LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд440/7606/25

від 17.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Полтавської митниці залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі № 440/7606/25 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2026 р. Справа № 440/7606/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 23.02.26 у справі № 440/7606/25 за позовом Приватного підприємства "Фігура" до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство "ФІГУРА" (далі також - позивач, ПП "ФІГУРА") звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Державної митної служби (далі також відповідач, Полтавська митниця), в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806000/2025/000006/2 від 22.05.2025. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806000/2025/000006/2 від 22.05.2025. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Приватного підприємства "Фігура" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3709,41 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, обставинам та матеріалам, що мають значення для правильного вирішення справи, не застосував до спірних правовідносин приписи ст. ст. 51, 52, 58, 280, 295, 336, 345, 346 Митного кодексу України, не врахував, що митним органом під час митних процедур чітко визначено розбіжності, які містилися в поданих позивачем документах. За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 22.10.2022 між ПП "ФІГУРА" - "Покупець", та "Changzhou Jietai Textile Co., Ltd." Китай - "Продавець", укладено контракт № 8Н20200928. Відповідно до пункту 1.1. Контракту у період дії цього Контракту Продавець здійснює поставку Товару, а Покупець приймає Товар на умовах FOB Шанхай, за асортиментом, якістю, цінами та строками та відповідно до технічних умов на суму в доларах США, зазначену у специфікації. Згідно з пунктом 2.1. Контракту Товар поставляється Продавцем у порт Шанхай на умовах FOB Шанхай порт (згідно з Інкотермс 2010) у строк, зазначений у специфікаціях до цього Контракту. Відповідно до пункту 3.1. та 3.2. ціни на Товар встановлюються в доларах США і включають вартість тари, упаковки, маркування і транспортування в порт Шанхай. Загальною вартістю цього Контракту є сума всіх специфікацій щодо нього. Згідно з цим Контрактом здійснюється постачання товару: - тканина (пункт 4.1). Відповідно до пункту 5.1. та 5.2. Контракту розрахунки за поставлений Товар здійснюються у доларах США. Покупець здійснює передоплату 30% і доплату 70% за Товар згідно зі специфікаціями, які є невід`ємною частиною цього Контракту. У подальшому між сторонами укладено додаткові угоди в яких, зокрема, визначено, що товар буде поставлятися у порт Нінгбо. Специфікацією №2 від 22.10.2022 узгоджено кількість, ціну та терміни поставки на умовах FOB Нінгбо, в доларах США. Зокрема поставити тканину в загальній кількості 8 333 м. на загальну суму 7 212,99 доларів США. Умови оплати: 2163,90 доларів США (30%) попередня оплата перед початком виготовлення на підставі інвойсу, решта на протязі 10 робочих днів від дати відвантаження на підставі кінцевого інвойсу. Допускається відхилення в обсязі товару, що поставляється у розмірі +-15% від зазначеного обсягу з пропорційною зміною загальної суми за товар. Термін вивантаження із Нінгбо - 90 календарних днів. Товар використовується для виготовлення меблів. Платіжною інструкцією №4 від 10.12.2024 перераховано "Changzhou Jietai Textile Co., Ltd." 2163,90 доларів США та платіжною інструкцією №5 від 08.01.2025 перераховано "Changzhou Jietai Textile Co., Ltd." 5847,83 доларів США. Транспортно-експедиторське обслуговування здійснювалось на підставі договору №GC-020343 від 25.04.2023 з ТОВ "ДСВ Логістика". Згідно з рахунком на оплату № UA10002179 від 04.03.2025 витрати, пов`язані з транспортуванням вантажу, включали: - послуги з міжнародного перевезення вантажу Ningbo China - Gdansk Poland 14732,41 грн, - локальні витрати в порту прибуття Gdansk Poland - 1913,19 грн, - послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ Польща - м/п Ягодин Україна - 9957,49 грн, - послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом м/п Ягодин Україна - Київ Україна - 8642,66 грн, - транспортно-експедиційні послуги - 17699,72 грн. Оплата за вказані послуги проведена 09.04.2025 згідно з платіжною інструкцією від 09.04.2025. 