Постанова Волинський апеляційний суд № 158/108/26

Справа № 158/108/26 Провадження №33/802/712/26 Головуючий у 1 інстанції:Корецька В. В. Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 липня 2026 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., за участю секретаря Таровської А.А., захисника Сидорука Р.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Сидорука Р.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 17 червня 2026 року, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КуПАП, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП, - у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563272 від 10.01.2026 року 10.01.2026 року о 12 год. 12 хв. у м. Ківерці, по вул. Літописна, Луцького району Волинської області, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Ford», д.н.з. « НОМЕР_1 », не врахувала безпечної швидкості, дорожньої обстановки, здійснила виїзд на смугу зустрічного руху та здійснила зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen», д.н.з. « НОМЕР_2 », який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Не погодившись із постановою судді, захисник подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню. Апелянт вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення, неправильно оцінив докази та порушив принцип презумпції невинуватості. Вказує, що висновок експерта не підтверджує винуватість ОСОБА_1 , а суд вибірково взяв до уваги лише загальні положення наведені у висновку, та не встановив причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та наслідками ДТП. Просить вищевказану постанову скасувати та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника, який підтримував апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу наступного висновку. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. З огляду на наведене та твердження викладенні в апеляційній скарзі, апеляційний суд переглядає справу лише в частині визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення з одночасним закриттям адміністративного провадження у зв`язку із закінченням строків для притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно приписів ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З огляду на вищезазначене, вважаю, що статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності в суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи в його вчиненні в разі винесення постанови про закриття провадження за п.7 ст. 247 КУпАП вказаний кодекс не містить. Водночас, зі змісту ч.1 ст.38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку. Тобто, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є, в тому числі, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення протиправної, винної дії чи бездіяльності. У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п.7 ст.247 КУпАП. У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ст.247 КУпАП). Зважаючи на репресивно-каральну та запобіжно-виховну функції адміністративної відповідальності, на думку апеляційного суду, у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення необхідно попередньо встановлювати вину особи, яка притягається до відповідальності. Перш за все, це цілком відповідає вимогам законодавства, про що йшлося вище. Окрім цього в зв`язку з тим, що при розгляді певної категорії адміністративних справ встановлення вини особи має наслідки щодо його цивільно-правової відповідальності (як у даному випадку), то встановлення вини чи невинуватості такої особи є необхідним елементом. До того ж встановлення вини у певній категорії справ впливатиме також на кваліфікацію дій особи та призначення покарання у разі вчинення правопорушення повторно. З огляду на зазначене вище, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про законність встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з одночасним закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо останньої у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Доводи сторони захисту про відсутність в матеріалах справи доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться їй у провину є безпідставними та не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи. Матеріалами справи також підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди з участю водія ОСОБА_2 та наявність механічних ушкоджень, що по суті в апеляційній скарзі не оспорюється. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563272 від 10.01.2026; схемою місця ДТП від 10.01.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 10.01.2026; висновком експерта №СЕ-19/103-26/1906-ІТ від 18.05.2026. Оскільки з висновку експерта Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 18.05.2026 №СЕ-19/103-26/1906-ІТ за результатами судової інженерно-транспортної експертизи: у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, водій автомобіля марки «Ford», д.н.з. « НОМЕР_1 », ОСОБА_1 повинна була діяти згідно з технічними вимогами п. 13.1, 12.1 та 12.3 ПДР; у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, водій автомобіля марки «Volkswagen», д.н.з. « НОМЕР_2 », ОСОБА_3 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.3 ПДР. Отже, сукупність наведених доказів, які містяться в матеріалах справи повністю спростовують твердження сторони захисту про відсутність доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться їй у провину. Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, судом першої інстанції взято до уваги та надано належну оцінку всім доказам, які містяться в матеріалах справи, здобутим у відповідності до вимог закону та які є достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого їй правопорушення поза розумним сумнівом. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, якімістяться в матеріалах справи. Враховуючи вказане вище, підстави для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу захисника Сидорука Р.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 17 червня 2026 рокустосовно останньої без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду Клок О.М