Постанова Одеський апеляційний суд № 495/8200/25

Номер провадження: 22-ц/813/4694/26 Справа № 495/8200/25 Головуючий у першій інстанції Волкова Ю. Ф. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Таварткіладзе О.М., суддів: Вадовської Л.М., Погорєлової С.О., за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 грудня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту неправильності в актовому записі, заінтересована особа - Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального правління Міністерства юстиції (м. Одеса), - В С Т А Н О В И В: У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту неправильності в актовому записі. Заява обґрунтована тим, що 18 грудня 1998 року відділ реєстрації актів громадянського стану Болградського району Одеської області видав заявниці повторно свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 . Після отримання документа заявниця не звернула увагу на те, що в ньому було помилково вказано іншу дату народження в графі «народився(лася)», а саме « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість правильного « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». У травні 2025 року заявниця звернулась до Болградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з метою внесення виправлень. Однак отримала письмову відповідь про те, що потрібно особисто звертатись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання для подачі заяви про внесення змін до актового запису. У червні 2025 року заявниця звернулась до Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за місцем проживання з метою внесення змін до актового запису цивільного стану. Однак отримала висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану від 14.06.2025, яким її було відмовлено у внесенні змін до актового запису цивільного стану про її народження у зв`язку з тим, що відповідно до актового запису № 93 від 19.11.1954 року про народження ОСОБА_2 , складеного виконавчим комітетом Калчівської сільської ради Болградського району Одеської області, датою народження дитини зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що унеможливлює внесення відповідних змін у зв`язку із розбіжностями в написанні дати народження. Оскільки помилка в актовому записі про народження порушує права, ускладнює ідентифікацію особи, не прослідковується родинний зв`язок з її батьками через невідповідність дати народження у паспорті та у свідоцтві про народження, встановлення цього юридичного факту має для неї істотне значення. Наразі є потреба у встановленні факту неправильності запису в акті цивільного стану з метою приведення у відповідність її документів та правдиве відображення інформації в них. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 грудня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту неправильності в актовому записі, заінтересована особа - Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального правління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту неправильності в актовому записі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вважає, хибним рішення суду в частині того, що вона остаточно після усунення недоліків просила суд внести зміни в актовий запис про її народження №693 від 19.11.1954, складеного виконавчим комітетом Калчівської сільської ради Болградського району Одеської області в розділі «відомості про дитину» змінити дату народження з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки під час подання заяви про усунення недоліків від 06.11.2025, вона подала і оновлену заяву про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану, де така вимога була відсутня (Додаток № 2). Вважає хибним рішення суду першої інстанції в частині того, що «дана заява не відноситься до категорії справ, встановлених ст. 315 ЦІК України, оскільки встановлення факту, який зазначено в прохальній частині заяви передбачено інший порядок їх встановлення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви». В подібній ситуації Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 13.03.2019 року по справі № 466/1150/18, дійшла такого висновку, що дана категорія справ з подібним питанням може розглядатись в окремому провадженні. Вважає хибним рішення суду першої інстанції в частині того, що вона «незгодна із вказаним рішенням відділу ДРАЦС» та повинна його оскаржити у судовому порядку. Вона в своїй заяві чітко зазначала, що в неї немає мети оскаржити висновок про відмову у внесенні змін до актового запису, так як вона із ним погоджуюсь. В неї мета встановити факт неправильності актового запису в частині «дати народження», так як помилка в актовому записі про народження порушує її права на достовірне відображення інформації, ускладнює ідентифікацію її особи, не прослідковується родинний зв`язок з її батьками через невідповідність дати народження у паспорті та у свідоцтві про народження, встановлення цього юридичного факту має для неї істотне значення. Вона звернулась до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 ЦК України) на відображення достовірної інформації про дату народження в актовому записі, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану. Будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, на 02.06.2026 року о 14:00 годину представник Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального правління Міністерства юстиції (м. Одеса), не з`явився, причини неявки не повідомив, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не клопотав, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Присутня в судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечувала проти розгляду справи за фактичної явки. Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з частинами першою-п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не відповідає. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи, що предметом заяви є встановлення факту неправильності запису в актовому записі про народження № 93 від 19.11.1954 року, складеного виконавчим комітетом Калчівської сільської ради Болградського району Одеської області в частині запису дати народження ОСОБА_2 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість правильного « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка не відноситься ані до категорії справ, встановлених ч. 1 ст. 315 ЦПК України, ані ч. 2 ст. 315 ЦПК України, оскільки встановлення факту, який зазначено в прохальній частині заяви передбачено інший порядок їх встановлення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Судом встановлено наступні обставини, що 18 грудня 1998 року відділ реєстрації актів громадянського стану Болградського району Одеської області видав на ім`я ОСОБА_2 повторно свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ; дата народження в графі «народився» - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 06.04.1974 року зареєстрували шлюб; заявниця змінила прізвище на ОСОБА_5 . 03.02.1998 року ОСОБА_1 отримала паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 . У травні 2025 року заявниця звернулась до Болградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з метою внесення виправлень у частині дати народження (із неправильної ІНФОРМАЦІЯ_1 на правильну ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Однак отримала письмову відповідь про те, що потрібно особисто звертатись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем мого проживання для подачі заяви про внесення змін до актового запису. У червні 2025 року заявниця звернулась до Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за місцем проживання з метою внесення змін до актового запису цивільного стану у частині дати народження (із неправильної ІНФОРМАЦІЯ_1 на правильну ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Однак отримала висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану від 14.06.2025 року , яким її було відмовлено у внесенні змін до актового запису цивільного стану про її народження у зв`язку з тим, що відповідно до актового запису № 93 від 19.11.1954 року про народження ОСОБА_2 , складеного виконавчим комітетом Калчівської сільської ради Болградського району Одеської області датою народження дитини зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що унеможливлює внесення відповідних змін у зв`язку із розбіжностями в написанні дати народження. Колегія суддів виходить з наступного. Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. За змістом норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України) Cуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України). Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до частин першої, другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23)). У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду сформувала такий висновок: «В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів». До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23). Звертаючись до суду зі заявою, ОСОБА_1 просила суд встановити факт неправильності запису в актовому записі про народження № 93 від 19.11.1954 року, складеного виконавчим комітетом Калчівської сільської ради Болградського району Одеської області, в частині дати народження ОСОБА_2 « ІНФОРМАЦІЯ_2 », замість правильного « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Обґрунтовуючи вказану заяву, ОСОБА_1 зазначила, що помилка в актовому записі про народження порушує права, ускладнює ідентифікацію особи, не прослідковується родинний зв`язок з її батьками через невідповідність дати народження у паспорті та у свідоцтві про народження, встановлення цього юридичного факту має для неї істотне значення. Наразі є потреба у встановленні факту неправильності запису в акті цивільного стану з метою приведення у відповідність її документів та правдиве відображення інформації в них. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходив із того, що вказана заява не відноситься ані до категорії справ, встановлених ч. 1 ст. 315 ЦПК України, ані ч. 2 ст. 315 ЦПК України, оскільки встановлення факту, який зазначено в прохальній частині заяви передбачено інший порядок їх встановлення. Також суд зазначив, що у випадку незгоди із висновком Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.06.2025 року, ОСОБА_1 має право оскаржити його у судовому порядку. Однак, з такими висновками суду першої інстанції, апеляційний суд не погоджується, з огляду на наступне. Відповідно до положень статті 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження (частина перша статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»). Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Відповідно до частин першої, шостої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану. Згідно висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.06.2025 року, ОСОБА_1 було відмовлено у внесенні змін до актового запису цивільного стану про її народження у зв`язку з тим, що відповідно до актового запису № 93 від 19.11.1954 року про народження ОСОБА_2 , складеного виконавчим комітетом Калчівської сільської ради Болградського району Одеської області датою народження дитини зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що унеможливлює внесення відповідних змін у зв`язку із розбіжностями в написанні дати народження. Отже, заявнику було відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження № 93 від 19.11.1954 року, що підтверджує відсутність можливості вирішення зазначеного питання в позасудовому порядку. Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5. Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку. Підпунктами 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил прямо визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, постанова адміністративного суду. Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін. Таким чином, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що встановлення даного факту суперечить вимогам статті 315 ЦПК України, та не може бути розглянуте в порядку окремого провадження. Окрім іншого, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні послався на те, що у випадку незгоди із висновком Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.06.2025 року, ОСОБА_1 має право оскаржити його у судовому порядку. У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, зокрема і факт реальної дати народження особи. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у поставі від 14.11.2018 року у справі №425/2737/17 (провадження №14-408цс18). Відповідно частин першої, другої статті 273 ЦК України органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують здійснення фізичною особою особистих немайнових прав. Юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи, професійні обов`язки яких стосуються особистих немайнових прав фізичної особи, зобов`язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, ЦК України та іншим законом, не є вичерпним (частина третя статті 270 ЦК України). Cуд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни і доповнення. ОСОБА_1 звернулася до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 ЦК України) на відображення достовірної інформації про дату народження в актовому записі, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану. У заяві відсутні доводи щодо неправомірності вказаної відмови. Об`єктом перевірки у цій справі є не дотримання органом державної реєстрації актів цивільного стану процедури розгляду звернення заявника про внесення змін до актового запису про народження і оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт народження ОСОБА_1 саме ІНФОРМАЦІЯ_2 . Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції неповно дослідив та оцінив зібрані докази та не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Так, на підтвердження своїх вимог, заявником надано такі докази: - копію відомостей з погосподарської книги № 11 за 1971-1973 рр. видана Василівською сільською радою Болградського району Одеської області від 20.10.2025 року, згідно якої дата народження ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; - копія трудової книжки ОСОБА_1 від 04.10.1971 року, в якій зазначено мою народження ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; - копію свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 , яке видане 06.04.1974 року Білгород - Дністровським міським відділом РАЦС Одеської області, де зазначено в графі «яка народилась» « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; - копію актового запису про народження сина ОСОБА_1 - ОСОБА_6 з «Дії» від 07.01.2026 року, згідно якої в реєстрах ДРАЦС дата народження, матері зазначена « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; - копія закордонного паспорта НОМЕР_4 , який виданий 21.03.1995 року, де дата народження ОСОБА_1 зазначена « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; - копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 , видане Пенсійним фондом України 09.02.2010 року, де зазначена дата народження ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; - копія паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 виданий Білгород-Дністровським Мв УМВС України в Одеській області 03.02.1998 року, де зазначена дата народження ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». - копія картки платника податків від ІНФОРМАЦІЯ_5 , де зазначена дата народження ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; - копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_6 , виданий 16 грудня 2019 року органом 5118, де зазначена дата народження ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Враховуючи надані стороною пояснення, дослідження доказів, суд приходить до висновку, що в актовому записі про народження № 93 від 19.11.1954 року, складеному виконавчим комітетом Калчівської сільської ради Болградського району Одеської області, відносно ОСОБА_2 , невірно вказано дату народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 », замість правильного « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У зв`язку із вищевикладеним, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданої заяви. Таким чином, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 грудня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту неправильності в актовому записі, заінтересована особа - Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального правління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити. Встановити факт неправильності запису в актовому записі про народження № 93 від 19.11.1954 року, складеного виконавчим комітетом Калчівської сільської ради Болградського району Одеської області, в частині дати народження ОСОБА_2 « ІНФОРМАЦІЯ_2 », замість правильного « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено: 13.07.2026 року. Головуючий О.М. Таварткіладзе Судді: Л.М. Вадовська С.О. Погорєлова