14.05.2025 ПП "ФІГУРА" подано для митного оформлення поставленого товару МД №25UA806070004574U6, якою задекларовано до митного оформлення товар, визначений в специфікації до контракту №SH202009, загальною вартістю 8011,73 доларів США. До ЕМД № 25UA806070004574U6 декларантом надано: Сертифікат якості (Certificate of quality) від 20.12.2024, Сертифікат якості (Certificate of quality) від 20.12.2024, Пакувальний лист (Packing list) від 20.12.2024, Рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) від 20.12.2024 за № JT221048, Коносамент (Bill of lading) від 17.01.2025 за №XM250100105C, Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 25.02.2025 за №С2507271546Х0002, Автотранспортну накладну (Road consignment note) від 04.03.2025 за №SIEV0013997, товарно-транспортну накладну № 1 від 12.03.2025, платіжну інструкцію № 4 від 10.12.2024, платіжну інструкцію № 5 від 08.01.2025, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 04.03.2025 за № UA10002179, акт звіряння від 21.02.2025, Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 09.11.2024, Висновок ДП "УКРЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" від 12.05.2025 за № 818, комерційну пропозицію від 09.11.2024, специфікацію № 2 від 10.11.2024, додаткову угоду № 1 від 28.03.2023 до Контракту, додаткову угоду № 3 від 21.10.2023 до Контракту, додаткову угоду № 4 від 21.10.2024 до Контракту, Контракт від 22.10.2022 за № SH20200928, додаткову угоду від 15.01.2024 до Договору про транспортно-експедиційні послуги, заявку № SIEV0013997 від 07.01.2025, додаткову угоду № 1 від 09.05.2025, Договір про надання послуг митного брокера від 27.04.2023 № 17, Договір (контракт) про перевезення від 25.04.2023 за № GC-020343, Договір (контракт) про перевезення від 10.07.2024 за № SF-024706, акт про проведення фізичного огляду від 21.03.2025, лист виробника від 22.12.2024, лист відправника від 27.12.2024, лист продавця від 18.02.2025, копію митної декларації країни відправлення від 12.01.2025 за № 310120250519844339. За результатами митного оформлення відповідач прийняв рішення від 22.05.2025 №UA806000/2025/000006/2 про коригування митної вартості товарів, якими митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу, а також склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Згідно з графою 33 рішення про коригування митної вартості: Відповідно до пункту 3.1. контракту від 22.10.2022 за №8Н20200928 ціна товару включає вартість транспортування в порт Шанхай, водночас не передбачено включення до ціни товару витрат на навантаження в порту завантаження. Навантажувальні роботи здійснювались в порту Ningbo відповідно до додаткової угоди від 28.03.2023 за №1. Зазначені розбіжності у документах свідчать про дійсні умови постачання. У рахунку про надання транспортно-експедиційні послуги від 04.03.2025 за №UA10002179, зазначено вартість локальних витрат у порту прибуття Гданськ, при цьому не конкретизовано які самі, а оскільки в наданій до митного оформлення декларації митної вартості в графі 21 відомості щодо навантаження/розвантаження товару відсутні, то значить дані витрати не включено до митної вартості товару. Відповідно до Правил заповнення ДМВ, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за №599, передбачено в гр. 21 ДМВ зазначення витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Виходячи з цього, неможливо визначити фактичний розмір витрат, понесених при доставці товару до митного кордону України, чи всі складові включені до митної вартості товару, що унеможливлює перевірити числове значення складових митної вартості. Згідно зі специфікацією №2 від 10.11.2024 зазначено чотири найменування тканини: 2000 м.пог., 3333 м.пог., 1500 м.пог., 1500 м.пог. загальна кількість якої повинна становити 8333 м.пог., але загальна кількість тканини згідно специфікації 7933 м.пог.. Оскільки числові значення кількості товару в специфікації №2 від 10.11.2024 не прораховуються, а вартість товару залежить від кількості метрів погонних тканини, то виникають сумніви дійсної вартості задекларованого товару. До митної декларації надано два комерційні рахунки які мають однаковий номер №Л221048 та дату 20.12.2024, але мають різну інформацію про кількість товару. В одному з рахунків кількість тканини 6000 Oxford fabric Camouflage/600Д Тканина Оксфорд Камуфляж 3567 метрів погонних, а в іншому кількість даної тканини 3617 метрів погонних, 6000 Oxford fabric Forest print 16-181/600Д Тканина Оксфорд Ліс 16-181 - 2018 метрів погонних, а в іншому 1968 метрів погонних, (який з наданих документів вважати дійсним). Надано платіжну інструкцію №4 від 10.12.2024 та платіжну інструкцію №5 від 08.01.2025, де в графі 70 (призначенням платежу) зазначено - оплата за товар відповідно до договору №8Н20200928 від 22.10.2022, водночас не містить посилання на специфікацію або рахунок, згідно з якими здійснена оплата. У той же час пунктом 5.2. договору №8Н20200928 від 22.10.2022 передбачено, що покупець здійснює оплату згідно зі специфікаціями. В специфікації сума за товар зазначена 7212,99 дол США, а згідно з платіжними дорученннями загальна сума становить 8011,73 дол США. Отже, інформація зазначена в платіжних інструкціях не мітять ідентифікуючих даних, відповідно до яких можливо впевнитись, що сплата здійснена саме за товар задекларований в ЕМД № 251UA8060700045741U6. Надано висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 12.05.2025 ха №818, в якому інформацію підготовлено з урахуванням Інтернет - домену http://alibaba.com що є онлайн платформою для бізнесу, "провідним постачальником онлайнових маркетингових послуг для імпортерів та експортерів", створювати власні профілі, на якому мають можливість будь-які компанії та реєструватися будь-які користувачі. Однак даний документ не визначений переліком документів частини другої статті 53 МКУ й не може бути використаний для підтвердження митної вартості. Не погодившись із прийнятим Полтавською митницею рішенням, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості критеріям, установленим частиною 2 статті 2 КАС України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 за №4495-VI (надалі також МК України), що набрав чинності з 01.06.2012. Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України). Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. При цьому, відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до МКУ не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ "d". Класифікатор документів затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 за № 1011 (далі Класифікатор документів). Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Із положень частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. За приписами частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. За частиною п`ятою статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631). Відповідно до п.4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення виконуються, зокрема, такі митні формальності: 4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками). Вказаний перелік форм митного контролю формується в автоматичному режимі програмно-інформаційним комплексом ЄАІС та є обов`язковим для відпрацювання. Спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи. В даному контексті доречно зауважити, що згідно зі статтею 361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи. Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. Цілями застосування системи управління ризиками є: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів; прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України). За положеннями статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю. Водночас кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим у розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України. Водночас митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Разом з тим витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Верховний Суд у висновках за аналогічними справами сформував усталену позицію, відповідно до якої митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Зазначена вище позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/10733/15, від 09.04.2019 у справі № 825/1990/17, від 09.04.2019 у справі № 826/15850/15, від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18. За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. Разом з цим контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини 1, 4 статті 337 Митного кодексу). В свою чергу, згідно з частиною 1 статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками. Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак самі по собі не є підставою для коригування митної вартості. Надаючи оцінку підставам прийняття оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає таке. Згідно з графою 33 рішення від 22.05.2025 за №UA806000/2025/000006/2 про коригування митної вартості, відповідно до пункту 3.1. контракту від 22.10.2022 №8Н20200928 ціна товару включає вартість транспортування в порт Шанхай, водночас не передбачено включення до ціни товару витрат на навантаження в порту завантаження. Навантажувальні роботи здійснювались в порту Ningbo відповідно до додаткової угоди від 28.03.2023 за №1. Як слідує з договірних відносин між ПП "ФІГУРА" та "Changzhou Jietai Textile Co., Ltd." поставка товару здійснювалась на умовах FOB (згідно з Інкотермс 2010). Відповідно до міжнародних правил, які регламентують умови постачання в зовнішньоекономічній діяльності, умови FOB у морських перевезеннях передбачають, що ризики переходять від продавця до покупця тоді, коли товар перетинає поручні судна в порту відвантаження. В цьому випадку до основних обов`язків продавця входить підготовка та упаковка товару, доставка FOB у порт відвантаження, завантаження на судно, оформлення експортної декларації. У свою чергу, згідно з додатковою угодою №1 від 28.05.2023 до контракту від 22.10.2022 №8Н20200928, товар поставляється продавцем на умовах FOB Інкотермс 2010, Нінбо, в термін, зазначений у специфікації. Отже, порт Шанхай було змінено сторонами на порт Німбо згідно з додатковою угодою №1 від 28.05.2023 до контракту від 22.10.2022 №8Н20200928. З