Ухвала КЦС ВС № 932/36/24

УХВАЛА 17 липня 2026 року м. Київ справа № 932/36/24 провадження № 61-8738ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 06 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 червня 2026 року у справі за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради про відшкодування майнової шкоди, ВСТАНОВИВ: У грудні 2023 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся до суду з позовом до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради про відшкодування майнової шкоди. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 06 лютого 2026 року закрито провадження у цивільній справі за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради про відшкодування майнової шкоди. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 червня 2026 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 06 лютого 2026 року залишено без змін. 30 червня 2026 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 06 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2026 року, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке. І. Щодо уточнення прохальної частини касаційної скарги Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу. Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті. У касаційній скарзі Департамент патрульної поліції Національної поліції України просить «скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 06 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2026 року, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції». Визначення судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має суттєве значення для касаційного перегляду. При цьому визначення судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження, передбачає зокрема коректне зазначення заявником дати ухвалення судового рішення та назви суду, який його ухвалив. Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду уточненоїкасаційної скарги із коректним викладенням клопотання (процесуальної вимоги), з урахуванням ухвалених у справі судових рішень, повноважень Верховного Суду передбачених статтею 409 ЦПК України та роз`яснень викладених в цій ухвалі. У разі подання уточненої касаційної скарги через підсистему «Електронний суд» заявник має надати докази надсилання копії касаційної скарги до електронних кабінетів іншим учасникам справи або докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення учасникам справи, які не мають зареєстрованих електронних кабінетів. ІІ. Щодо сплати судового збору Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року визначено на рівні 3 328 грн. Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду апеляційної і касаційної скарг - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Таким чином, заявнику необхідно сплатити 2 662,40 грн (3 328 грн ? 0,8). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 06 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 червня 2026 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Ю. В. Черняк