Постанова 4851 № 440/17263/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2026 р. Справа № 440/17263/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Фоміної Л.О., Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 13.04.26 по справі № 440/17263/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач), в якому просила: - визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо: використання листа Пенсійного фонду російської федерації в магаданській області №02-1024/18318 від 11.10.2021 як підстави для виключення страхового стажу; виключення зі страхового стажу позивачки періоду роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012; призначення другої пенсії за віком з 01.07.2022; нездійснення перерахунку пенсії після набрання законної сили судовими рішеннями; - скасувати розпорядження ГУПФ України в Полтавській області від 23.11.2021 №601 "Про припинення виплати пенсії"; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 06.01.2021 з урахуванням: довідки про заробітну плату № 35 від 09.07.2012; довідки № 47 від 16.07.2012; офіційного курсу Національного банку України (10 російських рублів = 3,7951 грн станом на 06.01.2021); фактичного страхового стажу 28 років 8 місяців 24 дні; - зобов`язати відповідача виплатити позивачці заборгованість з пенсії за весь період незаконного припинення та заниження пенсійних виплат; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання судових рішень та невжиття заходів для відновлення пенсійних прав позивачки. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення з 01.12.2021 пенсії за віком ОСОБА_1 без урахування заробітної плати, зазначеної у довідках ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 вих.№35, від 16.07.2012 вих.№47. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.12.2021 з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 вих.№35, від 16.07.2012 вих.№47, за курсом НБУ російського рубля до гривні на день призначення пенсії за віком (06.01.2021), а також провести виплату за вирахуванням фактично сплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок). Повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 242,24 грн (двісті сорок дві гривні двадцять чотири копійки), сплачений на підставі платіжної інструкції від 28.12.2025 №1.467741939.1. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 в частині задоволених позовних вимог та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апелянта обґрунтовані тим, що відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі-Угода, що діяла на момент трудових правовідносин), відповідно до якої пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсії проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до страхового стажу. Згідно Угоди врахування стажу та заробітної плати за періоди роботи на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав здійснюється за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилася трудова діяльність. Зазначає, що однією з умов зарахування заробітної плати для обчислення розміру пенсії за віком та інших соціальних виплат, згідно з чинним законодавством, є сплата страхових внесків та єдиного соціального внеску, підстави для врахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на території російської федерації з 08.01.2009 по 30.06.2012 відсутні. Тобто, ані до Пенсійного фонду України, ані до Пенсійного фонду російської федерації страхові внески за ОСОБА_1 у період з 06.01.2021 по 30.11.2021 не сплачувались. Отже, неврахування заробітної плати згідно довідки ТОВ Вадо, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу, проведено управлінням на підставі документального підтвердження про відсутність сплати страхових внесків. Управління у своїй діяльності діяло у межах повноважень та у спосіб визначений нормативно-правовими документами. Також зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду встановлений ст. 122 КАС України. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується. Отже, в межах розгляду цієї справи судом надається правова оцінка висновкам суду в частині задоволення позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 06.01.2021 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с. 94-95). Для призначення позивачці пенсії за віком був врахований період роботи ОСОБА_1 у ТОВ "Вадо" (російська федерація) з 08.01.2009 по 29.06.2012 на підставі записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.с. 88 - зі звороту). З метою перевірки достовірності видачі довідки про заробітну плату від 09.07.2012 №35, виданої ТОВ "ВАДО", ГУПФ України в Полтавській області надіслано запит до державної установи - відділення Пенсійного фонду російської федерації по Магаданській області від 17.08.2021 №1600-0210- 10/55809. 09.11.2021 ГУПФ України в Полтавській області отримано лист відділення Пенсійного фонду російської федерації по Магаданській області від 11.10.2021 №02-1024/18318, у якому зазначено, що ТОВ "ВАДО" зареєстровано у територіальному органі ПФР по Магаданській області з 09.12.1995 по 20.05.2013, індивідуальні відомості персоніфікованого обліку за період з 2009 по 2012 в цілому по підприємству не надавалися, ОСОБА_1 в системі індивідуального (персоніфікованого) обліку не зареєстрована і підтвердити достовірність видачі довідки про заробітну плату від 09.07.2012 №35 не вбачається за можливе (а.