Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/982/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/982/22 пров. № А/857/24080/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Мандзія О.П., суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року у справі №300/982/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про змін чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, - ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення та обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, протиправними; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №300/982/22 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами , встановленими для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі відомостей довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» №1278 від 07.07.2021 про розмір грошового забезпечення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.12.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. Відмовлено в задоволенні решти позову. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у цій справі Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року у справі №300/982/22 - скасувати в частині відмови в задоволенні позову та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії до 70% грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років в розмірі 90% грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат. В решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року у справі №300/982/22 залишено без змін. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 1984 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп. понесених витрат по сплаті судового збору. На заяву від 14.03.2023 позивач отримав виконавчий лист. Представник Кузів В.М., в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду заяву від 11.02.2026 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №300/982/22, відповідно до ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, Кодекс), шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 328390,15 грн. В обґрунтування заяви зазначено, що 26.01.2026 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження. Станом на теперішній час, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у цій справі в частині нарахованої заборгованості по пенсійним виплатам, загальним розміром 328390,15 протягом більше двох років залишається невиконаним, що в свою чергу свідчить про тривале невиконання рішення суду та дає підстави для висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення. За таких обставин, оскільки зазначене судове рішення в частині виплати пенсії протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили не виконано, то необхідно змінити спосіб і порядок виконання судового рішення, шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відповідних коштів. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 у цій справі заяву ОСОБА_1 задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №300/982/22 в частині «здійснити з 01.12.2019 виплату пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат». Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 нараховану суму доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 31.12.2023 у розмірі 379438,99 грн. Не погодившись із вказаною ухвалою, відповідач оскаржив таку в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції при її прийнятті порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що на виконання відповідних судових рішень заявнику проведено відповідний перерахунок пенсії, однак, різницю між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією в сумі 380104,04 грн, внесено до Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України. Зазначає, що виплата за вказаними рішеннями здійснюється з Державного бюджету України у порядку черговості і необґрунтована зміна способу виконання такого рішення спричинить порушення порядку виплати. Тобто особа, яка мала право на виплату у порядку черговості, отримає його позачергово, що буде несправедливо щодо інших осіб, які також чекають на таку виплату. Оскільки виконання рішення суду у цій справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії. Також вказує, що змінивши спосіб виконання судового рішення замінивши перерахунок та виплату пенсії на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті. Крім того, зазначено, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень в Івано-Франківській та тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Іваночком В.Ю. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №80079530 та №80079427 щодо виконання відповідних судових рішень та виконавчі провадження тривають. Однак вказане можу зумовити подвійне виконання відповідного судового рішення. Апелянт просив скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити. Позивач, в інтересах якого діє представник Кузів В.М., подав відзив на апеляційну скаргу та, серед іншого, вказав, що судове рішення, яке набрало законної сили залишається невиконаним. Позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити у повному обсязі, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 залишити без змін. Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 311 далі - КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого. Задовольняючи заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки пенсійний орган (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача). Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд керується таким. Положенням ч.1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Законом України від 21.11.2024 №4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19.12.2024, внесено зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Так, ч. 1 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Вказане свідчить про те, що з 19.12.2024 приписи ст. 378 КАС України доповнені самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Зміни до ч. 3 ст. 378 КАС України, внесені Законом №4094-IX, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення. У постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 зазначено, що прийняттям Закону №4094-IX Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України. Верховний Суд дійшов висновку, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Своєю чергою, зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою власне відповідачем. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи пенсійного органу, що визначивши конкретну суму стягнення, суд першої інстанції фактично змінив суть рішення суду від 23.02.2023. Також Верховний Суд зазначив, що посилання пенсійного органу на висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 11.11.2014 у справі №21-475а14, від 11.11.2014 у справі №21-394а11, та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а, від 10.07.2018 у справі №755/7078/16-а, від 21.08.2018 у справі №803/3805/15, від 11.02.2020 у справі №826/8279/16, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 є нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі висновки стосувалися застосування положень статті 378 КАС України в редакції, чинній до 19.12.2024. З позиції апеляційного суду, боржник фактично ігнорує норми чинного законодавства та наводить аргументи, котрі були релевантними в минулому - з огляду на дію редакції статті 378 КАС України, що була чинною до 18.12.2024, за якою зміна способу виконання рішення про перерахунок та виплату пенсії на стягнення заборгованості по пенсії трактувалася як зміна рішення по суті, що не допускається на стадії його виконання. Проте, з 19.12.2024 відповідний правовий підхід змінено та такий безпосередньо визначено законом за умови, що суб`єкт владних повноважень не виконує судового рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили. Таким чином, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, з огляду на зміст абзацу 2 ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України №4094-IX та на підтверджені матеріалами справи обставини існування боргу у відносинах із перерахунку пенсії понад два місяці з дня набрання законної сили рішенням, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заяву про зміну способу виконання рішення суду слід задовольнити. За змістом розрахунку на доплату на виконання зазначених рішень судів, наданого суду позивачем, різниця між перерахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2018 по 31.01.2023 складає 328390,15 грн (а.с.51). При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачу виплачувалися кошти у загальному розмірі 665,05 грн (проведено три виплати по 187,35 грн та одну виплату у сумі 103 грн. Залишок невиплачених коштів заявнику на виконання цього рішення становить 379438,99 грн (а.с.178). Крім того, апеляційний суд зазначає, що наявність відкритого виконавчого провадження з виконання рішення є додатковим підтвердженням того, що таке рішення відповідачем належним чином не виконується та наявна перед позивачем заборгованість не виплачується, а зміна судом способу виконання рішення суду не призведе до його подвійного виконання, оскільки про наявність такої обставини повинен бути повідомлений державний виконавець у межах відповідних виконавчих проваджень. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені ст. 315 КАС України. Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 2, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 378 КАС суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року у справі №300/982/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О. П. Мандзій судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар