Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/6867/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/6867/25 Головуючий в 1 інст. Піх Ю.Р. Провадження №33/807/304/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього адвоката Шелудько О.О. на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 10 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. Згідно з постановою суду, 21 липня 2025 року о 08-10 годині, в м.Запоріжжя Оріхівське шосе, 14А, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Hyundai SantaFe, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 результат 0,75 проміле, тест 2869. Від керування транспортним засобом відсторонений про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Шелудько О.О. просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким призначити адміністративне стягнення ОСОБА_1 нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом безпідставно не було враховано, що ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення визнає, щиро розкаюється, зобов`язується надалі не допускати порушення норм законодавства, не заперечує проти притягнення його до адміністративної відповідальності та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу. Вказує, що з 2022 року ОСОБА_1 проходить військову службу в лавах ЗСУ, внаслідок отриманих при захисті Батьківщини поранень, 26 червня 2025 року йому було встановлено інвалідність ІІІ групи. ОСОБА_1 надалі проходить військову службу, тож позбавлення його права керування транспортними засобами завадить йому виконувати бойові завдання. Вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що дії ОСОБА_1 не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам. Крім того, обставини, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , відсутні. Обставиною, що пом`якшує відповідальність, на переконання захисника, є щире каяття ОСОБА_1 у вчиненому. Також, захисник вважає, що при розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 можливо застосувати аналогію закону. В судове засідання, призначене на 15 травня 2026 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник адвокат Шелудько О.О., не з`явились, про день та час судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином. На адресу Запорізького апеляційного суду від захисника-адвоката Шелудько О.О. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі. Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд справи задля виклику ОСОБА_1 , останній викликався до суду шляхом направлення судових повісток за адресою, вказаною працівником поліції у протоколі зі слів ОСОБА_1 , та стороною захисту при поданні апеляційної скарги, а також за допомогою SMS повідомлень за номером телефону, вказаному в рапорті працівника поліції, згідно з відповідними довідками у додатку «Viber», судові повістки є доставленими. Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним. Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній долею своєї справи не цікавиться. В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 може затягнути цей розгляд на невизначений час. З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Шелудько О.О., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції в цілому дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. З матеріалів справи убачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями: з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №397938 від 21 липня 2025 року; з картки обліку адміністративного правопорушення; з рапорту поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Скорікової І.; з роздруківки тесту газоаналізатору Alcotest6820, тест №2869, проведений 21 липня 2025 року о 08-16 годині, результат тесту 0,75‰; з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; з довідки про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 13 серпня 2021 року; відеозаписом події. Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи. Стороною захисту фактичні обставини справи не оспорюються. Переглядаючи оскаржувану постанову суду в межах поданої апеляційної скарги, зокрема, відповідаючи на доводи сторони захисту про безпідставність накладеного на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до вимог ч.4 ст.30 КУпАП, позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, у рішенні в справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Діяння, які кваліфікуються за ст.130 КУпАП, є найбільш суспільно шкідливими правопорушеннями у сфері безпеки дорожнього руху. Законодавством України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості накладення на особу, яка вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, іншого стягнення, ніж передбачене санкцією цієї статті, або ж звільнення від стягнення. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП. При накладені адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Обставини, на які посилається захисник адвокат Шелдуько О.О., а саме те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення чи для пом`якшення накладеного стягнення, оскільки законодавством України про адміністративні правопорушення такого не передбачено. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу адвоката Шелудько О.О. залишити без задоволення. Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 10 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 333/6867/25