Постанова КАС ВС № 392/1846/15-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2020 року м. Київ справа №392/1846/15-а адміністративне провадження №К/9901/14703/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016р. (судді - Шлай А.В., Іванова С.М., Чабаненко С.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області, за участю Державного підприємства ДП «Оникіївське лісове господарство» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням уточнень позовних вимог а.с. 37 - 38): визнати неправомірними дії відповідача щодо незарахування періоду навчання на посаді тракториста-машиніста з 01.09.1975р. по 26.07.1977р. в Оникіївському сільському професійно-технічному училищі №7, періоду роботи на посаді тракториста-машиніста з 01.07.1980р. по 25.02.1992р. в колгоспі «Победа», з 23.03.1992р. по 28.07.1993р., з 30.03.1995р. по 17.03.2000р., з 29.06.2006р. по 14.01.2009р. на посаді тракториста-машиніста в Оникіївському лісгоспі, ДП «Оникіївське лісове господарство», до пільгового стажу за пунктом «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; визнати стаж навчання з 01.09.1975р. по 26.07.1977р. на посаді тракториста-машиніста в Оникіївському сільському професійно-технічному училищі №7, стаж роботи з 01.07.1980р. по 25.02.1992р. на посаді тракториста-машиніста в колгоспі «Победа», стаж роботи з 23.03.1992р. по 28.07.1993р., з 30.03.1995р. по 17.03.2000р., з 29.06.2006р. по 14.01.2009р. на посаді тракториста-машиніста в Оникіївському лісгоспі, ДП «Оникіївське лісове господарство», таким який дає право на пенсію на пільгових умовах; зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, стаж його роботи на посаді тракториста-машиніста, з 01.09.1975р. по 26.07.1977р. в Оникіївському сільському професійно-технічному училищі №7, з 01.07.1980р. по 25.02.1992р. в колгоспі «Победа», з 23.03.1992р. по 28.07.1993р., з 30.03.1995р. по 17.03.2000р., з 29.06.2006р. по 14.01.2009р. в Оникіївському лісгоспі, ДП «Оникіївське лісове господарство»; зобов`язати відповідача призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26.05.2015р. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем протиправно не зараховано до його пільгового стажу спірні періоди роботи трактористом, оскільки такі дані містить його трудова книжка, а також архівні довідки. Посилається на те, що його пільговий стаж складає більше 20 років, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вважає, що відмовляючи у зарахуванні спірного періоду роботи з підстав відсутності довідок, які підтверджують пільговий характер роботи трактористом, відповідач діяв протиправно та не у відповідності вимогам закону. Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11.01.2016р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області щодо не зарахування періоду навчання по професії тракторист-машиніст широкого профілю з кваліфікацією слюсаря по ремонту сільськогосподарської техніки позивача з 01.09.1975р. по 26.07.1977р. в Оникіївському сільському професійно-технічному училищі №7 та періоду роботи трактористом-машиністом з 01.07.1980р. по 25.02.1992р. в колгоспі «Побєда», з 23.03.1992р. по 28.07.1993р., з 30.03.1995р. по 17.03.2000р., з 29.06.2006р. по 14.01.2009р. в Оникіївському лісгоспі, ДП «Оникіївське лісове господарство» до пільгового стажу за пунктом «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області зарахувати до пільгового стажу за пунктом «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах період навчання по професії тракторист-машиніст широкого профілю з кваліфікацією слюсаря по ремонту сільськогосподарської техніки позивача з 01.09.1975р. по 26.07.1977р. в Оникіївському сільському професійно-технічному училищі №7 та періоди роботи трактористом-машиністом з 01.07.1980р. по 25.02.1992р. в колгоспі «Побєда», з 23.03.1992р. по 28.07.1993р., з 30.03.1995р. по 17.03.2000р., з 29.06.2006р. по 14.01.2009р. в Оникіївському лісгоспі, ДП «Оникіївське лісове господарство». Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26.05.2015р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016р. постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено. З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні постанови не досліджено той факт, що ДП «Оникіївське лісове господарство», крім лісів, має ще землі сільськогосподарського призначення, на яких вирощується сільськогосподарська продукція. Зазначає, що він безпосередньо був зайнятий з весни по осінь у виробництві сільськогосподарської продукції (в основному у вирощуванні зернових культур), в інший час він був задіяний у вирощувані лісових культур, навантаженні, розвантаженні та перевезенні лісових культур, посадці саджанців ясена, дуба, сосни, викопуванні саджанців дерев, оранці маркером під посадку нових дерев земельних ділянок, тобто протягом календарного року був задіяний у рослинництві. Крім того, посилається на те, що не взмозі надати до управління Пенсійного фонду довідки, які підтверджують його пільговий стаж, оскільки підприємства, на яких він працював у спірний період, відмовились надати йому такі довідки. Також посилається на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про його переведення на іншу посаду та на неповний робочий день. Натомість у матеріалах справи містяться показання свідків, трудова книжка та довідка ДП «Оникіївське лісове господарство», в якій вказано його посаду, період роботи, відпрацьовані дні та заробітну плату. Висновок апеляційного суду про те, що лісове господарство не є сільським господарством не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки відповідно до КВЕД 2010 до секції «А» віднесено разом «сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство». Якби вони були відмінними, то по класифікації економічної діяльності мали б різні КВЕД. Вказані обставини також підтверджуються наявністю у ДП «Оникіївське лісове господарство» земель сільськогосподарського призначення, де крім лісу, вирощуються зернові та інші сільськогосподарські культури. Крім того, посилається на те, що апеляційний суд безпідставно залучив до участі у справі ДП «Оникієвське лісове господарство» та розглянув справу за їх апеляційною скаргою. У відзиві на касаційну скаргу ДП «Оникіївське лісове господарство» просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав. Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши 55-річного віку, 26.05.2015р. звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно записів у трудовій книжці серії УКР №1400914 підтверджується, що позивач дійсно працював трактористом-машиністом з 01.07.1980р. по 25.02.1992р. в колгоспі «Побєда», з 23.03.1992р. по 28.07.1993р., з 30.03.1995р. по 17.03.2000р., з 29.06.2006р. по 14.01.2009р. в ДП «Оникіївське лісове господарство». (а.с. 6 - 9) Наказом Оникіївського держлісгоспу від 23.03.1992р. №17-к позивача з 23.03.1992р. прийнято трактористом І класу Оникіївського лісництва з оплатою по 4 розряду із суміжною оплатою праці на сільськогосподарських роботах, а наказом від 28.07.1993р. №44-к з 28.07.1993р. звільнено з роботи за власним бажанням. (а.с. 21 - 22) Наказом Оникіївського держлісгоспу від 30.03.1995р. №15-к позивача з 30.03.1995р. прийнято трактористом на трактор-навантажувач Т-150, а наказом від 17.03.2000р. №13-к звільнено з 17.03.2000р. з роботи за власним бажанням. (а.с. 23 - 24) Наказом ДП «Оникіївський лісгосп» від 29.06.2006р. №55-к позивача з 29.06.2006р. прийнято на роботу трактористом Оникіївського лісництва ДП Оникіївський лісгосп» та закріплено за ним трактор ЄО 2621 Б. Наказом від 14.01.2009р. №3-к позивача звільнено з роботи за згодою сторін. (а.с. 25 - 26) Відповідно до копії атестату №4847, виданого 26.07.1977р., позивач навчався у Оникіївському сільпрофтехучилищі №7 Кіровоградської області по професії тракторист-машиніст широкого профілю з кваліфікацією слюсаря по ремонту сільськогосподарської техніки з 01.09.1975р. по 26.07.1977р. (а.с. 11) Згідно довідки ДП «Оникіївське лісове господарство» від 15.05.2015р. №4 позивач дійсно працював трактористом Оникіївського лісництва Оникіївського держлісгоспу з 30.03.1995р. (наказ №15-к від 30.03.1995р.) по 17.03.2000р. (наказ №13-к від 17.03.2000р.). Судами встановлено, що 26.05.2015р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсі за віком на пільгових умовах на підставі пункту «в» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Листом УПФУ в Маловисківському районі Кіровоградської області від 26.05.2015р. №39/Н-100 позивача повідомлено про те, що при зверненні тракториста-машиніста за призначенням пенсії на пільгових умовах в органи Пенсійного фонду підприємством подається довідка про стаж роботи, який дає прав на пільгове пенсійне забезпечення. (а.с. 10) Відповідно до довідок СТОВ «Побєда» від 20.10.2015р. №127 та №128 позивач перебував членом колгоспу «Побєда», дата вступу в колгосп - 01.04.1977р., і працював у колгоспі у періоди з 27.07.1977р. по 25.02.1992р. та з 21.05.2002р. по 26.06.2005р. Довідка видана на підставі книги обліку трудового стажу та відомостей про заробітну плату за 1977 - 1992 роки. (а.с. 13) Факт роботи у СТОВ «Побєда» з 1977р. по 2005 рік підтверджується зокрема відомостями про кількість вироблених трудоднів у колгоспному виробництві. (а.с. 13, 15 зворотній бік) Згідно іншої довідки СТОВ «Побєда» від 20.10.2015р. №130 позивач дійсно працював в колгоспі «Побєда» на посадах шофера-тракториста, механізатора і тракториста, та виконував тракторні, ремонтно-тракторні та інші види робіт. (а.с. 14) Як вбачається з підтверджуючої довідки від 20.10.2015р. №132, виданої СТОВ «Побєда» Маловисківського району Кіровоградської області, про те, що в довідці про відпрацьовані дні і нарахованої заробітної плати позивачу за 1981р., 1982р., 1984р., 1985р., не вказана посада, так як в книгах обліку розрахунків по оплаті праці не зазначено на якій посаді він працював. Первинні документи, тобто наряди нарахування заробітної плати, в яких вказувалася посада на даний час не збереглися. За інструкцією термін зберігання даних документів 3 роки. Отже, підприємство не може надати підтвердження пільгового стажу позивачу у зв`язку з тим, що крім книг обліку розрахунків по оплаті праці за 1980 - 1986 роки та особових рахунків за 1987 - 1992 роки інших даних установлених норм виробітку в господарстві немає. (а.с. 12) З 01.04.2000р. колгосп «Побєда» реорганізований згідно розпорядження Маловисківської райдержадміністрації в Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Побєда». (а.