Постанова Київський апеляційний суд № 756/7790/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/183/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 липня 2026 року місто Київ справа № 756/7790/23 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М. за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП «Термінал» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шевчука А.В., повний текст рішення складено 14 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП «Термінал», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,- В С Т А Н О В И В: У червні 2023 року позивач звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з ТОВ «ТВП «Термінал» на її користь: майнову шкоду у розмірі 101085,40 грн.; моральну шкоду у розмірі 35000 грн.; витрати на проведення експертизи у розмірі 3000 грн. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 24 червня 2022 року на 81км+140м автодороги Київ-Знам`янка сталась дорожньо-транспортна пригода, у якій водій автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 в порушення п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який належить позивачу. Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 15 липня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правовпорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до звіту №17 від 15 листопада 2022 року складеного ТОВ «Український центр після аварійного захисту «Експрес-Сервіс» вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 склала 231085,40 грн., а вартість проведення експертизи 3000 грн. Вказувала, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «ТВП «Термінал», як володільця автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ГРАВЕ Україна» та останнє сплатило власнику пошкодженого автомобіля суму страхового відшкодування у розмірі 130000 грн. Позивач просила стягнути з власника джерела підвищеної небезпеки різницю між фактичним розміром шкоди і здійсненою страховою виплатою у розмірі 101085,40 грн. Зазначала, що в результаті пошкодження її майна, вона зазнала душевних страждань, у неї порушилися нормальні життєві зв`язки, а тому заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в 35000 грн. Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТОВ «ТВП «Термінал» на користь ОСОБА_1 101085,40 грн. в рахунок компенсації частини заподіяної матеріальної шкоди, 3000 грн. вартості проведення експертизи, 35000 грн. заподіяної моральної шкоди та 1390,85 грн. сплаченого судового збору. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2024 року заяву ТОВ «ТВП «Термінал» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач ТОВ «ТВП «Термінал» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції було розглянуто справу без участі відповідача, оскільки ТОВ «ТВП «Термінал» не отримало з суду ухвали про відкриття провадження по справі, позовної заяви ОСОБА_1 та жодної повістки про виклик до суду. Вказував, що з довідок Укрпошти про повернення судових повісток вбачається, що вони були невручені ТОВ «ТВП «Термінал» та повернуті з відміткою «адресат відсутній». Зазначав, що як вбачається з наданого позивачем звіту про оцінку автомобіля від 10 листопада 2022 року, такий не було підготовлено для подачі до суду, а оцінювач не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а тому вважає, що зазначений доказ не підтверджує розмір матеріального збитку та не може бути підставою для стягнення вказаних у ньому сум. Посилався на те, що у заочному рішенні суду не міститься посилання на будь-який доказ, який би підтверджував перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах із ТОВ «ТВП «Термінал» та виконання ним в момент ДТП трудових обов`язків. Вказував, що шкода автомобілю позивача була завдана не під час виконаннятрудових обов`язків працівником ТОВ «ТВП «Термінал», що свідчить про неправильне застосування судом до спірних правовідносин ст.1172 ЦК України. Зазначав, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що у неї виникла неможливість продовження активного громадянського життя пошкодженням автомобіля та було порушено її стосунки з оточуючими людьми. 09 травня 2023 року від позивача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вказувала на те, що апеляційна скарга є необґрунтована, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Сторони в судове засідання повторно не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України. Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи 24 червня 2022 року на 81км+140м автодороги Київ-Знам`янка сталась дорожньо-транспортна пригода у якій водій автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 в порушення п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Автомобіль «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 належить позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 15 липня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Частиною 6 ст.82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «ГРАВЕ Україна». Відповідно до Звіту №17 від 15 листопада 2022 року складеного експертом-оцінювачем ТОВ «Український центр після аварійного захисту «Експрес-Сервіс» Горбань О.Ю. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 у ДТП складає 231085,40 грн. Витрати пов`язані із складанням Звіту становлять 3000 грн. 24 жовтня 2022 року ПрАТ «СК «ГРАВЕ Україна» виконуючи свої договірні зобов`язання виплатило ОСОБА_1 130000 грн. страхового відшкодування за фактом ДТП. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просила стягнути з ТОВ «ТВП «Термінал», як власника джерела підвищеної небезпеки різницю між фактичним розміром шкоди і здійсненою страховою виплатою у розмірі 101085,40 грн. