Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/10867/26

Справа № 344/10867/26 Провадження № 33/4808/456/26 Категорія ч. 1 ст. 172-6 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2026 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю прокурора Андрусяк Н.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Сахненко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 серпня (червня) 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , молодшого інспектора-кіннолога чергової зміни №4 відділу режиму і охорони ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12», визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИЛА: Суддею суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні). Правопорушення вчинено з таких обставин. Відповідно до витягу з наказу ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» № 38 о/с від 10.03.2025 року ОСОБА_1 , призначено на посаду молодшого інспектора кінолога чергової зміни №4 відділу режиму і охорони державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)». За таких обставин ОСОБА_1 , відповідно до підпункту «и» п.1 ч.1 ст.3 Закону, є суб`єктом на якого поширюється дія Закону як на посадову та службову особу інших державних органів. Відповідно до вимог ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Відповідно ч.1 ст.45 цього Закону, особи зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. на Опрацюванням відомостей з Єдиного державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно, а саме 06.11.2025 року подав щорічну декларацію за 2024 рік. Оскільки ОСОБА_1 є суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, як на посадову та службову особу інших державних органів, то граничною датою подання щорічної декларації за 2024 рік є 31.03.2025 року. Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією у відповідності до п.п. «и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.1 ст.45 цього Закону, несвоєчасно без поважних причин, а саме в строк до 01.04.2025 року, не подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, а фактично подав дану декларацію 06.11.2025, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 06.11.2025 року. Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного 3 корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є юридична ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12»: м. Івано-Франківськ, вул.. Коновальця, 70А. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді, та провадження у справі відносно нього за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Стверджує, що судове рішення є незаконним, необґрунтованим, та постановленим з порушенням норм процесуального права. Вважає, що постановляючи вказане рішення суд формально підійшов до розгляду вказаної справи, повно та всебічно не дослідив всі обставини справи, оскаржувана постанова містить формальні посилання на норми закону без детального аналізу та без зазначення моменту виявлення органами уповноваженими на складання протоколу даного правопорушення, оскільки вказане правопорушення було виявлено в часі понад строк притягнення до відповідальності. Більше того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону та передує в часі, який ще не настав - 23.08.2026 року, а отже підлягає негайному скасуванню. Відповідно до матеріалів справи вбачається, що фактичною датою вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є 06.11.2025 року, тобто день подання Декларації, отже вважає, що саме ця дата є як моментом виявлення відповідними органами факту порушення так і моментом вчинення. Пояснює, що щорічну Декларацію за 2024 рік не подав, оскільки вперше перебуває на державній службі та детально не розібрався у всіх нюансах подання Декларації. Додатково зауважує, що при прийнятті на роботу, в строк до наказу про прийняття - 25.02.2025 року ним була подана Декларація (кандидата на посаду) за 2024 рік та згідно наказу начальника ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань «12» від 10.03.2025 №38 о/с його було призначено на посаду молодшого інспектора-кіннолога чергової зміни №4 відділу режиму і охорони ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» з 11.03.2025 року. Зазначає, що не мав жодного умислу на несвоєчасне подання щорічної Декларації за 2024 рік. На думку апелянта, датою вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є 06.11.2025 року, осільки саме в зазначену дату він подав відповідну декларацію (щорічну) за 2024 рік до Державного реєстру декларацій, а датою виявлення адміністративного правопорушення є 05.11.2025 року, а не дата складання протоколу, оскільки саме в цей день йому було повідомлено про необхідність подання такої Декларації. Зауважує, що Верховний Суд у постановах від 06.10.2022 (№760/6822/21), 11.05.2023 (№380/11003/21) та 25.01.2024 (№184/193/22) зазначив, що моментом виявлення є дата, коли орган мав можливість встановити всі елементи складу правопорушення. Таким чином підсумовує, що строки накладення адміністративного стягнення закінчилися, і провадження підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В судове засідання апеляційного суду з`явилися прокурор Андрусяк Н.І., особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якому роз`ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП, та адвокат Сахненко Л.В., якому роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. ОСОБА_1 та його адвокат Сахненко Л.В. підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просили скасувати постанову судді, закрити провадження по справі. Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила постанову судді залишити без змін. Заслухавши сторону захисту та обвинувачення, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, встановлено, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність. Склад такого адміністративного правопорушення є формальним, для встановлення ознак складу необхідно підтвердження одночасно таких двох обставин - наявність факту несвоєчасного подання декларації, відсутність поважних причин щодо неподання декларації у визначений законом строк. Під поважними причинами необхідно розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо. Відповідно до протоколу №205 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 25 травня 2026 року (а.с. 2-6) ОСОБА_1 будучи суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язані з корупцією у відповідності до п.п. «и» п.1 ч.1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 ст. 45 цього Закону, несвоєчасно без поважних причин, а саме в строк до 01.04.2025, не подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, а фактично подав дану декларацію 06.11.2025, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією є 06.11.2025 року. Місцем учинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є юридична адреса Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)»: Івано-Франківськ, м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, буд. 70А. Відповідно до наказу начальника ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 10.03.2025 №38 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду молодшого інспектора-кіннолога чергової зміни №4 відділу режиму і охорони ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» з 11.03.2025 року. Витяг з Єдиного Державного реєстру декларацій щодо інформації відносно ОСОБА_1 підтверджує, що ОСОБА_1 06.11.2025 року о 14:30 год. подав щорічну декларацію. За таких обставин ОСОБА_1 , відповідно до підпункту «и» п.1 ч.1 ст.3 Закону, є суб`єктом на якого поширюється дія Закону як на посадову та службову особу інших державних органів. Відповідно до вимог ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Відповідно ч.1 ст. 45 цього Закону, особи зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Посилання апелянта на відсутність у нього умислу на несвоєчасне подання декларації, вважаю не впливають на правильність висновків судді суду першої інстанції. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, полягає у несвоєчасному поданні декларації без поважних причин. Саме по собі посилання особи на відсутність наміру порушувати вимоги закону не спростовує встановленого факту неподання декларації у визначений законом строк та не є поважною причиною такого порушення. Доводи апелянта про те, що він уперше перебував на державній службі, не був достатньо обізнаний із порядком подання декларації та розбирався у вимогах законодавства, вважаю також не можуть бути підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє особу від юридичної відповідальності. Призначення особи на посаду, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», покладає на неї обов`язок самостійно забезпечити виконання встановлених законом вимог щодо своєчасного подання декларації. Твердження апелянта про те, що строки накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-6 КУпАП, закінчилися, і провадження підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю не є слушними. Так, згідно вимог ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Виявлення правопорушення встановлення наявності всіх передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак конкретного правопорушення. Право на встановлення факту правопорушення та його документування має особа, уповноважена на складання протоколу. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений 25 травня 2026 року, а отже строк накладення адміністративного стягнення на час розгляду справи в суді першої інстанції не закінчився. Саме 25 травня 2026 року відповідна посадова особа дійшла висновку та встановила, що наявні всі елементи складу правопорушення, та склала протокол, що узгоджується з висновком Верховного суду в наведених вище справах. Згідно роз`яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.04.2021 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена у складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень, тощо). Висновок про те, що виявлене правопорушення, пов`язане з корупцією як сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення необхідно вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто 25 травня 2026 року, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, а отже строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 4 ст. 38 КУпАП, не закінчились. Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції будь-яких обставин, які перешкоджали ОСОБА_1 своєчасно подати декларацію, апелянтом не було наведено. При прийнятті рішення враховую, що в оскаржуваному судовому рішенні зазначена дата його прийняття як 23 серпня 2026 року, що є очевидною опискою, яку можливо усунути рішенням суду першої інстанції про виправлення описки. Враховуючи наведене, суддя суду першої інстанції, розглядаючи справу, дослідивши докази у справі, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинив саме таке правопорушення. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови судді суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП за результатами апеляційного розгляду не встановлено. З огляду на наведене, оскаржена постанова винесена з дотриманням норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 серпня (червня) 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло