Постанова Львівський апеляційний суд № 442/1828/26

Справа № 442/1828/26 Головуючий у 1 інстанції: Павлів З.С. Провадження № 33/811/799/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Галишина А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 квітня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч гривень) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. в дохід держави. Згідно з постановою, ОСОБА_1 21.02.2026 о 16.55 год. в с.Новий Кропивник на вул.Стрийській керував транспортним засобом «Audi А4», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Водій ОСОБА_1 пройти тест на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку - відмовився. Крім цього, ОСОБА_1 21.02.2026 о 16.55 год. в с.Новий Кропивник на вул. Стрийська, керуючи транспортним засобом «Audi А4», номернийзнак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, у результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: перекидання, внаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, адвокат Галишин А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 квітня 2026 року, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що постанова є незаконною. Зазначає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а був пасажиром. Автомобілем керував товариш ОСОБА_2 , який після з`їзду транспортного засобу в кювет залишив місце події з метою пошуку допомоги, тоді як ОСОБА_1 залишився в автомобілі. Суд визнав ОСОБА_1 винним, хоча у матеріалах справи відсутні докази керування ним транспортним засобом. Відеозапис на який послався суд, не містить моменту керування транспортним засобом, на відео не зафіксовано перебування ОСОБА_1 за кермом. Сам по собі факт перебування ОСОБА_1 в автомобілі після ДТП не є доказом того, що саме він керував транспортним засобом. Суд першої інстанції відхилив показання ОСОБА_2 з тих підстав, що працівники поліції не встановлювали його особу під час складання матеріалів, він не був зафіксований на відео та не був зазначений у протоколах. Такий висновок є помилковим і формальним. Невстановлення працівниками поліції фактичного водія на місці події свідчить насамперед про неповноту збирання доказів органом поліції, а не про неправдивість показань свідка, який з явився до суду та повідомив обставини під процесуальною відповідальністю. ОСОБА_1 не назвав повні дані ОСОБА_2 одразу після прибуття поліції, оскільки побоювався повідомляти дані свого товариша, так як не знав, чи перебувають у ОСОБА_2 в належному стані військово-облікові документи, та не хотів створити для нього додаткові проблеми. Така поведінка може пояснювати причини неназивання особи одразу, але вона не доводить факту керування саме ОСОБА_1 не спростовує показань свідка, наданих у судовому засіданні. У справі також відсутній належний доказовий зв`язок між діями ОСОБА_1 та наслідками у вигляді дії для ст. 124 КУпАП необхідно довести не лише сам факт ДТП, а й те, що саме ОСОБА_1 , як водій порушив Правила дорожнього руху. Для ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно довести, що саме ОСОБА_1 був водієм, який відмовився від огляду. Жодна з цих обставин у справі належно не доведена. ОСОБА_1 та адвокат Галишин А.В. в судовому засіданні 09.06.2026 апеляційну скаргу підтримали, просили задоволити. 13.07.2026 у судове засідання ОСОБА_1 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, захисник Галишин А.В., просив судове зсідання відкласти. Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, а розгляд апеляційної скарги можна звершувати у відсутності ОСОБА_1 , який надав свої пояснення в минулому судовому засіданні з участю захисника Галишина А.В. та відсутності свідка ОСОБА_2 , який повторно не з`явився в судове засідання. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до пункту 1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. За порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП. Так, пункт 2.5 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так у матеріалах справи наявний відеозапис з нагрудних камер працівників поліції на якому зафіксовано, як працівники поліції виявили транспортний засіб «Audi А4», номерний знак НОМЕР_1 , який здійснив ДТП, з`їхав у кювет. В автомобілі перебував, як було встановлено поліцейським ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останній поводив себе зухвало, висловлювався до працівників поліції нецензурно, ображав їх, заперечував, що саме він керував автомобілем, однак не назвав особи, яка керувала автомобілем. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. Таким чином, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , який отримав посвідчення водія та знає Правила дорожнього руху, порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому апеляційний суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння незалежно від факту перебування особи у такому стані. З огляду на наведені обставини відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.02.2026 серія ЕПР1 №597726 відповідно до якого ОСОБА_1 21.02.2026 о 16.55 год. в с.Новий Кропивник на вул.Стрийській керував транспортним засобом «Audi А4», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Водій ОСОБА_1 пройти тест на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку - відмовився. Також відносно ОСОБА_1 складено протокол від 21.02.2026 серія ЕПР1 №597740 відповідно до якого 21.02.2026 о 16.55 год. в с.Новий Кропивник на вул. Стрийська, керуючи транспортним засобом «Audi А4», номернийзнак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, у результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: перекидання, внаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. Дослідивши зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 апеляційний суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_3 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративних правопорушень, а оскаржувана постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про відсутність підтверджень керування ОСОБА_1 транспортним засобом апеляційний суд до уваги не бере з таких підстав. Так з наявного у матеріалах справи рапорту інспектора СРПП ВнП №1 ДРВП ГУ НП у Львівській області Лисика Р. від 21.02.2026 вбачається, що під час несення служби у складі екіпажу СРПП, спільно з лейтенантом поліції Миськів М.-О. здійснювалися заходи, щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на території Бориславської та Східницької ТГ. 21.02.2026 по вул. Стрийська у с. Новий Кропивник було виявлено факт ДТП, яке здійснив водій гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Ауді А4», номерний знак НОМЕР_2 , а саме: під час руху на автомобілі гр. ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував своєчасно на її зміну та не обрав безпечної швидкості руху - у результаті чого допустив з`їзд з проїзної частини дороги кювет. Під час спілкування із ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушена мова та виражене тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.3.6, 12.1 та 2.5 ПДР України. На підставі чого, відносно водія гр. ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП. Також, звертає увагу, що гр. ОСОБА_1 зачинився у власному автомобілі та не виходив з нього до приїзду його дружини. Відомості зазначені працівником поліції у рапорті підтверджуються долученим до матеріалів справи відеозаписом. Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, апеляційний суд до уваги не бере, та враховує наявний у матеріалах справи відеозапис, на якому не зафіксовано, щоб ОСОБА_1 чітко не вказав особу, яка керувала транспортним засобом, не телефонував до нього та не просив повернутись на місце ДТП, щоб підтвердити його слова, тому такі доводи суд апеляційної інстанції розцінює, як форму захисту з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності. З огляду на вищевикладене, фактичними обставинами справи стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, така доведена повністю, і тому твердження захисника Галишина А.В. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу цих адміністративних правопорушень не ґрунтуються на доказах у справі. Наявні у справі протоколи про адміністративні правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Апеляційний суд вважає здобуті у справі докази є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 та у ході апеляційного розгляду апеляційним судом не отримано даних, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції та невідповідність їх дій вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови. При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст.ст. 33, 36 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП. Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Галишина А.В. - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.