Постанова Київський апеляційний суд № 760/9871/26

Справа №760/9871/26 Суддя в суді першої інст. - Агафонов С.А. Провадження № 33/824/3422/2026 Суддя-доповідач - Дрига А.М. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 липня 2026 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Леляка Я.О., прокурора - Стояновського Є.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Леляка Я.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою судді місцевого суду: Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (протоколи № 478 від 03.04. 2026 р. та № 481 від 03.04. 2026 р.) закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протоколи № 479 від 03.04. 2026 р. та № 480 від 03.04. 2026 р.) та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. Згідно ст. 40-1 КУпАП постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 478 від 03.04. 2026 р. полковник ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника 2-го відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_1) та тимчасово виконуючи обов`язки директора ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 07.02.2025 до 03.09.2025, у порушення п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та не повідомив свого безпосереднього керівника у встановленому законом випадку, законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час здійснення активних дій для залучення близької особи (своєї дружини) ОСОБА_2 до роботи в ІНФОРМАЦІЯ_1, що виразилось в участі у вирішенні питання прийняття її на службу шляхом готування та подання 02.08.2025 за допомогою системи електронного документообігу (з накладанням власного електронного цифрового підпису) доповіді записку державному секретарю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 стосовно необхідності призначення на посаду офіцера відділення секретного документального забезпечення структурних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 481 від 03.04. 2026 р. полковник ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника 2-го відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 та тимчасово виконуючи обов`язки директора ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 07.07.2025 по 03.09.2025, у порушення ч. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та у період часу з 22.08.2025 по 03.09.2025 в умовах реального конфлікту інтересів, приймав рішення та вчиняв дії на користь близької особи (дружини) старшого лейтенанта ОСОБА_2 , а саме надавав останній привілеї у вільному відвідуванні служби та відсутності контролю виходу на службу, яка на той час перебувала у прямому підпорядкуванні, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Закриваючи провадження у справі, суд зазначив, що ОСОБА_1 за версію органу, що складав протокол, вирішував питання прийняття на службу його дружини шляхом готування та подання 02.08.2025 за допомогою системи електронного документообігу доповідної записку державному секретарю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, що не відповідає об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 та диспозиції цієї норми. Також не доведено в спосіб, передбачений законом те, що ОСОБА_1 надавав своїй дружині ОСОБА_2 привілеї у вільному відвідуванні служби та відсутності контролю виходу на службу. Окрім цього, як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушеннявідповідно до протоколів про адміністративні правопорушення №479 та №480 вчинено за таких обставин. Полковник ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника 2-го відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 та тимчасово виконуючі обов`язки директора ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 07.02.2025 по 03.09.205, у порушення п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VІІ, під час виконання своїх службових повноважень 02.08.2025 в умовах реального конфлікту інтересів, вчинив дії на користь близької особи (дружини) старшого лейтенанта ОСОБА_2 , а саме: підготував та подав за допомогою системи електронного документообігу (з накладанням власного електронного цифрового підпису) доповідну записку державному секретарю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 стосовно необхідності призначення на посаду офіцера відділення секретного документального забезпечення структурних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. З даних обставин Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України був складений протокол про адміністративне правопорушення № 479 від 03.04.2026. Окрім того, полковник ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника 2-го відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 та тимчасово виконуючи обов`язки директора ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 07.07.2025 по 03.09.2025, у порушення п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, під час виконання своїх службових повноважень не повідомив свого безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, захисникподав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та закрити провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент її розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Вважає висновки суду в частині визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протоколи №479 та №480) такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону. Зазначає, що на момент розгляду справи строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, згідно ст. 38 КУпАП, закінчились, оскільки виявлення уповноваженими особами факту вчинення даного правопорушення відбулося не пізніше 15.10.2025. Вказує, що підставою для складання протоколу № 479 була доповідна записка від 02.08.2025, а не доповідна записка від 22.05.2025, на яку послався суд у своєму рішенні. Разом з тим, доповідна записка не стосувалась дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Будь-якого рішення про призначення на посаду дружини, ОСОБА_1 не приймалось. Крім того, вважає, що працівники ДСР Національної поліції неправильно кваліфікували наведені ними обставини зазначені у протоколі №480, оскільки твердження про прийняття рішення та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів свідчить саме про активну поведінку (дії), тоді як об`єктивною стороною інкримінованого правопорушення є бездіяльність. Таким чином відсутні будь-які докази, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 в межах протоколу №480, а наявність суперечності між фабулою та правовою кваліфікацією унеможливлюють встановлення об`єктивної сторони правопорушення. Прокурором подано заперечення на апеляційну скаргу захисника, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Заслухавши