Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/25517/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/25517/21 пров. № А/857/32467/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року з питань зміни способу та порядку виконання судового рішення у справі № 380/25517/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії (ухвала суду першої інстанції прийнята суддею Мричко Н.І. в м. Львові у письмовому провадженні, дата складення повного тексту судового рішення 15 травня 2026 року), - ВСТАНОВИВ: Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року позов ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також відповідач, ГУ ПФУ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.11.2021 № С/7568 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпнея 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі також Постанова № 704). Зобов`язано відповідача з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.11.2021 № С/7568 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 у відповідності до положень Постанови № 704, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. До Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява заявника про зміну способу та порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/25517/21. У заяві заявник просить суд, зокрема: змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду 13.04.2022 року у справі № 380/25517/21 в частині зобов`язання ГУ ПФУ здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: Стягнути з відповідача на користь позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 213727,23 грн. Обґрунтовує заяву тим, що на виконання вказаного рішення суду відповідачем була лише нарахована пенсія в сумі 213727,23 грн., проте, станом на дату звернення до суду із цією заявою, рішення у справі № 380/25517/21 в частині виплати пенсії позивача не виконано. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі № 380/25517/21 шляхом стягнення з ГУ ПФУ на користь ОСОБА_1 доплати пенсії у розмірі 212861,18 грн. Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить таку скасувати, а у задоволенні заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення відмовити повністю. В апеляційній скарзі вказує на те, що змінивши спосіб виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року із зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, на стягнення конкретної суми такої виплати, суд першої інстанції змінив рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не було предметом при розгляді справи по суті. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвала суду першої інстанції в частині відмовлених вимог учасниками справи не оскаржується, а тому в силу приписів частини першої статті 308 КАС України не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що з прийняттям Закону України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі Закон № 4094-ІХ) Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Оскільки відповідач (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке рішення в частині виплати нарахованої суми доплати пенсії, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абзацу 2 частини третьої статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) нарахованої суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача). Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 6 цієї Конвенції, статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України. В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» (якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України. Законом № 4094-ІХ внесені зміни до Розділу 4 КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах». Також Законом № 4094-ІХ КАС України доповнений статтями 382-1 - 382-3. На підставі частини дев`ятої статті 383-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу. Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. З 19.12.2024 положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону № 4094-IX були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.». Аналіз зазначених змін до КАС України, внесених Законом № 4094-ІХ свідчить про те, що законодавцем встановлені правові норми, які вдосконалюють захист осіб, що звернулися до суду з позовами щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат тощо від тривалого невиконання судових рішень. Як зазначено у пояснювальній записці до проєкту Закону № 4094-ІХ, він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№ 40450/04)/Бурмич (№ 46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 1218-р. Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень. Таким чином, прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Так, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, щодо перерахунку та здійснення пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною та достатньою підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення цих виплат з суб`єкта владних повноважень. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України. З матеріалів справи встановлено, що згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ХВ14591 пенсіонер ОСОБА_1 доплата на виконання судового рішення за період з квітня 2019 по липень 2022 становить 213727,23 грн. Також, в матеріалах справи міститься витяг з інформацією про стан виконання рішення суду від 13.04.2022 у справі № 380/25517/21, відповідно до якого залишок невиплачених коштів становить 212861,18 грн. Відтак, з огляду на тривале невиконання рішення суду у справі щодо проведення виплати позивачу заборгованості, наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання (відсутність фінансування виплат державою), процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми з боржника. На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року № 380/25517/21 шляхом стягнення з ГУ ПФУ на користь ОСОБА_1 нарахованої суми (212861,18 грн), як це передбачено частиною 3 статті 378 КАС України. У аналогічних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2025 у справі № 380/7706/22 підтвердив необхідність зміни способу та порядку виконання судового рішення і зазначив про неправомірність будь-якого формалістичного підходу до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника. При цьому рішення суду першої інстанції (про зміну способу виконання рішення суду) стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року з питань зміни способу та порядку виконання судового рішення у справі № 380/25517/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді І. В. Глушко Н. М. Судова-Хомюк