урахуванням наведеного посилання митного органу на те, що згідно з пунктом 3.1 контракту №SН20200928 від 22.10.2022 ціна на дану партію товару була сформована з врахуванням доставки в порт Shanghai, а надані для оформлення документи свідчать про поставку через порт Ningbo, тобто сторони контракту №SН20200928 від 22.10.2022 домовились про зміну порту відправлення з Shanghai на Ningbo вже після поставки товару, є необґрунтованим. Згідно з графою 33 рішення від 22.05.2025 за №UA806000/2025/000006/2 про коригування митної вартості у рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.03.2023 за №UA10002179, зазначено вартість локальних витрат у порту прибуття Гданськ, водночас не конкретизовано які самі, а оскільки в наданій до митного оформлення декларації митної вартості в графі 21 відомості щодо навантаження/розвантаження товару відсутні, то значить дані витрати не включено до митної вартості товару. Так, відповідно рахунку на оплату № UA10002179 від 04.03.2025 витрати, пов`язані з транспортуванням вантажу, включали, зокрема, локальні витрати в порту прибуття Gdansk Poland - 1913,19 грн, які згідно є поясненнями позивача є витратами, понесеними в порту прибуття, адже виключний перелік таких витрат передбачити не можливо. ТОВ «ДСВ Логістика» (перевізник) листом №SIEV0013997 від 19.05.2025 підтвердило, що у вартість послуги "Локальні витрати в порту прибуття Gdansk, Poland" входили навантажувально-розвантажувальні роботи та оформлення транзитної декларації. Згідно з графою 33 рішення від 22.05.2025 за №UA806000/2025/000006/2 про коригування митної вартості, у специфікації №2 від 10.11.2024 зазначено чотири найменування тканини: 2000 м.пог., 3333 м.пог., 1500 м.пог., 1500 м.пог. загальна кількість якої повинна становити 8333 м.пог., але загальна кількість тканини згідно специфікації 7933 м.пог. Оскільки числові значення кількості товару в специфікації№2 від 10.11.2024 не прораховуються, а вартість товару залежить від кількості метрів погонних тканини, то виникають сумніви дійсної вартості задекларованого товару. Однак судом встановлено, що загальна кількість погонних метрів становить 8333, що також відповідає сумі 7212,99 доларів США (2000*0,42 = 840; 3333*1,03 = 3432,99; 1500*1,03 = 1545; 1500*0,93 = 1395). Крім того, листом від 15.05.2025 "Changzhou Jietai Textile Co., Ltd." підтвердило, що загальна кількість тканини становить 8333 погонних метри. Згідно з графою 33 рішення від 22.05.2025 за №UA806000/2025/000006/2 про коригування митної вартості до митної декларації надано два комерційні рахунки, які мають однаковий номер №Л221048 та дату 20.12.2024, але мають різну інформацію про кількість товару. В одному з рахунків кількість тканини 600D Oxford fabric Camouflage/600Д Тканина Оксфорд Камуфляж 3567 метрів погонних, а в іншому кількість такої тканини 3617 метрів погонних, 600D Oxford fabric Forest print 16-181/600Д Тканина Оксфорд Ліс 16 - 181 - 2018 метрів погонних, а в іншому 1968 метрів погонних. У свою чергу, відповідно до листа "Changzhou Jietai Textile Co., Ltd." від 18.02.2025 під час підготовки до відвантаження продукції згідно з комерційним інвойсом №JT221048 від 20.12.2024 допущено механічні помилки, а правильний є інвойс №JT221048 від 20.12.2024 де 600D Oxford fabric Camouflage/600Д Тканина Оксфорд Камуфляж 3617 метрів погонних, 600D Oxford fabric Forest print 16-181/600Д Тканина Оксфорд Ліс 16-181 1968 метрів погонних. Згідно з графою 33 рішення від 22.05.2025 за №UA806000/2025/000006/2 про коригування митної вартості, складено платіжну інструкцію №4 від 10.12.2024 та платіжну інструкцію №5 від 08.01.2025, де в графі 70 (призначенням платежу) зазначено - оплата за товар відповідно до договору №8Н20200928 від 22.10.2022, водночас не міститься посилання на специфікацію або рахунок, згідно з якими здійснена оплата. Так, згідно з пунктом 5.2 контракту № 8Н20200928 від 22.10.2022 покупець проводить передоплату в 30% і доплату в розмірі 70% за товар згідно зі специфікаціями, які є невід`ємними додатками до контракту. Пунктом 3 специфікації №2 від 10.11.2024 до контракту № 8Н20200928 від 22.10.2022 визначено, що 2163,90 доларів США (30%) попередня оплата перед початком виготовлення на підставі інвойсу. Вказана сума відповідає платіжній інструкції №4 від 10.12.2024. Разом з цим сума, яка вказана в платіжній інструкції №5 від 08.01.2025, відповідає 70% суми згідно з комерційним рахунком №JT221048 від 20.12.2024. Також колегія суддів уважає за доцільне зазначити, що загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами, порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 28.08.2008 за №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за №910/15601 (надалі - Порядок №216). Пунктом 15 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України. Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на специфікацію або рахунок в банківському платіжному документі. Натомість, як визначено у пункті 32 Порядку №216, банк отримувача в разі отримання повідомлення про перерахування коштів в іноземній валюті на користь юридичної особи або фізичної особи-підприємця, у якому не заповнено реквізит "Призначення платежу" (немає посилання на договір або документ, на виконання якого від нерезидента-платника надійшли кошти в іноземній валюті) або в ній зазначена помилкова інформація, не пізніше наступного робочого дня після отримання такого повідомлення звертається до банку, що обслуговує платника, та/або до отримувача для з`ясування цього реквізиту в порядку, визначеному внутрішніми документами банку. Тобто у платіжній інструкції у графі "Призначення платежу" передбачено саме посилання на договір (контракт), за яких платник здійснює оплату. Водночас колегія суддів зауважує, що сама по собі відсутність чи наявність у банківських документах посилання на специфікацію або рахунок, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару. Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 11.04.2022 у справі № 1.380.2019.006980. Згідно з графою 33 рішення від 22.05.2025 за №UA806000/2025/000006/2 про коригування митної вартості пунктом 5.2. договору №SН20200928 від 22.10.2022 передбачено, що покупець здійснює оплату згідно зі специфікаціями. В специфікації сума за товар зазначена 7212,99 дол США, а згідно з платіжними дорученнями загальна сума становить 8011,73 дол США. Отже, інформація, зазначена в платіжних інструкціях, не містять ідентифікуючих даних, відповідно до яких можливо впевнитись, що сплата здійснена саме за товар задекларований в ЕМД № 251UA8060700045741U6. У свою чергу, як слідує з пункту 5.2 контракту №SН20200928 від 22.10.2022 покупець проводить передоплату в 30% і доплату згідно зі специфікацією. Так, пунктом 3 специфікації №2 від 10.11.2024 до контракту №SН20200928 від 22.10.2022 передбачено, що допускається відхилення в обсязі товару, що поставляється, у розмірі +/- 15% від зазначеного обсягу з пропорційною зміною загальної суми за товар. Отже, остаточна кількість товару, що підлягає оплаті, фіксується у кінцевому відвантажувальному інвойсі №JT221048 від 20.12.2024. Щодо посилання митного органу на те, що наданий висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 12.05.2025 за №818, не визначений переліком документів частини другої статті 53 МКУ й не може бути використаний для підтвердження митної вартості, то колегія суддів зазначає, що за висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №200/6525/20-а, такий повинні оцінювати в комплексі з поданими декларантом документами. З огляду на зазначене твердження митного органу стосовно того, що надані позивачем (декларантом) разом з МД документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, є спростованими та не знайшли свого підтвердження. У спірному рішенні митним органом не зазначено жодних обґрунтованих розбіжностей у документах, що стосуються числового значення заявленої митної вартості, також не наведено наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Надані позивачем документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених ним у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Більш того, самі по собі припущення відповідача про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатніми для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару. За матеріалами справи джерелом інформації для прийняття рішення №UA806000/2025/000006/2 від 22.05.2025 стала наявна в митному органі цінова інформація за митними деклараціями від 18.04.2025 №25UA100340312263U8 та від 22.02.2025 №25UA100330103038U2. Проте, з огляду на те, що декларантом позивача надані документи на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів зазначає, що у відповідача були наявні достатні документи, які підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару. Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Зазначений висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанови від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16). Крім того, митним органом для порівняння обрано інший вид тканини Oxford 600D*300D невідомого кольору замість Оксфорд 600D (камуфляж, ліс, сірий меланж), а також Oxford 190D замість Оксфорд 210D. З урахуванням установлених у справі обставин колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем безпідставно здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "ФІГУРА". Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Зважаючи на положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат. Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Полтавської митниці залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі № 440/7606/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»