним позовом. Вони спрямовані на вирішення того самого спірного питання: кому належить право вимоги за Договором фінансової допомоги та чи підлягає це право судовому захисту. Таким чином, ТОВ "Лівайн Торг" переконане, що спільний розгляд вимог ТОВ "Моріта" та ТОВ "Лівайн Торг" є доцільним і відповідає статті 180 ГПК України, оскільки вимоги виникають з одних правовідносин, і в разі задоволення вимог ТОВ "Лівайн Торг" про стягнення боргу виключає або істотно впливає на можливість задоволення первісної вимоги про недійсність договору, тоді як окремий розгляд створить ризик ухвалення взаємовиключних судових рішень. Суд першої інстанції відмовив у прийнятті позовної заяви позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, про стягнення заборгованості у сумі 85 500 000,00 грн за договором позики або поворотної фінансової допомоги з ТОВ "Бізнес Тренд" на користь ТОВ "Лівайн Торг" у справі № 924/517/24 (924/112/26) за позовом розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. до ТОВ"БІЗНЕС ТРЕНД" про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 3108-2022/М від 31.08.2022. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно зі статтею 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справу, врегульованого нормами статті 49 ГПК України. Так, відповідно до статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Необхідною умовою набуття статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, є дотримання таких критеріїв: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмета спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження). Дотримання цих критеріїв необхідно оцінювати та з`ясовувати під час прийняття рішення щодо вступу в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги (близький за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду від 09.09.2019 у справі № 910/12463/18, від 27.09.2019 у справі № 904/323/19, від 11.11.2020 у справі № 912/2751/16, від 06.12.2023 у справі № 914/2191/18, від 19.03.2025 у справі № 912/930/24). Згідно з частиною п`ятою статті 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу. Частиною другою статті 180 ГПК України визначено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем, третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору необхідно розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18). Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі (подібна позиція сформована у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 та від 12.06.2019 у справі № 916/542/18). Тому позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові. У постановах від 05.04.2024 у справі № 910/10699/21 та від 02.04.2018 у справі №905/121/15 Верховний Суд виснував, що: 1) самостійність вимог полягає в тому, що саме третя особа перебуває у правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто, третя особа із самостійними вимогами заперечує / частково заперечує вимогу(ги) позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь; 2) самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що третя особа вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Така особа заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу, а її вимоги до відповідача є конкуруючими із вимогами позивача. Також, Верховний Суд неодноразово наголошував на відмінностях між поняттями "предмет спору" та "предмет позову". Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Подібна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, від 01.08.2019 у справі № 916/1743/18, від 01.04.2024 у справі № 910/5635/22, від 06.06.2024 у справі № 921/677/22. Як зазначалося вище, в межах процедури розпорядження майном боржника у даній справі 10.10.2025 до господарського суду надійшла заява (вх. № 05-06/1954/25 від 10.10.2025) розпорядника майна - арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. про визнання недійсними правочинів (спростування майнових дій) боржника. В подальшому, ухвалою суду першої інстанції від 30.01.2026 роз`єднано об`єднані позовні вимоги в справі № 924/517/24 (924/1054/25) за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. до ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД", ТОВ "Лівайн Торг", ТОВ "СЕЛІНГ-ОІЛ" про визнання недійсними правочинів (спростування майнових дій) боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта". Виділено в окреме самостійне провадження за позовом розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" арбітражного керуючого Кучерявого Д.В.: - вимогу про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 0607-2022/М від 06.07.2022, який укладено між Товариствам з обмеженою відповідальністю "Моріта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД"; - вимогу про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 3108-2022/М від 31.08.2022, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моріта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД"; - вимогу про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 1409-2022М від 14.09.2022, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моріта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД"; - вимогу про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 2810-2022/М від 28.10.2022, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моріта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД"; - вимогу про визнання недійсним правочину, який укладений в формі Заяви ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД" від 18.01.2023 за вих. № 2/1 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моріта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД"; - вимогу про визнання недійсним Договору № 0301/8-23 про відступлення права вимоги від 03.01.2023, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моріта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЛІНГ-ОІЛ" в частині відступлення права вимоги за Договором про відступлення права вимоги № 0201/11-23 від 02.01.2023, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моріта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг"; - вимогу про визнати недійсним правочину, який укладений в формі Заяви ТОВ "СЕЛІНГОІЛ" про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 31.10.2023 за вих. № 74/2, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моріта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЛІНГ-ОІЛ"; - вимогу про стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Моріта" грошові кошти в розмірі 331 500 000 грн 00 коп. в порядку застосування наслідків недійсності правочинів за ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Судом встановлено, що предметом спору у справі № 924/517/24 (924/112/26) за позовом ТОВ "Моріта" до ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД" є визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 3108-2022/М від 31.08.2022. Натомість, предметом спору ТОВ "Лівайн Торг" до ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД" є стягнення на користь ТОВ "Лівайн Торг" заборгованості у сумі 85 500 000,00 грн з посиланням на Договір про відступлення права вимоги № 0201/11-23 від 02.01.2023, за яким товариство набуло право вимоги до ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД" за Договором фінансової допомоги. З огляду на предмет позовних вимог у справі № 924/517/24 (924/112/26), вимоги ТОВ "Лівайн Торг" можуть заявлятись лише щодо безпосереднього предмета спору або у самостійному позові в окремому провадженні, оскільки у даному випадку вимоги третьої особи не спрямовуються на безпосередній предмет спору у справі № 924/517/24 (924/112/26) та відповідно знаходяться поза цим предметом, а відтак не можуть бути розглянуті судом як вимога третьої особи у розумінні статті 49 ГПК України. Отже, позов ТОВ "Лівайн Торг" не спрямований на той самий предмет спору, що й позов ТОВ "Моріта" до ТОВ "БІЗНЕС ТРЕНД" чи його частину, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що зазначене унеможливлює спільний розгляд позову ТОВ "Лівайн Торг" з позовом у справі № 924/517/24 (924/112/26). З огляду на викладене вище, суд виснує, що позовні вимоги третьої особи знаходяться поза межами позовних вимог у справі № 924/517/24 (924/112/26), не відповідають приписам частини п`ятої статті 49 частин четвертої, п`ятої статті 180 ГПК України, у зв`язку з чим позовну заяву ТОВ "Лівайн Торг" необхідно повернути на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.07.2026 у справі №911/3649/25. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, не з`ясування обставин, що мають значення для справи. За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів, виснує, що ухвала Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2026 у справі №924/517/24 (924/112/26) постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з огляду на що апеляційну скаргу необхідно задоволити частково, а оскаржуване ухвалу скасувати, ухваливши нове рішення, яким повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, про стягнення заборгованості у сумі 85 500 000,00 грн. Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2026 у справі №924/517/24 (924/112/26) задоволити частково. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2026 у справі №924/517/24 (924/112/26) скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, про стягнення заборгованості у сумі 85 500 000,00 грн за договором позики або поворотної фінансової допомоги №3108-2022/М від 31.08.2022 з ТОВ "Бізнес Тренд" на користь ТОВ "Лівайн Торг" у справі № 924/517/24 (924/112/26).

2. Матеріали оскарження ухвали у справі №924/517/24 (924/112/26) повернути до Господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений "17" липня 2026 р. Головуючий суддя Павлюк І.Ю. Суддя Розізнана І.В. Суддя Юрчук М.І.