Ухвала КЦС ВС № 753/21285/20

УХВАЛА 16 липня 2026 року м. Київ справа № 753/21285/20 провадження № 61-7690ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гришаєва Ірина Вікторівна, про визнання договору дарування недійсним, ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з вказаним позовом. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року залучено Акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі - АТ «Таскомбанк») як правонаступника АТ «Універсал Банк» по справі за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гришаєва І.В., про визнання договору дарування недійсним. Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року у задоволенні позовних вимог АТ «Таскомбанк» відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року апеляційну скаргу АТ «Таскомбанк» задоволено. Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року - скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гришаєва І. В., про визнання договору дарування недійсним - задоволено. Визнано недійсним договір дарування квартири від 03 грудня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гришаєвою І. В., зареєстрований в реєстрі за № 2240. Стягнуто з ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на користь АТ «Таскомбанк» 2 102,00 грн судового збору за розгляд справи районним судом та 3 153,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. У червні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник просив поновити строк на касаційне оскарження, з посиланням, зокрема, на те, що він не був повідомлений належним чином про розгляд справи судом, рішень по справі не отримував, а про їх наявність дізнався після ознайомлення його представника із матеріалами справи. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху, для усунення недоліків протягом десяти днів, а саме, заявнику необхідно було надати докази на підтвердження підстав пропуску строку подачі касаційної скарги, які передбачені у пунктах 1, 2, частини третьої статті 394 ЦПК України. У визначений в ухвалі строк представник заявника подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги. Зокрема, до якої додав заяву про поновлення процесуальних строків в новій редакції та копії матеріалів справи № 753/21285/20. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, поданому на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19 червня 2026 року, заявник зазначає, що копії оскаржуваної постанови не отримував, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вручення копії судового рішення відповідачу. Крім того, звертає увагу суду, що з оскаржуваної постанови встановлено, що повідомлення відповідачів ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 повернулось із відмітками про відсутність адресатів за зазначеними адресами. Верховний Суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Передбачений статтею 394 ЦПК України строк є присічним (преклюзивним), який не підлягає поновленню. З його спливом особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, за винятком випадків неповідомлення особи про розгляд справи та виникнення обставин непереборної сили. Аналіз вказаних процесуальних норм дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку року з дня складення його повного тексту. Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, а також пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2024 року у справі № 757/2593/19, від 06 березня 2024 року у справі № 953/5340/21, від 30 травня 2024 року у справі № 490/7952/20 звертав увагу, що законодавець, встановивши виключення, передбачені пунктами 1 та 2 частини другої статті 358 ЦПК України, виходив, зокрема, із безпосередньої обізнаності учасника справи із наявністю відповідного судового провадження, а не з факту надіслання копії судового рішення, яким розгляд справи закінчено. У постановах від 27 січня 2021 року у справі № 201/13990/15-ц, від 21 червня 2023 року у справі № 202/32361/13-ц Верховний Суд дійшов висновку, що під неповідомленням особи про розгляд справи в контексті частини другої статті 358 ЦПК України слід розуміти випадки, коли учасник справи взагалі жодним чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи у провадженні суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) не встановила підстав для відступу від правових висновків викладених в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2024 року у справі № Б-24/129-08 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі № 340/3/20, від 19 жовтня 2022 року у справі № 214/63/20, від 14 вересня 2023 року у справі № 240/6538/20 та дійшла висновку, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала/не могла знати про розгляд справи. З метою вирішення процесуального питання допуску до касаційного оскарження судових рішень суд касаційної інстанції враховує, оцінює та перевіряє наведені заявником виняткові обставини, які зумовили тривалий пропуск строку звернення з касаційною скаргою, тобто ті обставини, які визначені виключно у частині третій статті 394 ЦПК України. Разом з тим, у поданій заяві про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 посилається на загальні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, без обґрунтування обставин, які визначені у частині третій статті 394 ЦПК України. За таких обставин, представнику заявника необхідно подати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій обґрунтуватиобставини для поновлення строку на касаційне оскарження, які визначені виключно у частині третій статті 394 ЦПК України, надавши відповідні докази на їх підтвердження, зокрема, щодо не повідомлення судом заявника про розгляд справи та про необізнаність заявника про наявність справи у провадженні суду. За змістом частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Оскільки заявником не усунуто недоліки касаційної скарги, суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків вказаної касаційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Керуючись статтями 127 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Продовжити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. Ю. Гулейков