Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/9311/26

Справа № 991/9311/26 Провадження 1-кс/991/9326/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 15 липня 2026 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , дослідивши скаргу адвоката ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ВСТАНОВИВ: 15.07.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2 , подана в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення. На підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 15.07.2026 вказана скарга було передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . У своїй скарзі ОСОБА_2 зазначає, що 08.07.2026 на офіційну електронну пошту Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 направив заяву про ймовірне вчинення кримінальних правопорушень співробітниками Служби зовнішньої розвідки України, які передбачені ст.ст. 191, 358, 366 КК України. Зокрема, у період часу з 2014 по 2019 роки службові особи Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_4 та його керівник на ім`я « ОСОБА_5 », начебто підробивши відомості про виплату ОСОБА_3 та іншим громадянам України грошових коштів за роботу, спрямовану на деокупацію АР Крим, заволоділи цими грошовими коштами, шляхом зловживання службовим становищем. Водночас всупереч вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України, уповноважені особи НАБУ відомості за його заявою не внесли, витяг з ЄРДР не надали та досудове розслідування не почали. З огляду на це, скаржник просить зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести відомості за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР та почати досудове розслідування. За результатами дослідження вказаної скарги та доданих до неї матеріалів, слідчий суддя доходить висновку, що вона не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді та підлягає поверненню. Так, порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, право на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні серед іншого може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання ними заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Порядок звернення із такими скаргами та їх розгляду слідчим суддею врегульовано ст. 304-307 КПК України. Так, за змістом ст. 304 КПК України, при вирішенні питання про відкриття провадження за скаргою, слідчому судді у першу чергу необхідно перевірити, чи було дотримано правил підсудності при зверненні з відповідною скаргою. За змістом ч. 2 ст. 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. Предметна підсудність визначається статтею 33-1 КПК України, якою встановлено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України. У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. За змістом поданої скарги, заявник звернувся до уповноважених осіб НАБУ із заявою щодо можливого вчинення службовими особами Служби зовнішньої розвідки України кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191, 358 та 366 КК України. Так, кримінальне правопорушення, передбачене статтею 191 КК України належить до підсудності ВАКС згідно з наведеними вище нормами ст. 33-1 КПК України, однак, лише за наявності обов`язкових умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України, які при вивченні скарги та доданих матеріалів не були встановлені. Однією з умов, яка впливає на визначення підсудності провадження за Вищим антикорупційним судом, є вчинення злочину конкретним суб`єктом, вказаним в переліку у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. З скарги та долученої до неї заяви не вбачається, що кримінальне правопорушення ймовірно вчинили особи, які мають ознаки суб`єкта, зазначеного у абз. 8 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, а саме, що вони є військовослужбовцями вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Таким чином, слідчий суддя позбавлений можливості встановити їх належність до кола суб`єктів вчинення корупційних кримінальних правопорушень, які належать до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, яка визначена вимогами ст. 33-1 КПК України. Окрім цього, у скарзі відсутні дані про розмір предмета кримінального правопорушення, який би відповідав визначеному у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. Отже, зазначене свідчить про відсутність умов, вказаних у п. 1, 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. Так само у скарзі відсутня інформація щодо умови, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 216 КПК України. З огляду на викладене, у скарзі наведені обставини щодо вчинення кримінального правопорушення, яке не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду, що виключає можливість здійснення судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Пунктом другим ч. 2 ст. 304 КПК України визначено, що скарга на бездіяльність прокурора, передбачена ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді. Зважаючи на викладене, скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слід повернути особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що вона не підсудна Вищому антикорупційному суду. На підставі наведеного вище, керуючись статтями 33-1, 216, 303, 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали направити особі, яка подала скаргу, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

3. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

4. Роз`яснити особі, які подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України. Слідчий суддя ОСОБА_6