с. 86 - зі звороту). Розпорядженням Відділу перерахунків пенсій №2 ГУПФ України в Полтавській області від 23.11.2021 припинено виплату пенсії позивачці з 06.01.2021 відповідно до пункту 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 01.07.2022 ОСОБА_1 звернулась до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 84-85), за результатами розгляду якої позивачці з 01.07.2022 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 98). З протоколу про обчислення пенсії суд встановив, що заробітна плата за 2009-2012 роки пенсійним органом не врахована (а.с. 103 - зі звороту, а.с. 104). Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без урахування довідки ТОВ "ВАДО" №35 від 09.07.2012 про заробітну плату та довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 22.09.2020 №02-04/2/1782-С від 22.09.2020 про заробітну плату за період з 20.09.1993 по 05 травня 2003 у МПП "Ліберті". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати з 06.01.2021 до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО" відповідно до довідки №35 від 09.07.2012 та період роботи з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП "Ліберті", відповідно до довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02-04/2/1782-С від 22.09.2020. Визнано протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 23.11.2021. Зобов`язано ГУПФ України в Полтавській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за віком з дати припинення - 23.11.2021. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 апеляційну скаргу ГУПФ України в Полтавській області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22 - без змін. На виконання судового рішення позивачці поновлено виплату пенсії з 23.11.2021, проведено перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО", страховий стаж становить 28 років 8 місяців 19 днів (а.с. 96). Водночас відповідач не врахував заробітну плату за період з 08.01.2009 по 29.06.2012, зазначену у довідці ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 №35, оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині суд у справі №440/7937/22 відмовив за передчасністю. Позивачка у 2024, 2025 роках неодноразово зверталась до ГУПФ України в Полтавській області із заявами про перерахунок пенсії, однак відповідач у здійсненні такого перерахунку відмовив. Позивачка, стверджуючи про незгоду з діями ГУПФ України в Полтавській області щодо нарахування та виплати їй пенсії за віком без урахування заробітної плати за період з 08.01.2009 по 29.06.2012, зазначеної у довідці ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 №35, звернулась до суду з цим позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 1 січня 2004 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії. Обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.12.2021 з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 вих.№35, від 16.07.2012 вих.№47, за курсом НБУ російського рубля до гривні на день призначення пенсії за віком (06.01.2021), а також провести виплату за вирахуванням фактично сплачених сум. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. За змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. У силу пункту 1 частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Статтею 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Згідно з частиною першою статті 24-1 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У силу статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованої із застереженнями Законом від 10.11.1994 №240/94-ВР, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін і доказовою силою офіційних документів. Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, яка діяла на дату виникнення спірних відносин, було передбачено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії (стаття 6). Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом рф "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993, яка діяла на дату виникнення спірних відносин, трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації. Частиною другою статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, рф, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У справі, що розглядається, спір фактично виник щодо обчислення позивачці пенсії за віком з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 08.01.2009 по 29.06.2012, виданої ТОВ "ВАДО" (від 09.07.2012 вих.№35 - а.с. 83, зворот). Відмовляючи позивачці у врахуванні заробітної плати для обчислення пенсії за віком відповідач посилався на лист відділення Пенсійного фонду російської федерації по Магаданській області від 11.10.2021 №02-1024/18318, у якому зазначено, що ТОВ "ВАДО" зареєстровано у територіальному органі ПФР по Магаданській області з 09.12.1995 по 20.05.2013, індивідуальні відомості персоніфікованого обліку за період з 2009 по 2012 в цілому по підприємству не надавалися, ОСОБА_1 в системі індивідуального (персоніфікованого) обліку не зареєстрована і підтвердити достовірність видачі довідки про заробітну плату від 09.07.2012 №35 не вбачається за можливе (а.с. 86 - зі звороту). У статті 1 Закону № 1058-ІV наведено наступні визначення: пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Отже, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. За приписами статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Таким чином, зі статті 20 Закону № 1058-ІV слідує, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків. Як вбачається з матеріалів справи, разом із заявою від 06.01.2021 про призначення пенсії за віком позивач надавала пенсійному органу довідку ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 вих.№35 про заробітну плату для обчислення пенсії (а.с. 83 - зі звороту), у якій зазначено, що на суми заробітної плати з 08.01.2009 були сплачені страхові внески в органи міністерства по податкам російської федерації за встановленим ставками; суми заробітної плати зазначені без урахування північного коефіцієнта. Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 20.02.2024 у справі №440/7937/22 зауважив, що листом Державної установи - відділення Пенсійного фонду російської федерації по Магаданській області від 11.10.2021 №02-1024/18318 не спростовано відомості про сплату страхових внесків, зазначених у довідках ТОВ "ВАДО", а лише зазначено про неможливість підтвердження вказаних відомостей у зв`язку з ненаданням товариством індивідуальних відомостей про застрахованих осіб та його ліквідацією. За висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11.10.2023 у справі №340/1454/21, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не є підставою для позбавлення позивача права позивача на перерахунок пенсії. За загальним правилом, несвоєчасна сплата (несплата) підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Таким чином, позивач не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, ненадання ТОВ "ВАДО" індивідуальних відомостей про застрахованих осіб в цілому по організації за період з 2009 по 2012 не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивачки періоду роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО". Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Колегія суддів враховує, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024, позивачці з 23.11.2021 проводиться нарахування та виплата пенсії з урахуванням періоду роботи у ТОВ "Вадо" з 08.01.2009 по 29.06.2012 (а.с. 96, 102). Загальний страховий стаж для обчислення пенсії становить 28 років 8 місяців 19 днів. Водночас для обчислення пенсії не врахована заробітна плата у ТОВ "Вадо" з 08.01.2009 по 29.06.2012, що підтверджено копією протоколу про обчислення пенсії з 23.11.2021 (а.с. 103 - зі звороту, а.с. 104). При цьому суд у справі №440/7937/22 відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ГУПФ України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати на підставі довідок ТОВ "Вадо" від 09.07.2012 №35 та від 16.07.2012 №47 за передчасністю (а.с. 50-52). У подібних правовідносинах Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 1 січня 2004 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії. Також Верховний Суд сформував висновок про те, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а, від 28.05.2021 у справі №591/3839/16-а, від 30.12.2021 у справі №348/1249/17, від 27.02.2022 у справі №620/3754/18, від 11.10.2023 у справі №340/1454/21, від 27.02.2026 у справі №620/14565/24. Також, колегія суддів зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах, за внесення яких вона не була відповідальна. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо вирішення питань надання пенсії за віком (постанова Верховного Суду від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а). Крім того, за висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 28.01.2025 у справі №620/3530/22, відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації та неможливість їх підтвердження не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком стажу роботи, набутого на підприємствах російської федерації, який підтверджений належними доказами, зокрема записами трудової книжки. Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що пенсія за віком ОСОБА_1 має бути обчислена з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках ТОВ "Вадо" від 09.07.2012 вих.№35, від 16.07.2012 вих.№47. Щодо доводів апеляційної скарги, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне. Так, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом. При цьому суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що доводи, зазначені у заяві про поновлення строку на звернення до суду, зокрема, що з 2022 року вона перебуває за межами України з огляду на військову агресію російської федерації проти України, з 02.02.2023 має офіційну посвідку на проживання в Німеччині на підставі статусу тимчасового захисту, а з вересня 2025 року змінила місце проживання на м. Валенсія (Іспанія), що також підтверджується долученими до заяви копіями відмітки про перетин державного кордону України у паспортному документі, посвідки на проживання у Німеччині, посвідки на проживання в Іспанії. Крім того, позивач протягом 2025 року неодноразово зверталась до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявами про проведення перерахунку пенсії, що підтверджено доданими до позовної заяви копіями листів ГУ ПФУ в Полтавській області, зокрема листа від 15.09.2025 №15671-14262/С-02/8-1600/25. Зазначені обставини унеможливили звернення до суду з адміністративним позовом в межах строків звернення та свідчить про добросовісне ставлення до реалізації права на звернення з адміністративним позовом. Таким чином, доводи ГУ ПФУ в Полтавській області в частині пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими та судом відхиляються. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ефективним способом захисту порушених прав є зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.12.2021 з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 вих.№35, від 16.07.2012 вих.№47, за курсом НБУ російського рубля до гривні на день призначення пенсії за віком (06.01.2021), а також провести виплату за вирахуванням фактично сплачених сум. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. За визначенням, наведеним у ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують. Керуючись ст. ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 440/17263/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.О. Фоміна Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц