LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803185/7812/25

від 07.07.2026 ·

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1533/26 Справа № 185/7812/25 Суддя у 1-й інстанції - Бабій С. О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2025 року відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП,- В С Т А Н О В И Л А: Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, 08.07.2025 року приблизно о 15-30 год. гр. ОСОБА_1 здійснював продаж пального без відповідної ліцензії за адресою :м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 8А на АЗС «Восток-газ». Зазначені дії органом внутрішніх справ кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП та покладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк, постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2025 року по справі № 185/7812/25 скасувати. В обгрунтування доводів для поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначає, що про постанову суду дізнався 26.01.2026 року з Єдиного Державного реєстру судових рішень. Будучи повідомленими про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , до суду апеляційної інстанції не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, тому розгляд справи проведено без його участі. Дослідивши заявлене клопотання, перевіривши матеріали справи, вважаю за необхідне залишити його без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Згідно ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України"). Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема, у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа № 299/2987/15-к; провадження № 51-4594 км18), зазначено наступне. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року). При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Як слідує із матеріалів справи, судове засідання 29 серпня 2025 року відбувалось за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Відповідно до апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що дізнався про постанову суду 26.01.2026 року та апеляційну скаргу подав лише 23.04.2026 року, тобто з пропуском визначеного законом строку. Крім того, будучи обізнаним про складення щодо нього протоколу (а.п.3) про адміністративне правопорушення, про що міститься його підпис у матеріалах справи, а також про призначення справи до судового розгляду, ОСОБА_1 мав можливість цікавитися результатами розгляду та своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження. Обставин, які б позбавляли його такої можливості або перешкоджали своєчасному зверненню до суду апеляційної інстанції, у клопотанні не наведено та матеріалами справи не підтверджено. У рішенні ЄСПЛ Пономарьов проти України (Заява N 3236/03, 3 квітня 2008 року) суд вказав, що визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" Aleksandr Shevchenko v.Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). З огляду на викладене, вважаю за необхідне відмовити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в поновленні строку апеляційного оскарження та повернути апеляційну скаргу, оскільки пропущено строк апеляційного оскарження без поважних причин. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя П О С Т А Н О В И Л А: Відмовити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2025 року, щодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП. Апеляційну скаргу із додатками до неї на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2025 по справі № 185/7812/25 року повернути особі, яка її подала - ОСОБА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Корчиста

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»