Постанова Львівський апеляційний суд № 462/3791/25

Справа № 462/3791/25 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М. Провадження № 22-ц/811/3409/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 року м. Львів Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Копняк С. М., суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: у травні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 8232867 від 25 березня 2024 року в розмірі 24 885 грн 00 коп. Позов мотивований тим, що 25 березня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір про споживчий кредит № 8232867, відповідно до умов якого останньому надано грошові кошти у сумі 7 000 грн 00 коп., зі сплатою процентів за користування кредитом у строки, визначені договором. ТОВ «Мілоан» повністю виконало взяті на себе за договором зобов`язання, надавши позичальнику кредитні кошти, однак відповідач умови договору щодо повернення коштів та сплати процентів за користування ними не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість. 29 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ від 09 липня 2024 року, згідно якого відбулось відступлення первісним кредитором права вимоги, зокрема, за договором про споживчий кредит № 8232867 від 25 березня 2024 року. Позивач вживав заходи для досудового врегулювання спору, відповідачу скеровувалась претензія про погашення кредитної заборгованості, однак така залишена без реагування. Враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору, взяті на себе зобов`язання не виконує належним чином, просили позов задовольнити. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 8232867 від 25 березня 2024 року в розмірі 24 885 грн 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп. Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши в жовтні 2025 року через підсистему Електронний Суд апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржене рішення суд першої інстанції проігнорувавши преюдиційну ухвалу господарського суду про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , якою визнано, що вимоги кредиторів, зокрема, ТОВ «Мілоан» вважаються погашеними, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Вказує на те, що відступлення права вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу, укладеного після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідача, не змінює правових наслідків для заборгованості за кредитним договором. Зазначає про неврахування місцевим судом правових висновків Верховного Суду та практики суду апеляційної інстанції. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. У постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року в справі №297/3225/16-цзазначено, що: «відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Комплексний аналіз норм пункту 3 частини першої статті 43, статті 180, частин першої, другої статті 227 ЦПК України свідчить, що про визнання обставин учасниками справи має, в тому числі, бути зазначено в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників або іншим чином визнано ці обставини саме під час розгляду спору в суді, а не поза його межами». Апеляційна скарга не містить доводів щодо висновків суду як про факт укладення кредитного договору, так і про передачу права вимоги позивачу за цим кредитним договором на підставі договору факторингу, а також заперечень як щодо розміру кредитної заборгованості, так і щодо її складових. Питання на яке необхідно надати відповідь під час апеляційного розгляду, чи наділений позивач як кредитодавець правом на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до позичальника, якщо провадження у справі про його неплатоспроможність, на момент пред`явлення позову, закрито господарським судом на підставі пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ). За приписами статті 1 КУзПБ банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному КУзПБ, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника. Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених КУзПБ. Суб`єктом банкрутства (боржником) може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав. Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника. Згідно зі статтею 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором. Відповідно до частини шостої статті 119 КУзПБ з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини першої статті 120 КУзПБ). Відповідно до положень частини першої статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. З моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом (абзаци другий та третій частини чотирнадцятої статті 39 КУзПБ). Згідно зі частиною першою статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог (пункт 8 частини першої статті 90 КУзПБ). Відповідно до приписів частини четвертої статті 90 КУзПБ у випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року в справі № 904/1693/19 вказано, що під час визначення статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання. Отже, вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 серпня 2023 року в справі № 908/1954/21. У справі, що переглядається: - ухвалою господарського суду Львівської області від 20 червня 2024 року в справі № 914/1418/24 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Багінського А. О. Керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Багінському А. О. до 30 днів з дня проведення підготовчого засідання необхідно подати до суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, а також не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника; - оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 24 червня 2024 року за № 73458; - ухвалою господарського суду Львівської області від 05 вересня 2024 року у цій справі припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , припинено повноваження арбітражного керуючого Багінського А. О. як керуючого реструктуризацією ОСОБА_1 , вимоги конкурсних кредиторів ОСОБА_1 , які не були заявлені протягом провадження у справі №914/1418/24 про його неплатоспроможність або відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню, окрім вимог за зобов`язаннями, передбаченими частиною другою статті 134 КУзПБ, а саме: відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи, провадження у справі закрито. Ухвала суду мотивована тим, що у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 вказав, що має заборгованість приблизно у розмірі 515 112 грн 44 коп., перед банками та іншими кредитними установами, зокрема, ТОВ «Мілоан». Після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , кредиторами не заявлено вимог до боржника. Отже, у даній справі відсутні кредитори, які висувають свої грошові вимоги до боржника, а також відсутні визнані судом вимоги кредиторів до боржника. Відтак, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ; - відповідно до пункту 1.3. договору про споживчий кредит № 8232867 від 25 березня 2024 року кредит надається загальним строком на 105 днів з 25 березня 2024 року(дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періоду, перший з яких закінчується 09 квітня 2024 року, а другий 08 липня 2024 року. Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 09 квітня 2024 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 08 липня 2024 року (останнього дня строк кредитування) (пункт 1.4. цього договору); - враховуючи наведене, право вимоги як у ТОВ «Мілоан», так і у його правонаступника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», за договором про споживчий кредит № 8232867 від 25 березня 2024 року виникло, починаючи з 09 липня 2024 року, незважаючи на укладення договору факторингу 29 липня 2024 року, тобто після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , яка мало місце 20 червня 2024 року, що дає підстави вважати кредитодавця не конкурсним, а поточним кредитором, який не має законодавчо визначеного обов`язку пред`являти свої кредиторські вимоги до боржника, і його вимоги не вважаються погашеними у зв`язку із закриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ. Відтак, відповідні доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Також, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції судової практики судів апеляційної та касаційної інстанції, виходячи з такого. Відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не в судових рішеннях суду апеляційної інстанції, на які посилається відповідач у поданій ним апеляційній скарзі. Щодо неврахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 712/3686/15-ц, колегія суддів виходить з того, що у цій справі провадження було закрито відповідно до пункту 1 частини третьої статті 129 КУзПБ, у зв`язку з виконанням плану реструктуризації боргів боржника; звільнено боржника від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими частини другої статті 134 КУзПБ, а у справі, яка переглядається провадження у справі закрито на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ, тобто мають місце відмінні фактичні обставини справи, що робить вказаний висновок не релевантним для застосування у даній справі. При цьому колегія суддів також виходить з того, що під час розгляду справи не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, які могли би стати підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки наведені в апеляційної скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, оскаржене рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, а саме того, що рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, підстави для розподілу судових витрат, які пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції, а також щодо судових витрат особи, яка подала апеляційну скаргу, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, відсутні. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 14 липня 2026 року. Головуючий С.М. Копняк Судді: С.М. Бойко А.В. Ніткевич