Постанова 4851 № 480/3118/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2026 р. Справа № 480/3118/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Спаскіна О.А. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 (суддя: С.В. Воловик, м. Суми) по справі № 480/3118/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області, пенсійний орган), в якій просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області по прийняттю рішення від 31.10.2024 №183950005462 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за зверненнями від 21.07.2023, від 12.09.2023 та від 08.11.2023 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи як працівнику, який відпрацював трактористом-машиністом із безпосередньою зайнятістю у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві/працювання трактористом-машиністом із безпосередньою зайнятістю протягом календарного року в тваринництві за змістом рішення від 31.10.2024 №183950005462, без врахування звернення від 12.05.2022 з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 та всіх наданих доказів на підтвердження підстав призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в тому числі без зарахування записів трудової книжки від 22.08.1988 НОМЕР_1 про працевлаштування з 20.09.1988 по 26.08.1997 в Сумському спец.лісгоспі (спецлісгоспзагі), без врахування роботи в ПСП АФ «Україна» з липня 1985 року по квітень 1986 року згідно довідки від 31.01.2022 №143 та акту зустрічної перевірки від 18.02.2022 №1800-0904-1/1362, без врахування роботи в ТОВ «Білопілля Агро» згідно довідки від 06.04.2023 за вих. №84 з 18.01.2010 по 31.01.2010; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31.10.2024 №183950005462 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як працівнику, який відпрацював трактористом - машиністом із безпосередньою зайнятістю у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві/працювання трактористом-машиністом із безпосередньою зайнятістю протягом календарного року в тваринництві, без врахування звернення від 12.05.2022 з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах та всіх наданих доказів на підтвердження підстав призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в тому числі за зверненнями від 21.07.2023, від 12.09.2023 та від 08.11.2023, без врахування записів трудової книжки від 22.08.1988 НОМЕР_1 про працевлаштування з 20.09.1988 по 26.08.1997 в Сумському спецлісгоспі, без зарахування роботи в ПСП АФ «Україна» з липня 1985 року по квітень 1986 року згідно довідки від 31.01.2022 № 143 та акту зустрічної перевірки від 18.02.2022 № 1800-0904-1/1362, без зарахування роботи в ТОВ «Білопілля Агро» згідно довідки від 06.04.2023 за вих. №84 з 18.01.2010 по 31.01.2010; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.13 Закону «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції, що підлягає застосуванню згідно з п.3 Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15), за Списком №2 як працівнику, який відпрацював трактористом-машиністом із безпосередньою зайнятістю у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві/працювання трактористом-машиністом із безпосередньою зайнятістю протягом календарного року в тваринництві, відповідно до заяв від 12.05.2022, від 21.07.2023, від 12.09.2023, від 08.11.2023, зі всіма доданими документами (доказами) на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, в тому числі з врахуванням записів трудової книжки від 22.08.1988 НОМЕР_1 про працевлаштування з 20.09.1988 по 26.08.1997 в Сумському спецлісгоспзагі, зарахування роботи в ПСП АФ «Україна» з липня 1985 року по квітень 1986 року згідно довідки від 31.01.2022 № 143 та акту зустрічної перевірки від 18.02.2022 № 1800-0904-1/1362, зарахування роботи в ТОВ «Білопілля Агро» згідно довідки від 06.04.2023 за вих. №84 з 18.01.2010 по 31.01.2010, провести розрахунок та здійснити виплату призначеної пенсії починаючи з 12.05.2022. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він має право на пенсію за віком на пільгових умовах, однак на підставі його звернення від 12.05.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було прийнято рішення від 18.05.2022 №183950005462, яким відмовлено у призначенні пенсії. Надалі, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 480/4987/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області були розглянуті заяви позивача від 21.07.2023, від 12.09.2023 та від 08.11.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте, за результатами їх розгляду відповідачем прийнято рішення від 31.10.2024 №183950005462, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31.10.2024 №183950005462 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 21108013) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 21.07.2023, із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 21.07.1985 до 30.04.1986, з 18.01.2010 по 31.01.2010 і часу навчання з 01.09.1982 по 20.07.1985. У задоволенні інших вимог - відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що, приймаючи рішення про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 20.09.1988 по 26.08.1997 та про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області по прийняттю рішення від 31.10.2024 №183950005462, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків та невірно застосував норми чинного законодавства. Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку письмового (спрощеного позивного) провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 27), 12.05.2022 звернувся до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 29). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.05.2022 №183950005462 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного пільгового стажу (а.с. 34). Надалі, для призначення пенсії позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявами від 21.07.2023, 12.09.2023, 08.11.2023 до яких було долучено додаткові документи (а.с. 31-32, 38, 39). Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі №480/12263/23 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо належного розгляду заяв ОСОБА_1 від 21.07.2023, 12.09.2023, 08.11.2023 та неприйняття відповідного рішення за результатом розгляду таких заяв. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області розглянути заяви ОСОБА_1 від 21.07.2023, а також від 12.09.2023, від 08.11.2023 з урахуванням наданих ОСОБА_1 оригіналів документів, які зазначені у додатках таких заяв, а саме довідки ДП "Побєда" від 10.04.2023 за вих. №10, довідки ДП "Побєда" від 10.04.2023 за вих. №9; додатку 1 до Наказу Мінагрополітики про склад комісії з реорганізації державного підприємства "Побєда", довіреності, повідомлення ТОВ "Білопілля Агро" від 06.04.2023 за вих. №83, довідки ТОВ "Білопілля Агро" від 06.04.2023 за вих. №84, та за результатами їх розгляду прийняти відповідне рішення (а.с. 40-43). Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення від 26.03.2024 № 183950005462 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та відсутністю в документах, доданих до звернень, сканкопії оригіналу паспорта (а.с. 46). Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №480/4987/24 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.03.2024 №183950005462. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 21.07.2023, від 12.09.2023 та від 08.11.2023. В задоволенні інших позовних вимог-відмовлено. На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 480/4987/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області були повторно розглянуті заяви позивача від 21.07.2023, від 12.09.2023 та від 08.11.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням наданих ОСОБА_1 документів. Проте, за результатами їх розгляду, рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області від 31.10.2024 №183950005462 було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Так, у рішенні від 31.10.2024 №183950005462 відповідачем зазначено, що вік заявника на дату звернення - 56 років 5 місяців 5 днів, страховий стаж особи - 31 рік 5 місяців 5 днів, пільговий стаж особи - 17 років 7 місяців 7 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи: - згідно записів трудової книжки від 22.08.1988 НОМЕР_1 з 20.09.1988 по 26.08.1997 в Сумському спец.лісгоспі, оскільки відповідно до п. 3 ч.2 ст.114 Закону України № 1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається: чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства; - в ПСП АФ "Україна" з липня 1985 року по квітень 1986 року згідно довідки від 31.01.2022 №143 та акту зустрічної перевірки від 18.02.2022 № 1800-0904-1/1362, оскільки посада, зазначена в уточнюючій довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та акті зустрічної перевірки, (тракторист) не відповідає п. 3 ч.2 ст.114 ЗУ № 1058 (тракторист-машиніст); - в ТОВ "Білопілля Агро" згідно довідки від 06.04.2023 за вих. №84 з 18.01.2010 по 31.01.2010, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату страхових внесків (а.с. 90-91). Вважаючи таке рішення протиправним та з метою відновлення порушеного права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відомостей про зайнятість безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції позивачем не надано, і такий факт відповідачем заперечується, у суду відсутні правові підстави для зобов`язання органу Пенсійного фонду України зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи 20.09.1988 по 26.08.1997. А щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області по прийняттю рішення від 31.10.2024 №183950005462, суд першої інстанції зазначив, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб`єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови в задоволенні позовних вимог, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон України № 1058-IV). Частиною першою статті 9 Закону України № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону України № 1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 року. Водночас, згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України № 1058-ІV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу. За змістом частини першої ст. 1 Закону України № 1058-IV, термін страховий стаж визначений як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески, а страховий стаж у солідарній системі визначений частиною першою статті 24 Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється в місяцях (ч.ч. 2, 3ст. 24 Закону України № 1058-IV). До набрання чинності Законом України № 1058-IV стаж роботи для призначення пенсії регламентувався Законом України № 1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України № 1788-XII). Згідно зі ст. 62 Закону України № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 62 Закону України № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. п. 1, 2, 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 18 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Відповідно до пунктів 1, 2, 5 та 6 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу. У трудову книжку колгоспника вносяться, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання. Всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою. Згідно зі зразком трудової книжки колгоспника, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, у трудовій книжці колгоспника зазначається в розділі V відомості про трудову участь в загальному господарстві, зокрема прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві та причини невиконання такого річного мінімуму. Види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону України № 1788-XII. Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Однак, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а період навчання підтверджується виданими навчальним закладом дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 22.08.1988 ОСОБА_1 , з 20.09.1988 останнього прийнято трактористом-машиністом Сумського лісництва в Сумському спец.лісгоспі (запис № 3), а з 26.08.1997 позивача було звільнено з роботи за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України (запис № 4) (а.с. 47). Пенсійний орган, відмовляючи у зарахуванні вказаного періоду роботи позивача до пільгового стажу, зазначає, що відповідно до п. 3 ч.2 ст.114 Закону України № 1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається: чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. Відповідно до загального класифікатору «Галузі народного господарства України», затвердженого наказом Міністерства статистики України від 24.01.1994р. №21 (діючий до 20.08.2009 під час роботи позивача на підприємстві лісового господарства), лісове господарство та сільське господарство були віднесені до галузі сфери матеріального виробництва, але відокремлені один від одного різними кодами - 30000 та 20000 відповідно. Зазначена трудова книжка не містить записів про те, що позивач був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції. Таким чином, записами №3-4 в у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 підтверджується лише періоди роботи позивача трактористом-машиністом на підприємстві лісового господарства, але не особливий характер роботи. При цьому, матеріали справи не містять довідок для встановлення факту належності роботодавця до сільськогосподарських підприємств, як і факту виконання позивачем сільськогосподарських робіт під час роботи трактористом-машиністом у період з 20.09.1988 по 26.08.1997. Тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій, що оскільки відомостей про зайнятість безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції позивачем не надано, і такий факт відповідачем заперечується, у суду відсутні правові підстави для зобов`язання орган Пенсійного фонду зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи 20.09.1988 по 26.08.1997. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 392/1846/15-а. Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області по прийняттю рішення від 31.10.2024 №183950005462, колегія суддів зазначає наступне. В правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб`єкта владних повноважень, а не окремі їх дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб`єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб`єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій, що судом дано правову оцінку дій відповідача на відповідність встановлених законом компетенції суб`єкта владних повноважень та порядку їх вчинення під час винесення оскаржуваного рішення, визнання протиправним та скасування даного рішення, що є належним і допустимим способом захисту прав позивача у даній справі та у повній мірі відновлює порушене право, а тому у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій ГУПФУ в Сумській області слід відмовити. Отже, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в частині позовних вимог про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 20.09.1988 по 26.08.1997 та про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача, оскільки апеляційна скарга в цій частині не вмотивована та не містить доводів щодо неправомірності рішення суду першої інстанції. Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги позивача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції. Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 по справі № 480/3118/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді О.А. Спаскін Т.С. Перцова