Постанова Київський апеляційний суд № 757/23881/26-п

справа № 757/23881/26-п головуючий у суді І інстанції Гридасова А.М. провадження № 33/824/3712/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Березовенко Р.В., розглянувши апеляційну скаргу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року, якою : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 Визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП України,- В С Т А Н О В И В: Постановою Печерського районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, та застосованоадміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. Не погоджуючись з вказаною постановою суду 01 липня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. 08 липня 2026 року матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли на адресу Київського апеляційного суду. В своїй апеляційній скарзі, апелянтка просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року, скасувати вищезазначену постанову та винести нову, якою провадження по справі закрити. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав. Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»). Згідно ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку на подачу скарги, повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте можливість суду щодо поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). При визначенні наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення. В апеляційній скарзі апелянтка просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови посилаючись на те, що про існування оскаржуваної постанови вона дізналась 23.06.2026 року після надходження її до електронного кабінету «Електронний суд» ЄСІТС. В судовому засіданні 29.05.2026 року ОСОБА_1 участі не брала, до моменту надходження оскаржуваної постанови до кабінету їй не було відомо про прийняття судом постанови в її справі. З огляду на вище викладене просила суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку, зважаючи на таке. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята Печерським районним судом міста Києва 29 травня липня 2026 року (а.с. 16) Разом з тим в матеріалах справи наявна довідка Печерського районного суду міста Києва, про доставку електронного листа «Судова повістка про виклик до суду» одержувачу ОСОБА_1 на її електронну адресу 18.05.2026 року ( а.с. 15) Отже виходячи з вищезазначеного, у даній справі перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався з 29 травня 2026 року та закінчився 07 червня 2026 року, оскільки закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Враховуючи,що 07 червня 2026 року є вихідним днем ( неділя), строк на апеляційне оскарження закінчується 08 червня 2026 року ( понеділок). Апеляційний суд звертає увагу скаржника на те, що перебіг строку на апеляційне оскарження постанови суду, що прийнята за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, розпочинається з моменту винесення такої постанови судом, а не з моменту ознайомлення особи з такою постановою чи оприлюдненням її тексту в ЄДРСР. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, ОСОБА_1 , будучи самостійним суб`єктом оскарження, не скористалася своїм правом на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції в строки, що визначені чинним законодавством та, зважаючи на відсутність перешкод для реалізації такого права, пропустила такий строк без поважних причин При цьому слід зауважити, що, розглядаючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд звертає увагу на те, що жодних доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційному суду не надано. За таких обставин, апеляційний суд вважає, причини які апелянтка зазначає в апеляційній скарзі, щодо пропуску строку не є поважними, а тому не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постановиПечерського районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року, тому апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року - відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року - повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Р.В. Березовенко