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, збереження або утримання якого створює підвищену небезпеку. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що його дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок. Потерпілий має подати докази, що підтверджують факт завдання шкоди внаслідок ДТП, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц (провадження №14-497цс18) сформульовано висновок, що результат аналізу норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків). Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу. Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі №6-108цс13, постановах Верховного Суду: від 05 вересня 2018 року у справі №534/872/16-ц, від 20 листопада 2019 року у справі №501/2298/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі №373/1773/18-ц, від 01 січня 2025 року у справі №279/6416/21. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 здійснив дорожньо-транспортну пригоду 24 червня 2022 року керуючи належним відповідачу ТОВ «ТВП «Термінал» автомобілем «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідач, в апеляційній скарзі вказував на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах із ТОВ «ТВП «Термінал» та виконання ним у момент ДТП трудових обов`язків, що свідчить про неправильне застосування судом до спірних правовідносин ст.1172 ЦК України. Позивачем на підтвердження доводів про те, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із ТОВ «ТВП «Термінал» надав копію схеми місця ДТП від 24 червня 2022 року з якої вбачається, що водієм автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , а власником ТОВ «ТВП «Термінал». У постанові Кагарлицького районного суду Київської області від 15 липня 2022 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП судом встановлено, що останній працює інженером ТОВ «ТВП «Термінал». Відповідачем на підтвердження своїх доводів, що на момент вчинення ОСОБА_2 ДТП він не перебував з ТОВ «ТВП «Термінал» у трудових відносинах та не виконував трудових обов`язків було надано копії: наказу ТОВ «ТВП «Термінал» від 28 лютого 2022 року №28-1/02 про те, що ОСОБА_2 , механіку ТОВ «ТВП «Термінал» надано відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін на період дії воєнного часу з 01 березня 2022 року; наказу ТОВ «ТВП «Термінал» від 28 лютого 2023 року №28/02 про звільнення ОСОБА_2 з 01 березня 2023 року за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України. З огляду на вказані докази вбачається, що ОСОБА_2 на момент вчинення 24 червня 2022 року дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ТОВ «ТВП «Термінал». При цьому відповідач доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 на момент вчинення 24 червня 2022 року дорожньо-транспортної пригоди незаконно керував/заволодів автомобілем «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 власником якого ТОВ «ТВП «Термінал» останнім надано не було. Крім того інших доказів (виписки з Пенсійного фонду, табелю обліку робочого часу) на підтвердження того, що на момент ДТП ОСОБА_2 продовжував перебувати у відпустці без збереження заробітної плати надано не було. Оскільки ОСОБА_2 перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «ТВП «Термінал», керуючи належним товариству автомобілем, заподіяв шкоду позивачу, колегія суддів вважає, що обов`язок з відшкодування шкоди необхідно покласти на роботодавця ТОВ «ТВП «Термінал» на підставі частини першої статті 1172 ЦК України. Частиною першою статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). За змістом зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Згідно з пунктом 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній на час вчинення ДТП, якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Отже, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У Звіті про оцінку автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 від 15 листопада 2022 року, який складено експертом-оцінювачем ТОВ «Український центр післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс» Горбань О.Ю. зазначено, що ринкова вартість автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 менша суми вартості відновлювального ремонту, а тому вартість матеріального збитку дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження, що становить 231085,40 грн. При цьому як вбачається зі Звіту від 15 листопада 2022 року та матеріалів справи вони не містять даних щодо вартості транспортного засобу «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 у пошкодженому стані (залишкова вартість) після ДТП, яка сталася 24 червня 2022 року. У судовому засіданні апеляційного суду 17 грудня 2024 року представник відповідача заявила клопотання про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання: Яка вартість транспортного засобу «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , у пошкодженому стані (залишкова вартість) після ДТП, яка сталася 24 червня 2022 року. Клопотання обґрунтовувала тим, що в якості доказу вартості завданої матеріальної шкоди позивач надала Звіт про оцінку автомобіля від 15 листопада 2022 року, підготовлений ТОВ «Український центр післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс». Вказувала, що суд першої інстанції стягнув з відповідача суму матеріального збитку, яка дорівнює ринковій вартості автомобіля та не було вирішено питання передання відповідачу залишків автомобіля. Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року призначеноусправі судовуавтотоварознавчу експертизу, проведення якої дорученоекспертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України. Поставлено перед експертами наступне питання: Яка вартість транспортного засобу «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_4 у пошкодженому стані (залишкова вартість) після ДТП, яка сталася 24 червня 2022 року? Зобов`язано позивача ОСОБА_1 на вимогу експертів надати для огляду автомобіль «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_4 . У випадку не надання ОСОБА_1 автомобіля, провести експертне дослідження за наявними у справі матеріалами. Роз`яснено сторонам, що відповідно до ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Для дослідження надано експертам матеріали цивільної справи №756/7790/23. Оплату вартості проведення експертизи покладено на ТОВ «ТВП «Термінал». Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено. Справа була направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи. На адресу Київського апеляційного суду 09 липня 2025 надійшов лист з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №13330/380-4-25/54 від 26 червня 2025 року з клопотанням експерта Олега Єрмоленка про надання додаткових матеріалів та необхідності здійснити оплату за експертизу. 11 липня 2025 року судом апеляційної інстанції на адресу сторін було направлено для виконання копію клопотанням експерта Олега Єрмоленка про надання додаткових матеріалів та необхідності ТОВ «ТВП «Термінал» здійснити оплату за експертизу. 21 травня 2026 року справа №756/7790/23 повернулася з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз без виконання ухвали Київського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року. Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування певних стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає відповідний розподіл та покладання тягаря доказування на сторони певним чином. Одночасно згаданий принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З матеріалів справи вбачається, що позивач не надала доказів на підтвердження вартості пошкодженого автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 після ДТП, яка сталася 24 червня 2022 року, що є необхідним для визначення розміру відшкодування у порядку ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відсутність наведених відомостей (доказів) унеможливлює виснувати про обґрунтованість чи необґрунтованість зазначеного позивачем розміру майнової шкоди. Отже, суд першої інстанції не взяв до уваги, що у разі якщо автомобіль внаслідок ДТП вважається фізично знищеним, то позивач мала право на відшкодування шкоди у вигляді різниці між вартістю цього автомобіля до та після ДТП (за вирахуванням сплаченого йому страхового відшкодування), водночас повинна була довести зазначені суми, проте вона не виконала своїх процесуальних обов`язків, зокрема, не надала до суду належних та допустимих доказів вартості автомобіля після ДТП, що унеможливлює захист її порушених прав за матеріалами цієї справи. Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц, постановах Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 752/13375/19, від 09 лютого 2023 року у справі № 369/7115/20. Доказів про те, що автомобіль відремонтовано матеріали справи не містять. Відповідно позовні вимоги про стягнення з ТОВ «ТВП «Термінал» на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 101085,40 грн. задоволенню не підлягали. На вищезазначене суд першої інстанції уваги не звернув. Щодо стягнення з ТОВ «ТВП «Термінал» на користь позивача моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. З урахуванням обставин справи, моральних страждань, яких зазнала ОСОБА_1 внаслідок ДТП та того, що її автомобіль вважається фізично знищеним, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди. При цьому, завдання позивачу моральної шкоди у розмірі 35000 грн., останньою не доведено. Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Таким чином доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційну скаргу ТОВ «ТВП «Термінал» необхідно задовольнити частково, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року скасувати з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову. Пунктом 4 частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, у тому числі, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За положенням ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином оскільки позивач понесла витрати за складання Звіту, отже вказані витрати підлягають відшкодуванню в порядку п.4 ч.3 ст.133 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України. Відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позовних вимог стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати пов`язані із складанням звіту у розмірі 330,60 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 153,27 грн., а стягненню з ОСОБА_1 на користь відповідача підлягають судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1840,37 грн. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП «Термінал» - задовольнити частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП «Термінал», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП «Термінал», місцезнаходження: місто Київ, вул. Дніпроводська, 1, оф.18, код ЄДРПОУ 42233037 на користь ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 моральну шкоду у розмірі 15000 грн., витрати пов`язані із складанням звіту у розмірі 330 грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 153 грн. 27 коп. В решті позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП «Термінал», місцезнаходження: місто Київ, вул. Дніпроводська, 1, оф.18, код ЄДРПОУ 42233037 судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1840 грн. 37 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її ухвалення. Головуючий: Судді: