Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 404/10907/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 червня 2026 року м. Дніпросправа № 404/10907/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 05 лютого 2026 р. (суддя Варакіна Н.Б.) в адміністративній справі №404/10907/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №R105640 від 30 вересня 2025 р. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. В обгрунтування позовної вимоги позивач вказував на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, які полягають у відсутності протоколу, не повідомлення про місце і час розгляду справи, що позбавило позивача права бути присутнім під час розгляду справи. Позивач наполягає на тому, що заяву про визнання своєї вини у скоєні правопорушення він не складав, не підписував, із постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності не згоден. Рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького від 05 лютого 2026 р. в задоволенні позову відмовлено. У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що суд першої інстанції перевірки доводів його позовної заяви не здійснив, усі обставини у справі не встановив. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтування обраного апеляційним судом виду провадження (письмове) наведено в ухвалі суду від 22 травня 2026 р. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Судом першої інстанції встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесена постанова №R105640 від 30.09.2025, якою громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 17 000, 00 грн, надано можливість сплатити 50% розміру штрафу протягом 10 днів з дня набрання постанови законної сили, для повного її виконання. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірної постанови, зважаючи на визнання позивачем порушення. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржник/позивач наполягає на недотриманні відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, відсутності доказів скоєння адміністративного проступку та прийняття судом в якості належного доказу заяви про визнання правопорушення, яку позивач не складав, не підписував та не подавав до відповідача. Колегія суддів зазначає наступне. Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається зі змісту спірної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та накладено адміністративне стягнення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). За приписами частини 1 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Однак, частиною 3 цієї ж статті передбачено, що проткол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу. За змістом частини 6 наведеної статті протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підтвердних документів про отримання особою виклику. Протокол також не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (частина 7). У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Відповідачем до суду першої інстанції надана заява ОСОБА_1 від 28.09.2025, яка зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_3 30.09.2025 (а.с.26). Цією заявою ОСОБА_1 визнав свою вину у правопорушенні та висловив свою згоду понести відповідальність. До заяви доданий витяг з особового кабінету позивача в "Резерв+" (а.с.27). В цей же день, 30.09.2025 відповідач прийняв спірну постанову, як це передбачено наведеними вище приписами статті 258 КУпАП. ОСОБА_1 на стадії судового провадження заперечує обставину написання, підписання та направлення/передачу відповідачу зазначеної заяви. Однак, його доводи не підтверджені жодними належними, допустимими, достатніми доказами на підтвердження недостовірності наданого відповідачем до суду доказу. Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги у цій частині як безпідставні. Щодо суті порушення. Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до облікової картки військовозобов`язаного, ОСОБА_1 , з 04.10.1995 визнаний обмежено придатним у воєнний час на підставі графи ІІ статті 54-в наказу Міністерства оборони України № 2 від 12.07.1994. Черговий медичний переогляд позивач повинен був пройти у 2000 році. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває. Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» в редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025, установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Позивач вимоги зазначеного Закону у встановлений строк не виконав. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, дотримання відповідачем порядку розгляді справи про адміністративне правопорушення і, як наслідок, правомірність спірної постанови. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 05 лютого 2026 р. в адміністративній справі №404/10907/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 червня 2026 р. і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Н.І. Малиш