Постанова КЦС ВС № 759/10092/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2026 року м. Київ справа № 759/10092/25 провадження № 61-2986св26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Шиповича В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 січня 2026 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал») про визнання договору укладеним.

2. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 грудня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. У січні 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 грудня 2025 року повернуто особі, яка її подала.

5. Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що апеляційна скарга сформована не за допомогою підсистеми «Електронний Суд», а як додаток до супровідного листа, що є порушенням пункту 26 Положення про ЄСІТС. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

6. У березні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 26 березня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 липня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до апеляційного суду.

10. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, оскільки апеляційний суд вдався до надмірного формалізму, повертаючи апеляційну скаргу.

11. Також Київський апеляційний суд не врахував правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 25 грудня 2025 року в справі № 380/1659/25, відповідно до якого апеляційна скарга позивача хоч і сформована у вигляді додатку до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте вона становить єдиний документ, створений у системі «Електронний суд», з використанням кваліфікованого електронного підпису позивача, тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що подана позивачем апеляційна скарга вважається не підписаною, є безпідставним. Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

12. У квітні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від ПрАТ «АК «Київводоканал», у якому вказано, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують. Фактичні обставини справи, встановлені судами

13. У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ПрАТ «АК «Київводоканал» про визнання договору укладеним.

14. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 грудня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

15. У січні 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду.

16. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 грудня 2025 року повернуто особі, яка її подала. Позиція Верховного Суду

17. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

18. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

19. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

20. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

21. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

22. У статті 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

23. Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

24. Частиною першою статті 17 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

25. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

26. Згідно зі статтею 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

27. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (частина п`ята статті 43 ЦПК України).

28. При цьому відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

29. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 14 ЦПК України).

30. Відповідно до частини шостої статті 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

31. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина восьма статті 43 ЦПК України).

32. Отже, процесуальне законодавство передбачає для учасників судової справи два шляхи для подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІКС. При цьому у випадку, коли таким учасником виступає суб`єкт владних повноважень (зокрема, орган державної влади), - лише в електронній формі. Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

33. Право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 352 ЦПК України.

34. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

35. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 356 ЦПК України.

36. Так, в частині другій статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржуються; 5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

37. Відповідно до частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися; 2) копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу; 3) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).

38. Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

39. Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

40. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України).

41. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, зокрема, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

42. Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд виходи із того, що представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було підписано лише документ із назвою апеляційна скарга із використанням підсистеми «Електронний суд», відповідно до якого вказує, що сама апеляційна скарга подана окремим документом, підписаним КЕП та доданим до формуляру апеляційної скарги, сформованого засобами ЕС ЄСІКС. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга сформована не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а як додаток до супровідного листа, що є порушенням пункту 26 Положення про ЄСІТС.

43. Так, Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення).

44. За визначеннями, наведеними у пп. 5.4 п. 5 розд. I Положення, електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

45. Згідно з п. 24 розд. ІІІ Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

46. Положеннями п. 26 - 27 розд. ІІІ Положення передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

47. Відповідно до п. 39 розд. ІІІ Положення документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження впродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.

48. Одночасно положеннями п. 2.4 та 2.5 Інструкції користувача «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДП «Центр судових сервісів» від 22 вересня 2021 року № 74-ОД, установлено, що електронні документи у Електронному суді створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених цією Інструкцією, підписуються КЕП автора (авторів) та надсилаються засобами ЄСІТС.

49. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли, тощо) з урахуванням технічних вимог щодо форм електронних документів та їх додатків, обмеження щодо їх розміру, формату та інших характеристик, встановлених у Електронному суді (обмеження зазначаються у інформаційних та спливаючих вікнах на відповідних сторінках та розділах Електронного суду).

50. Пунктом 2.6 цієї ж Інструкції передбачено, що відповідні додані файли (додатки) до створених в Електронному суді документів підписуються кваліфікованими електронними підписами користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

51. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

52. При цьому здійснити електронного кабінету за відсутності власного кваліфікованого електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс, вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.

53. Схожий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29 червня 2026 року у справі № 300/8776/25.

54. У постановах від 25 грудня 2025 року у справі № 380/1659/25 та від 06 березня 2025 року у справі № 240/24566/22 Верховний Суд відзначив, що усі документи, які надійшли до суду через сервіс «Електронний суд» вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису. У цьому випадку апеляційна скарга учасника справи сформована у вигляді додатку до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження становить з останньою єдиний документ, створений у підсистемі «Електронний суд», з використанням КЕП такого учасника, а тому уважається підписаною останнім.

55. При цьому аналіз процесуальних норм дає підстави для висновку, що умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми та змісту, які визначені у статті 356 ЦПК України.

56. Отже, лише та обставина, на яку послався апеляційний суд, що представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було підписано лише документ із назвою апеляційна скарга із використанням підсистеми «Електронний суд», а сама апеляційна скарга подана окремим документом, підписаним КЕП та доданим до формуляру апеляційної скарги, сформованого засобами ЕС ЄСІКС, не є достатньою підставою для повернення апеляційної скарги заявнику.

57. При цьому суд апеляційної інстанції має зважати на те, що норми статті 357 ЦПК України встановлюють певний порядок дій суду при виявленні недоліків апеляційної скарги. Так, з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання апеляційна скарга залишається без руху. В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої скарги та установити спосіб і строк їх усунення. Це дозволяє суду дати можливість апелянту усунути недоліки та привести скаргу у відповідність із вимогами процесуального законодавства.

58. З огляду на вищезазначене, слід зазначити, що, застосовуючи процесуальні норми, суд має керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямоване на досягнення легітимної мети, уникаючи при цьому надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання права особи на доступ до суду.

59. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, дійшовши до помилкових висновків про непідписання представником позивачки апеляційної скарги, передчасно повернув її, не перевіривши її на відповідність вимогам статті 356 ЦПК України, що свідчить про порушення норм процесуального права.

60. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

61. Пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

62. Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

63. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу, з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 січня 2026 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Є. В. Синельников Судді: О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк В. В. Шипович