Постанова 4857 № 380/277/26

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/277/26 пров. № А/857/32918/26 Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів: головуючого-судді Глазька С.М., суддів Глушка І.В., Шавеля Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року (головуючий суддя Гулкевич І.З., м. Львів) у справі № 380/277/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладене у вигляді листа №30263-32599/Б-52/8-1300/25 від 04.12.2025 про відмову у зарахуванні до страхового стажу для визначення розміру пенсії періодів: з 28.04.2022 по 11.06.2022, з 11.06.2022 по 06.09.2022, з 16.09.2022 по 19.10.2022, з 31.01.2023 по 10.02.2023, з 16.02.2023 по 15.04.2023, з 28.04.2023 по 08.05.2023, з 25.05.2023 по 29.07.2023, з 11.08.2023 по 22.08.2023, з 10.09.2023 по 22.09.2023, з 10.10.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 16.01.2024, з 29.01.2024 по 07.02.2024 протягом яких ОСОБА_1 брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану в трикратному розмірі - один місяць служби за три місяці. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області при розрахунку розміру пенсії зарахувати до страхового стажу для визначення розміру пенсії періоди: 28.04.2022 по 11.06.2022, з 11.06.2022 по 06.09.2022, з 16.09.2022 по 19.10.2022, з 31.01.2023 по 10.02.2023, з 16.02.2023 по 15.04.2023, з 28.04.2023 по 08.05.2023, з 25.05.2023 по 29.07.2023, з 11.08.2023 по 22.08.2023, з 10.09.2023 по 22.09.2023, з 10.10.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 16.01.2024, з 29.01.2024 по 07.02.2024 протягом яких ОСОБА_1 брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану в трикратному розмірі - один місяць служби за три місяці та у зв`язку з цим провести перерахунок і виплату пенсії, починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 05.01.2024 йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 20.11.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про зарахування до страхового стажу періодів участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у кратному обчисленні один місяць служби за три та перерахунку пенсії. Листом від 04.12.2025 №30263-32599/Б-52/8-1300/25 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило у перерахунку пенсії та зарахування до страхового стажу періодів участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у кратному обчисленні один місяць служби за три. Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладене у вигляді листа №30263-32599/Б-52/8-1300/25 від 04.12.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 проходження військової служби на пільгових умовах один місяць служби за три за період з 28.04.2022 по 11.06.2022, з 11.06.2022 по 06.09.2022, з 16.09.2022 по 19.10.2022, з 31.01.2023 по 10.02.2023, з 16.02.2023 по 15.04.2023, з 28.04.2023 по 08.05.2023, з 25.05.2023 по 29.07.2023, з 11.08.2023 по 22.08.2023, з 10.09.2023 по 22.09.2023, з 10.10.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 16.01.2024, з 29.01.2024 по 07.02.2024 по 09.07.2024 безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації з 28.04.2022 по 11.06.2022, з 11.06.2022 по 06.09.2022, з 16.09.2022 по 19.10.2022, з 31.01.2023 по 10.02.2023, з 16.02.2023 по 15.04.2023, з 28.04.2023 по 08.05.2023, з 25.05.2023 по 29.07.2023, з 11.08.2023 по 22.08.2023, з 10.09.2023 по 22.09.2023, з 10.10.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 16.01.2024, з 29.01.2024 по 07.02.2024 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 20.11.2025, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що періоди безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, підлягають зарахуванню до його страхового стажу з коефіцієнтом 1 місяць служби за 3 місяці у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Також вказував, що матеріали справи не містять жодного рішення у розумінні вимог Порядку №3-1 за наслідком розгляду відповідачем заяви позивача від 20.11.2025, тому позовна вимога про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладене у вигляді листа №30263-32599/Б-52/8-1300/25 від 04.12.2025 не підлягає задоволенню. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 05.01.2024 отримує пенсію за віком як учасник бойових дій на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 31 рік 09 місяців 14 днів. Страховий стаж та заробітна плата враховані по 31.01.2024. Згідно довідки про безпосередню участь №138 від 14.02.2024 старший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 28.04.2022 по 11.06.2022, з 11.06.2022 по 06.09.2022, з 16.09.2022 по 19.10.2022, з 31.01.2023 по 10.02.2023, з 16.02.2023 по 15.04.2023, з 28.04.2023 по 08.05.2023, з 25.05.2023 по 29.07.2023, з 11.08.2023 по 22.08.2023, з 10.09.2023 по 22.09.2023, з 10.10.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 16.01.2024, з 29.01.2024 по 07.02.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій обл.(Краматорський р-н, с. Пискунівка Бахмутський р-н, с. Серебрянка) та Харківській обл. (Куп`янський р-н, с. Піщане). 20.11.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням періодів: з 28.04.2022 по 11.06.2022, з 11.06.2022 по 06.09.2022, з 16.09.2022 по 19.10.2022, з 31.01.2023 по 10.02.2023, з 16.02.2023 по 15.04.2023, з 28.04.2023 по 08.05.2023, з 25.05.2023 по 29.07.2023, з 11.08.2023 по 22.08.2023, з 10.09.2023 по 22.09.2023, з 10.10.