Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/1288/26

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1288/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Савицька Н.В. 15 липня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Савицької Н.В. суддів: Томчука А.В. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, і просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 142850006725 від 14.11.2025 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в призначенні пенсії за віком при перегляді заяви про призначення пенсії від 26.03.2024 з урахуванням рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.09.2024 року у справі № 484/4459/24; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області повторно розглянути подану ОСОБА_1 26.03.2024 заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.09.2024 (справа № 484/4459/24) та прийняти відповідне рішення. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 26.03.2024 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, проте відповідач за результатами розгляду заяви та доданих документів відмовив у призначенні пенсії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у справі №560/12008/24 скасовано рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії та зобов`язано повторно розглянути заяву позивача від 26.03.2024 про призначення пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом. На виконання рішення суду у справі №560/12008/24 відповідачем, за результатами повторного розгляду заяви про призначення пенсії, прийнято рішення від 14.11.2025 №142850006725 про відмову у призначенні пенсії за віком та не зараховано до страхового стражу період роботи в колгоспі «Зоря» з 01.03.1983 по 31.12.1991 згідно трудової книжки від 02.01.1992 НОМЕР_2 . Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.04.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.11.2025 №142850006725 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.03.1983 по 31.12.1991 згідно трудової книжки від 02.01.1991 НОМЕР_2 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2024 про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористався. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що 26.03.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.04.2024 №142850006725, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно Закону №1058-IV у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу (21 рік). Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.09.2024 заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про встановлення юридичного факту - задоволено. Встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : - архівної довідки № М-53/06-04 від 25.03.2024 року, виданої Трудовим архівом Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області; - архівної довідки № М-53/06-04/1 від 25.03.2024 року, виданої Трудовим архівом Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області; - архівної довідки № М-53/06-04/2 від 25.03.2024 року, виданої Трудовим архівом Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області; - архівної довідки № М-53/06-04/3 від 25.03.2024 року, виданої Трудовим архівом Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області». Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у справі №560/12008/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.04.2024 №142850006725 про відмову в призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди його навчання з 01.09.1976 по 11.07.1977 згідно атестата від 20.06.1977 № 176747, з 10.09.1990 по 20.12.1990 згідно свідоцтва від 23.10.1990 № 209431 та період його роботи з 01.07.2000 по 02.07.2001 в ЗАТ "Лозоватка", відповідно до трудової книжки від 02.01.1992 серії НОМЕР_2 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2024 про призначення пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у справі №560/12008/24 до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано періоди навчання з 01.09.1976 по 11.07.1977, з 10.09.1990 по 20.12.1990, період роботи з 01.07.2000 по 02.07.2001 та повторно розглянуто заяву про призначення пенсії від 26.03.2024. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №142850006725 від 14.11.2025 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 26.03.2024 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV. До страхового стажу позивача не враховано періоди роботи з 01.03.1983 року по 31.12.1991 рік згідно трудової книжки від 02.01.1991 НОМЕР_2 , оскільки в розділах про трудову діяльність не зазначено дату і номер документа, на підставі якого внесені записи та не засвідчено підписами голови колгоспу і головного бухгалтера та в архівній довідці від 25.03.2024 № М-53/06-04, не розшифровано ініціали ім`я та по-батькові. Страховий стаж особи становить 14 років 2 місяці 9 днів. Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, тому звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації. Згідно з абзацом 1 частини 3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 9 частини 3 статті 24 Закону №1058-IV). Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №142850006725 від 14.11.2025 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 26.03.2024 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV. До страхового стажу позивача не враховано періоди роботи з 01.03.1983 року по 31.12.1991 рік згідно трудової книжки від 02.01.1991 НОМЕР_2 , оскільки в розділах про трудову діяльність не зазначено дату і номер документа, на підставі якого внесені записи та не засвідчено підписами голови колгоспу і головного бухгалтера та в архівній довідці від 25.03.2024 № М-53/06-04, не розшифровано ініціали ім`я та по-батькові. Оцінюючи доводи відповідача, суд зазначає, що відповідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. З положень пункту 2.4. Інструкції №58 слідує, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка. Положеннями пунктів 2.6 - 2.8 Інструкції №58 визначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу. За змістом наведених норм відповідальним за заповнення трудової книжки є підприємство - роботодавець. У той же час, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а звернув увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. У постанові від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Також, у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією а отже, й не може впливати на її особисті права. У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 №687/975/17 йдеться, зокрема, про таке: «на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а. Таким чином, та обставина, що в розділах про трудову діяльність не зазначено дату і номер документа, на підставі якого внесені записи та не засвідчено підписами голови колгоспу і головного бухгалтера та в архівній довідці від 25.03.2024 № М-53/06-04, та не розшифровано ініціали ім`я та по-батькові, не є підставою для не зарахування періоду роботи в колгоспі під час призначення пенсії, оскільки зазначене жодним чином не впливає на факт перебування позивача у трудових відносинах. Разом з тим, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 під час розгляду справи в аналогічних правовідносинах №754/14898/15-а. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17. Водночас, відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14.03.1975 та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, до трудової книжки колгоспника заносились наступні дані, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження та заохочення. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою. При цьому, відповідно до пункту 13 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14.03.1975 та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність відповідно до уставу та правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. Пунктами 14 та 15 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14.03.1975 та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, встановлено, що правління колгоспів вживають заходи щодо суворого дотримання встановленого порядку ведення трудових книжок, зміцнення кадрів робітників, які здійснюють ведення трудових книжок, підготовленими до цієї роботи людьми, забезпечують належне зберігання архівних документів, що мають відношення до трудової діяльності колгоспників. Ревізійним комісіям, комітетам профспілок колгоспів і колгоспним радам соціального забезпечення рекомендується здійснювати суспільний контроль за своєчасним та правильним заповненням трудових книжок колгоспників, за їх обліком, зберіганням і видачою та вживати заходи задля усунення виявлених недоліків. Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки колгоспника покладається саме на спеціально уповноважену правлінням колгоспу особу, тобто, на роботодавця. З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17. Щодо доводів відповідача, що в архівній довідці від 25.03.2024 № М-53/06-04, не розшифровано ініціали ім`я та по-батькові, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки рішенням суду встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 архівної довідки № М-53/06-04 від 25.03.2024 року, виданої Трудовим архівом Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Згідно частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: - у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; - у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.11.2025 №142850006725 та необхідність зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.03.1983 року по 31.12.1991 рік згідно трудової книжки від 02.01.1991 НОМЕР_2 та повторно розглянути заяву позивача від 26.03.2024 про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні суду. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Савицька Н.В. Судді Томчук А.В. Драчук Т. О.