Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/16840/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2026 р. Справа № 440/16840/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік 2020" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2025, головуючий суддя І інстанції: В.І. Бевза, м. Полтава, повний текст складено 17.12.25 у справі № 440/16840/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік 2020" до Енергетичної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантік 2020" (далі також позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Енергетичної митниці (далі також відповідач), в якому просить: - визнати протиправними та скасувати рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів: №25UA903180000653U0 від 04.11.2025, №25UA903180000660U7 від 06.11.2025, №25UA903180000670U1 від 11.11.2025, №25UА903180000671U0 від 11.11.2025, №25UA903180000673U9 від 11.11.2025, №25UA903180000669U9 від 11.11.2025, №25UA903180000681U5 від 13.11.2025, №25UA903180000682U4 від 13.11.2025, №25UA903180000683U3 від 13.11.2025, №25UA903180000723U3 від 25.11.2025. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року повернуто адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК 2020» до Енергетичної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості позивачу. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що у даному випадку ним заявлені позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, до одного і того ж відповідача, а саме до Енергетичної митниці щодо вчинення дій стосовно розмитнення товарів. Зі змісту позовних вимог не вбачається підстав, передбачених частинами 4 та 5 статті 172 КАС України, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог та, як наслідок, повернув позовну заяву позивачеві на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України. Також висновки суду першої інстанції фактично зводяться до підстав для роз`єднання позовних вимог в окремі провадження відповідно до ч. 6 статті 172 КАС. У свою чергу, наявність підстав для застосування положень статті 172 КАС унеможливлює повернення позовної заяви за п. 6 ч. 4 статті 169 КАС, оскільки наведена норма містить відповідне виключення. Однак суд першої інстанції не скористався процесуальним правом, передбаченим частиною 6 статті 172 КАС України, відповідно до якого суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби ( п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України). Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. За приписами ч. 2 цієї статті суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин. Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин. Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення. Отже, за правилами п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява може бути повернута позивачеві за відсутністю підстав для застосування положень статті 172 КАС України. Статтею 172 КАС України визначено правила об`єднання позовів, відповідно до частини 1 якої в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 172 КАС України). Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (ч. 5 ст. 172 КАС України). Частиною 6 ст. 172 КАС України визначено, шо суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Зі змісту позовних вимог слідує, що заявлені позивачем вимоги пов`язані між собою підставою виникнення, оскільки всі рішення митного органу стосуються митних декларацій, які подані з метою митного оформлення однієї партії товару, який поставлявся одним постачальником по одному Договору та одній специфікації, але в силу того, що траспортування товару здійснювалось десятьма автомобілями, позивачем подано десять митних декларацій. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами позивача про те, що у даному випадку заявлені позовні вимоги у цій справі пов`язані між собою підставою виникнення, оскільки вони пов`язані з прийняттям рішення митним органом про коригування митної вартості. Підставою прийняття рішення про коригування митної вартості стали ідентичні для всіх рішень митниці обставини. Позивачем фактично оскаржуються протиправні дії відповідача стосовно розмитнення товарів. Тобто всі заявлені позивачем вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства Полтавським окружним адміністративним судом. Позивачем дотримано вимоги, передбачені статтею 172 КАС України, оскільки позовні вимоги, наведені у позові, заявлені до одного відповідача, пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами. Крім цього, судом першої інстанції не зазначено, яким чином об`єднання відповідних позовних вимог буде мати наслідком суттєве утруднення вирішення спору. Також суд першої інстанції вправі, відповідно до ч. 6 статті 172 КАС України, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. З урахуванням наведених обставин справи та норм чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що за наведених обставин відсутні правові підстави для повернення позовної заяви відповідно до вимог п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України. При цьому, згідно з приписами процесуального закону, умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотримання строків звернення до суду, обов`язкове подання переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, у тому числі щодо сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску. Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Отже, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, позовної заяви. Як у випадку невиконання вимог статті 160 КАС України щодо форми та змісту позовної заяви, так і вимог щодо сплати судового збору, зокрема, у встановленому законом розмірі, - позовна заява залишається без руху. У даному випадку, суд першої інстанції, встановивши, що за позовною заявою фактично підлягають вирішенню 10 майнових спорів, у силу вимог ст. 169 КАС України мав право залишити позовну заяву без руху для сплати судового збору в повному обсязі. Не позбавлений такого права суд і при роз`єднанні позовних вимог - для сплати судового збору по кожній справі. Отже, судом першої інстанції помилково прийнято ухвалу про повернення позовної заяви позивачу. Доводи апеляційної скарги приймаються колегією суддів у якості належних. Згідно з ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, і є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до цього суду для продовження розгляду. Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік 2020" - задовольнити. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі № 440/16840/25 - скасувати. Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік 2020" до Енергетичної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц