Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/7929/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/7929/21 пров. № А/857/28887/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року з питань зміни способу та порядку виконання рішення у справі № 380/7929/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, (ухвала суду першої інстанції прийнята суддею Крутько О.В. у м. Львові 08.01.2026 року в порядку письмового провадження), - ВСТАНОВИВ: Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 380/7929/21 задоволено повністю позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач, ГУ ПФУ). Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахування вислуги 24 років, врахувавши її під час обчислення розміру грошового забезпечення та визначення відсоткового розміру пенсії, починаючи з 19.03.2020. Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахування вислуги 24 років, врахувавши її під час обчислення розміру грошового забезпечення та визначення відсоткового розміру пенсії, починаючи з 19.03.2020 та виплатити йому суми недоотриманої пенсії з цього часу. Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 380/7929/21. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 380/7929/21 у частині зобов`язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованості з невиплаченої пенсії за період з 19.03.2020 по 30.07.2022 у розмірі 14 412,27 грн. Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року про зміну способу і порядку виконання рішення скасувати, у задоволенні заявлених вимог відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ГУ ПФУ як відповідач у справі, не відмовляється виплачувати різницю в пенсії за минулий час. Така різниця буде виплачена в порядку черговості після виділення коштів з Державного бюджету України. Звертає увагу, що у цьому випадку задоволення вимоги заявника фактично змінює зміст та суть раніше ухваленого по справі судового рішення. Позивач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просив у задоволенні такої відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Враховуючи вимоги цієї статті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цю справу слід розглядати без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що чинна редакція статті 378 КАС України передбачає самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Оскільки відповідач (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав рішення суду в частині виплати нарахованої суми доплати пенсії, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) нарахованої суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача). Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» (якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 6 цієї Конвенції, статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України. Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі також Закон № 4094-ІХ), який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до Розділу 4 КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах». Також Законом № 4094-ІХ КАС України доповнений статтями 382-1 - 382-3. На підставі частини дев`ятої статті 383-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу. Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону № 4094-IX були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.». Аналіз зазначених змін до КАС України, внесених Законом № 4094-ІХ, свідчить про те, що законодавцем встановлені правові норми, які вдосконалюють захист осіб, що звернулися до суду з позовами щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат тощо від тривалого невиконання судових рішень. Як зазначено у пояснювальній записці до проєкту Закону № 4094-ІХ, він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№ 40450/04)/Бурмич (№ 46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 1218-р. Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень. Таким чином, прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Так, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, щодо перерахунку та здійснення пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною та достатньою підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення цих виплат з суб`єкта владних повноважень. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції та статті 129-1 Конституції України. З матеріалів справи встановлено, що ГУ ПФУ здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.08.2022, яка виплачується, та здійснено нарахування доплати до пенсії за період з 19.03.2020 по 30.07.2022 в розмірі 15178,32 грн, яка буде виплачена після виділення коштів із Державного бюджету України. Крім того, вказано, що згідно з обліком рішень суду, що набрали законної сили, зазначене рішення від 22.11.2021 у справі № 380/7929/21 включене до обліку рішень суду, про що свідчить доданий відповідачем скріншот з відповідної програми. При цьому, суд також враховує, що на виконання судового рішення у справі № 380/7929/21 відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821 (далі Порядок № 821), ГУ ПФУ виплатило позивачу у жовтні, листопаді, грудні 2025 року по 187,35 грн, а також лютому 2026 року 103 грн та в березні 2026 року 101,00 грн (відкладена заборгованість). Отже, станом на дату постановлення даної ухвали, відповідач не виплатив на користь позивача у повному обсязі заборгованості з виплати пенсії з 19.03.2020 по 30.07.2022, що свідчить про часткове невиконання рішення суду боржником. Водночас, невиплаченою залишається заборгованість по пенсії у розмірі 14 412,27 грн (15178,32 грн - 766,05 грн (відкладена заборгованість), а не 15178,32 грн як стверджує позивач. Проте, ця заборгованість до теперішнього часу позивачу не виплачена, тобто рішення суду залишається невиконаним у повному обсязі з огляду на неналежне фінансування державою відповідних витрат, що істотно ускладнює виконання судового рішення. Відтак, з огляду на тривале невиконання рішення суду у справі щодо проведення виплати позивачу заборгованості, наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання (відсутність фінансування виплат державою), процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми з боржника. На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 14 412,27 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано здійснив заміну невиконаного зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з ГУ ПФУ коштів для забезпечення належної реалізації права позивача. У аналогічних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2025 у справі № 380/7706/22 підтвердив необхідність зміни способу та порядку виконання судового рішення і зазначив про неправомірність будь-якого формалістичного підходу до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника. При цьому рішення суду першої інстанції (про зміну способу виконання рішення суду) стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача. Окремо апеляційний суд наголошує, що постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі № 320/51895/25, яке набрало законної сили, визнано протиправною та нечинною. Відтак, відповідач не мав права керуватися протиправним нормативно-правовим актом при визначенні способу виконання судового рішення щодо перерахунку пенсії позивачу. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року з питань зміни способу та порядку виконання рішення у справі № 380/7929/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді І. В. Глушко Н. М. Судова-Хомюк