Ухвала КЦС ВС № 346/1683/23

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2026 року м. Київ справа № 346/1683/23 провадження № 61-8905ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачка - ОСОБА_2 , вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 07 липня 2026 року у складі колегії суддів: Мальцевої Є. Є., Девляшевського В. А., Луганської В. М., ВСТАНОВИВ: Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення прав ОСОБА_1 - привести самочинно споруджені кам`яну огорожу і дощату огорожу на бетонному цоколі за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність до попереднього стану шляхом їх демонтажу (знесення) до висоти не більше ніж 2,0 метри на межі сусідньої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 демонтувати (знести) самочинно встановлений у зовнішній стіні на фасаді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , димохід (вентиляційну трубу) для відведення продуктів згоряння газу та котельню з твердопаливним котлом і димарем, вмонтовану у кам`яну огорожу, що знаходиться перед вікнами квартири ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 перебудувати самочинно встановлену господарську споруду (гараж), що розташована за межами ділянки по АДРЕСА_1 , з дотриманням відстані від найбільш виступаючої конструкції стіни цієї будівлі до огорожі на межі суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 не менше ніж 1,0 метр та знести самочинно збудовану піч-камін для барбекю з дерев`яним навісом, яка розташована до огорожі на межі суміжної земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 3 220,80 грн, 5 500,00 грн витрат за проведення експертизи, 503,00 грн витрат за дослідження освітленості житлового приміщення, 4 000,00 грн витрат на експертний звіт, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21 950,00 грн. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 червня 2026 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2025 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю шляхом зобов`язання ОСОБА_2 перебудувати самочинно встановлену господарську споруду (гараж), що розташована за межами ділянки по АДРЕСА_1 , з дотриманням відстані від найбільш виступаючої конструкції стіни цієї будівлі до огорожі на межі суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 не менше ніж 1,0 метр, і в цих позовних вимогах відмовлено. В решті оскаржене рішення залишено без змін. У червні 2026 року ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із ОСОБА_2 із заявою про роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 04 червня 2026 року. Заява обґрунтована тим, що у заявника виникли питання щодо трактування постанови апеляційного суду в частині, якою рішення суду першої залишено без змін. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 липня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 04 червня 2026 року відмовлено. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви виходив із того, що постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 04 червня 2026 року не підлягає роз`ясненню, оскільки судом апеляційної інстанції не ухвалювалося судове рішення про задоволення позовних вимог. У липні 2026 року ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 07 липня 2026 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_2 , зміст ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 07 липня 2026 року, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення. Такого висновку Суд дійшов з огляду на таке. Статтею 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. За змістом зазначеної норми процесуального права судове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження №12-272гс18) зазначено, що роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання (постанова Верховного Суду від 24 липня 2020 року у справі № 128/2734/14). З наведеного вбачається, що роз`яснення судового рішення має бути зумовленим його нечіткістю, незрозумілістю для осіб щодо яких його постановлено та для тих осіб, що займаються його виконанням. Суть полягає у тому, що суд має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Роз`яснювати можна не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19, постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 712/2-2288/2003). Якщо суд апеляційної інстанції залишає судове рішення першої інстанції без змін, правові підстави для роз`яснення постанови апеляційного суду відсутні, оскільки вона не породжує нових зобов`язань, а за роз`ясненням суті вимог сторони мають право звернутися до суду, який ухвалив первісне рішення по суті спору. Оскільки судом апеляційної інстанції не ухвалювалося судове рішення про задоволення позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2 , апеляційний суд правильно виснував, що відсутні підстави для роз`яснення постанови. Крім того, апеляційний суд роз'яснив, що за роз`ясненням суті вимог сторони мають право звернутися до суду, який ухвалив первісне рішення по суті спору. Доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись частинами четвертою, п`ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 07 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник