LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852199/14852/25

від 14.07.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 02 січня 2026 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 липня 2026 року м. Дніпросправа № 199/14852/25 Суддя І інстанції Богун О.О. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Кальника В.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 02 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив: - скасувати постанову №R127431 від 16.10.2025 року, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 , справу закрити. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 02 січня 2026 року в задоволенні позовної заяви відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована протиправністю винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Вказує на те, що відповідач не дослідивши в повній мірі обставини адміністративної справи, протиправно розглянув справу за відсутності позивача 16.10.2025, в той час як відповідно до протоколу розгляд справи було призначено на 17.10.2025. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідно до протоколу від 14 жовтня 2025 року б/н 31 липня 2025 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 в порушення вимог передбачених абз. 2 ч.1, абз.8 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21, пп.1 п.27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, не з`явився за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, про причини не повідомив. Зазначеним протоколом повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 09:00 год. 17 жовтня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . 16 жовтня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , виніс постанову №R127431, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Відповідно до постанови №R127431 від 16.10.2025 підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці. Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду. За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин: Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.210-1 КУпАП). Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.210-1 КУпАП). Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП). При цьому, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час. Отже, на дату винесення відповідачем спірної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Згідно зі ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу. Відповідно до протоколу від 14 жовтня 2025 року б/н ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 09:00 год. 17 жовтня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Натомість, оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_4 винесена без участі позивача 16 жовтня 2025 року. При цьому, жодних доказів повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП саме 16 жовтня 2025, матеріали справи не містять і відповідачем таких доказів не надано. В аспекті зазначеного колегія суддів зауважує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, передусім, обов`язок ознайомити особу з його правами, оскільки сама процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на правових презумпціях, які закріплюють в КУпАП низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності, шляхом дотримання визначеної процедури розгляду справи. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові ВС від 18.02.2020 року у справі № 524/9827/16-а, роз`яснено, що невжиття посадовою особою жодних дій щодо надання можливості реалізувати своє право, зокрема, на отримання правової допомоги є порушенням права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, як наслідок, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що, в свою чергу, є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Зважаючи на викладене, колегія суддів зробила висновок про протиправність постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 №R127431 від 16 жовтня 2025 року та, як наслідок, необхідності її скасування. Разом з тим, зважаючи на те, що порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови є самостійною підставою для скасування постанови, оцінка інкримінованому позивачу порушенню правил військового обліку судом не надається. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Так, документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги на загальну суму 1332,32 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань. Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 02 січня 2026 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково. Визнати протиправною та скасувати постанову №R127431 від 16 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1332,32 грн. (Одна тисяча триста тридцять дві гривні 32 копійки). Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 14 липня 2026 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Кальник суддя С.В. Сафронова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»