думки ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили про її задоволення, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши та оцінивши доводи, зазначені захисником, суд вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що суддяпри розгляді справипро адміністративне правопорушення, вданому випадку, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у числі іншихвизначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи маломісце правопорушення, за яке особапритягається до відповідальності; чи міститьдіяння склад адміністративногоправопорушення, чиє особа винноюу його вчиненніта чи підлягаєвона адміністративній відповідальності. Висновок пронаявність чи відсутністьв діях особискладу адміністративного правопорушення повинен бутиобґрунтований, тобтозроблений на підставівсебічного, повногота об'єктивного дослідження всіхобставин і доказів, які підтверджуютьфакт вчинення адміністративногоправопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Як зазначенов ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази засвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьсяна всебічному, повному і об'єктивномудослідженнівсіх обставин справив їх сукупності, керуючись закономі правосвідомістю. Так, перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП (за протоколами №479 та №480) за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №479 від 03.04.2026 року та протоколом про адміністративне правопорушення №480 від 03.04.2026 року, та доданими до протоколів документами. Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Доводи захисника про те, що на момент розгляду справи строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, згідно ст. 38 КУпАП, закінчились, оскільки виявлення уповноваженими особами факту вчинення даного правопорушення відбулося не пізніше 15.10.2025, апеляційний суд вважає необґрунтованими. Згідно роз`яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року №1089/0/2-21, виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов`язане з корупцією як сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, проте факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається при складенні протоколу. Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу, зібрано і проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, що може свідчити про дату виявлення адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Як вбачається з матеріалів справи, старшим оперуповноваженим в ОВС 2-го відділу (протидії корупції) 9-го управління (протидії корупційним організованим групам та організаціям) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України А.П. Вакулюком складено протоколи про адміністративні правопорушення пов`язані з корупцією №479 та №480 03.04.2026 року відносно ОСОБА_1 за ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Тобто, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколів про адміністративні правопорушення, а саме 03.04.2026 року. Доводи апеляційної скарги про те, що підставою для складання протоколу № 479 була доповідна записка від 02.08.2025, а не доповідна записка від 22.05.2025, на яку послався суд у своєму рішенні, що зазначена доповідна записка не стосувалася дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , а також що будь-якого рішення про призначення її на посаду ОСОБА_1 не приймав, апеляційний суд вважає безпідставними. Частина 2 статті 172-7 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту. Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 22.05.2025 р. підготував та подав за допомогою системи електронного документообігу (з накладанням власного електронного цифрового підпису) доповідну записку державному секретарю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 в якій пропонував залучити до виконання окремих завдань особовий склад відділення секретного документального забезпечення структурних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 до окремого рішення. В той же день, згідно припису на виконання завдання Начальника Головного управління справами ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.08.2025, офіцер відділення секретного документального забезпечення структурних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 старший лейтенант ОСОБА_2 була відряджена до ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, з 22.08.2025 дружина ОСОБА_1 . ОСОБА_2 прибула в його підпорядкування внаслідок його дій, вчинених в умовах реального конфлікту інтересів. Апеляційний суд погоджується з висновакми суду першої інтсанції, що полковник ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника 2-го відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 та тимчасово виконуючи обв`язки директора ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Необгрунтованими є доводи захисника, що працівники ДСР Національної поліції неправильно кваліфікували наведені у протоколі № 480 обставини, оскільки твердження про прийняття рішення та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів свідчить саме про активну поведінку особи (дії), тоді як об`єктивна сторона інкримінованого правопорушення фактично полягає у бездіяльності. Як зазначив суд першої інстанції, що 22.08.2025 року дружина ОСОБА_1 - старший лейтенант ОСОБА_2 була відряджена до ІНФОРМАЦІЯ_1 та прибула в його підпорядкування. Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Обов`язок особи повідомити про наявність у неї реального конфлікту інтересів встановлений п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якого така особа зобов`язана не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, повідомити про це безпосереднього керівника, а у випадках, визначених законом, Національне агентство з питань запобігання корупції, інший визначений законом орган або відповідний колегіальний орган. ОСОБА_1 даний обов`язок не виконав, отже наявні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. Таким чином, апеляційний суд вважає, що усупереч вимогам закону, ОСОБА_1 не повідомив свого безпосереднього керівника про наявність реального конфлікту інтересів, який виник 22.08.2025 року у зв'язку з прибуттям його дружини до місця проходження служби та її безпосереднім підпорядкуванням йому. Така бездіяльність свідчить про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Аналізуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП згідно протоколів №479 та №480 та закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи наведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Леляка Я.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.М. Дрига