Постанова 4807 № 333/10686/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/103686/25 Головуючий в 1 інст.Тучков С.С. Провадження №33/807/488/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Бубнова Д.Ю., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника-останнього на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. Згідно з постановою суду, 26 жовтня 2025 року о 05-12 годині в м.Запоріжжя, Комунарський район, по вул.Чумаченка, буд.38, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожини рота, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під час безперервної відео фіксації на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Бубнов Д.Ю. просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а лише вимагав від поліцейських дотримання його прав та процедури проведення його огляду на стан сп`яніння. Так, поліцейські без проведення огляду ОСОБА_1 , без складання акту огляду та ознайомлення його з ним, без вручення ОСОБА_1 копії акту, а також без складання направлення на огляд до медичного закладу і ознайомлення останнього із даним направленням, за фактичної відсутності відмови ОСОБА_1 , склали щодо нього протокол серії ЕПР1 №494333 за ч.1 ст.130 КУпАП, порушивши при цьому вимоги КУпАП, Інструкції №1452/735 і Порядку 1103. Після складання вищезазначеного протоколу, поліцейські надали ОСОБА_1 лише його копію, після чого поїхали з місця події. Поліцейськими, також, не було надано право ОСОБА_1 скористатись професійною правничою допомогою. В матеріалах справи відсутні докази законності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Заслухавши аргументи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Бубнова Д.Ю., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №494333 від 26 жовтня 2025 року, з якого убачається, що 26 жовтня 2025 року о 05-12 годині в м.Запоріжжя по вул.Чумаченка, буд.38, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під час безперервної відео фіксації на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП; - у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що у ОСОБА_1 виявлені такі ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 не проводився у зв`язку із відмовою останнього на місці зупинки транспортного засобу; - у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 жовтня 2025 року; - відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах. Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Євтушенка Є., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби 26 жовтня 2025 року о 05:12 в м.Запоріжжя, Комунарський район, вул.Чумаченко біля буд.38 на підставі статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" було зупинено транспортний засіб Део Ланос д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на що ОСОБА_1 відповів відмовою під час безперервної відеофіксації. На ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол серії ЕПР1 №494333 за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР України. Посвідчення водія не вилучалось (Дія). Тимчасовий дозвіл не видавався. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР України, про повторність попереджений. Велась безперервна відеофіксація на нагрудний реєстратор Motorola solutions vb400: 474607 та відео з реєстратора Хіаоті 70mai. Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими. Згідно з оскаржуваною постановою суду, 20 листопада 2025 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подав клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування зазначив, що його зупинили поліцейські за відсутності законних причин зупинки транспортного засобу. Він не заперечував проти огляду на стан алкогольного сп`яніння, а лише просив почекати адвоката. Таким чином було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим просив закрити справу за відсутності складу адміністративного правопорушення. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи, наведені у клопотанні про закриття провадження у справі. Також додав, що в його присутності направлення на огляд водія та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не складалися. Захисник Бубнов Д.Ю. у судовому засіданні просив суд закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю законних причин зупинки транспортного засобу, відсутності фактичної відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також, підтримав інші доводи, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі. При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 та його захисник -адвокат Бубнов Д.Ю. навели доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі. На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту в т.ч. самою ОСОБА_1 при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Що стосується доводів захисника-адвоката Бубнова Д.Ю., викладених в апеляційній скарзі, про те, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду щодо ОСОБА_1 , оскільки останній не відмовлявся від проведення такого огляду, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. З наявного в справі відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. При цьому, ОСОБА_1 розмовляв з кимось по телефону (консультувався), та зазначив, що вживав алкогольні напої. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як за допомогою технічного пристрою Драгер, так і в медичному закладі у лікаря-нарколога (якщо результат Драгера покаже позитивну пробу-більше 0,2‰, і він з ним буде не згоден), оскільки в нього виявлені такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Спочатку ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу, на що працівники поліції запропонували йому обрати мундштук, здійснили контрольний забір повітря, який показав 0‰, однак потім ОСОБА_1 зазначив, що він погоджується пройти огляд лише у присутності адвоката. При цьому, працівники поліції роз`яснювали ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, повідомляли, що процедура огляду на місці не займе багато часу, під час проведення огляду захисник не потрібен. При цьому, працівник поліції неодноразово зазначав, що якщо ОСОБА_1 не надасть йому конкретної відповіді чи згоден він проходити огляд, така поведінка ОСОБА_1 буде розцінена як ухилення від проходження від такого огляду. Так, працівником поліції зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, вкотре роз`яснено, що йому заборонений подальший рух на транспортному засобі, роз`яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Надалі зафіксовано процедуру ознайомлення ОСОБА_1 з адміністративними матеріалами щодо нього поліції. ОСОБА_1 поставив свій підпис в певних графах протоколу, примірник якого йому було надано працівником поліції. Отже, зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим, працівниками поліції на водія ОСОБА_1 обґрунтовано було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 неодноразово був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, працівники поліції після того, як ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, пославшись на те, що йому потрібен адвокат, роз`яснили, що в разі відмови від проходження огляду ОСОБА_1 буде відсторонений від керування транспортним засобом та на нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення. Проте, останній, будучі повідомленим про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, не змінив своєї думки та фактично відмовився від проходження огляду. Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 під час телефонної розмови підтвердив факт вживання ним алкогольних напоїв, та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння. Порушень з боку поліцейських не убачається. Останні повідомили ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу не пристебнутий паском безпеки, а після виявлення у ОСОБА_1 певних ознак алкогольного сп`яніння також повідомили про це. Викладене і стало підставою для висловлення поліцейськими пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, що повністю узгоджується з вимогами закону. Так, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння. В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25). Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Версія сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на думку суду апеляційної інстанції, не є переконливою та спростовується вищевказаними доказами, в т.ч. відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи. Доводи апелянта про те, що у працівників поліції булі відсутні законні підстави для зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , самі по собі не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння. Більш того, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Поліцейський, згідно з п.п.2, 3 ч.1 ст.32 Закону України "Про Національну поліцію", має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. У пункті 5 "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта. Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що причиною зупинки стало незастосування водієм ОСОБА_1 паску безпеки, тому суд апеляційної інстанції вважає, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з дотриманням вимог "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану", порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства не встановлено, а тому доводи апеляційної скарги щодо незаконності зупинки транспортного засобу є безпідставними. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було вручено направлення на проходження огляду на стан сп`яніння, не є слушними, оскільки останній від вказаного огляду взагалі відмовився. В свою чергу, саме направлення долучено до матеріалів справи з відміткою про відмову водія від проходження огляду. Той факт, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було надано копію акту огляду, на думку апеляційного суду, не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З матеріалів справи, в т.ч. з відеозапису, жодних порушень з боку поліцейських при оформленні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 не убачається. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався з будь-якими скаргами на дії працівників поліції, суду не надано. Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Бубнова Д.Ю., на думку суду апеляційної інстанції, жодним чином не впливає на законність постанови суду першої інстанції та не спростовує порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду. На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу захисника-адвоката Бубнова Д.Ю. залишити без задоволення. Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 333/10686/25