с. 16) Відповідно до довідки Державного підприємства «Оникіївське лісове господарство» Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України від 30.10.2015р. №12 позивач дійсно працював трактористом Оникіївського лісництва ДП «Оникіївський лісгосп» з 23.03.1992р. (наказ №17-к від 12.03.1992р.) по 28.07.1993р. (наказ №44-к від 28.07.1993р.). з 30.03.1995р. (наказ №15-к від 30.03.1995р.) по 17.03.2000р. (наказ №13-к від 17.03.2000р.) з 29.06.2006р. (наказ №55-к від 29.06.2006р.) по 14.01.2009р. (наказ №3-к від 14.01.2009р.). (а.с. 19) Не погоджуючись із відмовою відповідача щодо зарахування до його пільгового стажу спірного періоду та призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що спірний період роботи на посаді тракториста у ДП «Оникіївський лісгосп» підтверджується належними доказами у справі, в тому числі записами в трудовій книжці, показаннями свідків та пільговими довідками з підприємства, а тому такий стаж підлягає зарахуванню до пільгового стажу, який в сукупності є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах на підставі «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство не пов`язує право особи на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з наявністю чи відсутністю якої-небудь довідки, а тому посилання відповідача на те, що позивач не надав уточнюючі довідки на підтвердження спеціального трудового стажу не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що згідно загального класифікатору «Галузі народного господарства України», затв. наказом Міністерства статистики України від 24.01.1994р. №21 (який діяв до 20.08.2009р. під час роботи позивача на підприємствах лісового господарства), лісове господарство та сільське господарство були віднесені до галузі сфери матеріального виробництва, але відокремлені один від одного різними кодами - 30000 та 20000 відповідно. Крім того, Класифікація видів економічної діяльності, яка затверджена наказом Держспоживстандарту України №457 від 11.10.2010р. також відокремлює сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що трудова книжка позивача не містить записів про те, що він був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції. Крім того, ДП «Оникіївське лісове господарство» заперечує як факт належності до сільськогосподарських підприємств, так і факт виконання позивачем сільськогосподарських робіт під час роботи трактористом. Довідка № 12, яка була видана позивачу ДП «Оникіївське лісове господарство» підтверджує лише періоди його роботи трактористом на підприємствах лісового господарства, але не особливий характер роботи. Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому його право на пенсію не може виникнути раніше 31.05.2015р. Зобов`язавши відповідача призначити пенсію з 26.05.2015р., суд першої інстанції неправильно застосував частину 1 статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та статтю 83 цього ж Закону, відповідно до положень якої пенсії за віком призначається з дня досягнення пенсійного віку. При цьому суд виходив з того, що хоч частина 2 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» надає можливість застрахованій особі подати заяву про призначення пенсії за віком може не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, проте частина 1 статті 45 цього Закону визначає, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав. Так, відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Згідно статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992р. №7 про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства, відповідно до статті 13 (пункт «в») Закону України «Про пенсійне забезпечення» правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються машиністи-трактористи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства. При зверненні тракториста-машиніста за призначенням пенсії на пільгових умовах адміністрація (правління) господарства подає в органи соціального забезпечення довідку про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення (форма довідки додається). Таким чином, обов`язковими умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу. Звертаючись до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на підтвердження спеціального трудового стажу позивачем надано копію трудової книжки колгоспника та архівні довідки ДП «Оникіївське лісове господарство», з яких вбачається, що позивач у спірні періоди працював на посаді тракториста. Поряд з тим, відомостей про зайнятість безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції позивачем не надано, і такий факт відповідачем заперечується, а тому суд апеляційної інстанції обгрунтовано прийняв рішення про відмову в задоволенні позову. Доводам, викладеним у касаційній скарзі, судом апеляційної інстанції вже була надана оцінка, зокрема з оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що суд дійшов висновку про те, що такі доводи відповідача ґрунтуються лише на припущеннях та жодним чином чи доказом не підтверджені та не аргументовані. Відповідно до частин 1, 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанцій правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, п о с т а н о в и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016р. - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: О.П. Стародуб А.А. Єзеров В.М. Кравчук