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 16.01.2024, з 29.01.2024 по 07.02.2024 безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 №138 від 14.02.2024 із розрахунку один місяць служби за три місяці часу проходження служби відповідно до статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Листом від 04.12.2025 №30263-32599/Б-52/8-1300/25 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило, що період проходження військової служби в кратному розмірі при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не обчислюється. З огляду на зміст названого листа, відповідач фактично відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Отже, ключовим питаннями у цій справі є право позивача на зарахування до страхового стажу на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці - часу проходження служби, протягом якого він брав участь у бойових діях у воєнний час в періоди з 28.04.2022 по 11.06.2022, з 11.06.2022 по 06.09.2022, з 16.09.2022 по 19.10.2022, з 31.01.2023 по 10.02.2023, з 16.02.2023 по 15.04.2023, з 28.04.2023 по 08.05.2023, з 25.05.2023 по 29.07.2023, з 11.08.2023 по 22.08.2023, з 10.09.2023 по 22.09.2023, з 10.10.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 16.01.2024, з 29.01.2024 по 07.02.2024. Колегія суддів зазначає, що основні принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а також порядок призначення і виплати пенсій визначені Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). З огляду на характер заявлених вимог та обраний позивачем вид пенсійного забезпечення спірні правовідносини виникли у межах солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та підлягають врегулюванню передусім положеннями Закону №1058-IV. Саме цей Закон визначає умови, порядок і межі формування страхового стажу, а також вичерпний перелік правових механізмів, які можуть бути застосовані при призначенні пенсії за цим Законом. Як зазначалось, позивач наполягає на зарахуванні періодів проходження ним військової служби в особливий період до страхового стажу у пільговому обчисленні - один місяць служби за три. Отже, спір зводиться до питання можливості зарахування до страхового стажу призначеної пенсії за Законом №1058-IV періоду проходження позивачем військової служби в особливий період у пільговому обчисленні - один місяць служби за три. Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. З огляду на зазначене, за своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими цим Законом, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених Законом №1058-IV механізмів. Абзац третій частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлює, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, після 1 січня 2004 року застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Використання законодавцем формулювання «виключно» свідчить про імперативний та вичерпний характер цього переліку і виключає можливість поширення пільгового (кратного) обчислення стажу на інші види пенсій. Пенсія за віком, передбачена Законом №1058-IV, не належить до пенсій за віком на пільгових умовах і не є пенсією за вислугу років, а тому не підпадає під сферу дії зазначеного положення. Вона призначається у межах солідарної системи за наявності страхового стажу, обрахованого за правилами статті 24 цього Закону. Отже, системне тлумачення статті 24 свідчить про відсутність законодавчих підстав для застосування кратного обчислення страхового стажу при призначенні дострокової пенсії за віком. Повертаючись до доводів позивача, які зводяться до необхідності застосування до спірних правовідносин положень статті 57 Закону №1788-XII та пункту 2.3 Положення №530, якими передбачено зарахування часу проходження військової служби в умовах бойових дій у кратному обчисленні - один місяць служби за три, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 57 Закону №1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Аналогічний за правовою природою підхід закріплено у пункті 2.3 Положення №530, яким визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди військової служби зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, зокрема за участь у бойових діях у воєнний час, участь в антитерористичній операції або виконання відповідних завдань під час проходження служби у військовому резерві. Із системного аналізу змісту зазначених норм вбачається, що останні безпосередньо пов`язують пільгове обчислення строку служби з призначенням пенсій за вислугу років, тобто зі спеціальним видом пенсійного забезпечення, та не стосуються порядку обрахунку страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Крім того, колегія суддів зауважує, що пункт 2.3 Положення №530, прийнятий на виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, є підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу. Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV. Суд також зазначає, що вислуга років і страховий стаж є різними за правовою природою категоріями. Вислуга років застосовується у межах спеціального пенсійного законодавства та відображає тривалість проходження служби незалежно від факту та розміру сплати страхових внесків, тоді як страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та обчислюється виключно за правилами, прямо визначеними Законом №1058-IV. Саме цей Закон встановлює вичерпні умови, порядок і критерії обчислення страхового стажу, що є підставою для призначення пенсій у солідарній системі. Перенесення правил обчислення вислуги років на правила обчислення страхового стажу означало б змішування різних правових режимів та фактичну зміну законодавчо визначеного порядку формування страхового стажу. Поширення механізму кратного обчислення, встановленого для спеціального виду пенсійного забезпечення, на правовідносини щодо призначення дострокових пенсій за Законом №1058-IV призвело б до застосування норм, які регулюють інший вид пенсійних правовідносин, поза межами їх законодавчого призначення. Крім того, застосування кратного обчислення на підставі підзаконного нормативного акта у сфері, що врегульована безпосередньо законом, означало б фактичну модифікацію Судом закону підзаконним актом, що є неприпустимим з огляду на принцип верховенства права та ієрархію нормативно-правових актів. Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 та від 11 вересня 2024 року у справі № 554/154/22 наголошувала на тому, що Суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб`єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю). Отже, застосування до спірних правовідносин правил кратного обчислення страхового стажу за відсутності прямої норми Закону №1058-IV фактично означало б зміну встановленого законодавцем порядку формування страхового стажу та розширення обсягу пенсійних прав позивача поза межами визначеного законом правового режиму. Такий підхід суперечив би принципу законності, відповідно до якого органи державної влади та суди зобов`язані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом. У сфері соціального захисту тлумачення закону суд не може підміняти собою діяльність Верховної Ради України шляхом створення нових підстав для набуття права на пенсію або розширення порядку формування стажу. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами, що обмежує межі судового розсуду текстом чинних законодавчих приписів Оскільки позивач реалізував право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, спірні правовідносини підлягають врегулюванню виключно нормами цього Закону, який не містить положень про можливість кратного (пільгового) обчислення страхового стажу для цілей визначення права на зазначений вид пенсії. Положення статті 57 Закону №1788-ХІІ та Положення №530 регламентують порядок обчислення вислуги років у межах спеціального пенсійного забезпечення військовослужбовців і не змінюють встановленого Законом №1058-IV механізму формування страхового стажу у солідарній системі. З огляду на принцип законності та межі судового тлумачення Суд не вправі поширювати дію спеціальних норм на інші види пенсійного забезпечення за відсутності прямої законодавчої вказівки. За таких обставин відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів проходження військової служби в період участі у бойових діях у пільговому обчисленні «один місяць служби за три». Отже, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для такого зарахування є незаконним і необґрунтованим. У зв`язку з чим, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права знайшли своє підтвердження. Суд також зауважує, що пункт 2.3 Положення №530 прямо встановлює застосування пільгового порядку обчислення вислуги років для відповідних пенсій, проте «крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу». Отже, сам підзаконний нормативний акт, на який покликається позивач, містить пряму вказівку на неможливість поширення механізму кратного обчислення на пенсії, що призначені відповідно до Закону №1058-IV. Ігнорування цього застереження призвело б до застосування норми всупереч її буквальному змісту та законодавчому призначенню. Тож, довід позивача про необхідність застосування пункту 2.3 Положення №530 до спірних правовідносин є суперечливим та не відповідає буквальному змісту і системному аналізу відповідного нормативного регулювання. Суд вказує, що застосування кратного обчислення страхового стажу без прямої законодавчої підстави фактично означало б штучне збільшення страхового стажу, оскільки період, що підлягає зарахуванню до страхового стажу, збільшувався б не внаслідок фактичної тривалості відповідного періоду або сплати страхових внесків у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а шляхом множення такого періоду. Такий підхід призвів би до включення до страхового стажу періодів у обсязі, який не відповідає їх фактичній тривалості та не передбачений механізмом формування страхового стажу, визначеним Законом №1058-IV. Фактично це означало б зарахування до страхового стажу додаткового часу, який не підтверджений ані сплатою страхових внесків, ані прямою нормою закону, що допускає його зарахування на пільгових умовах (у кратному розмірі). Такий підхід суперечив би правовій природі страхового стажу як визначеного законом періоду, що враховується при визначенні права на пенсію у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, та призводив би до розширення обсягу пенсійних прав особи поза межами встановленого законодавцем правового регулювання. Водночас такий підхід не означає обмеження прав осіб, які проходили військову службу. Періоди проходження військової служби підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до правил, установлених Законом №1058-IV, у їх фактичній тривалості та враховуються при визначенні права особи на призначення пенсії. При цьому зазначене правове регулювання застосовується саме у випадку, коли особа реалізувала право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV. Обираючи такий вид пенсійного забезпечення, особа погоджується на застосування умов, порядку та механізму обчислення страхового стажу, прямо встановлених цим Законом. Проте пенсійне законодавство України не позбавляє особу можливості реалізувати своє право на інший вид пенсійного забезпечення, якщо для нього законодавством передбачено застосування механізму пільгового (кратного) обчислення строків служби, оскільки пенсійне законодавство України допускає право особи обрати той вид пенсії, який є для неї найбільш сприятливим, за умови відповідності встановленим законом критеріям. Отже, застосований підхід не звужує обсяг пенсійних прав особи, а забезпечує дотримання законодавчо визначених правил формування страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 200/4394/24, від 19 березня 2026 року у справі №200/8094/24. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи, а також враховуючи висновки Верховного Суду в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що у спірних правовідносинах немає правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів проходження військової служби в особливий період у пільговому обчисленні «один місяць служби за три» для цілей статті 115 Закону № 1058-IV. Доводи апелянта є підставними та обґрунтованими, такі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів. З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року в справі № 380/277/26 скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Глазько судді І. В. Глушко Р. М. Шавель