Ухвала ККС ВС № 758/3876/26

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 року м. Київ справа № 758/3876/26 провадження № 51-2765 ск 26 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, встановив: Як убачається з матеріалів провадження та наданої копії судового рішення, 17 квітня 2026 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12012110070000660, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14 грудня 2012 року за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вказану ухвалу слідчого судді. Захисник ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перевірку рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку. Перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, та наявні матеріали, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах. Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, відповідно КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом. Особливостями права на апеляційний перегляд судового рішення є те, що це право не є абсолютним, оскільки може бути обмежене відповідно до законодавства шляхом визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію, або чіткого визначення випадків, за яких таке право виникає. Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. У частинах 1 та 2 ст. 309 КПК наведено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Згідно ч. 3 цієї статті скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. За змістом ч. 3 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру. Частиною 4 ст. 399 КПК передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Як убачається з копії ухвали апеляційного суду, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні та закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування. Суддя апеляційного суду, встановивши, що скаргу подано на судове рішення, яке з огляду на положення ст. 309 КПК не підлягає апеляційному оскарженню, з посиланням на положення ч. 4 ст. 399 КПК, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження. Суд вважає таке рішення обґрунтованим, оскільки воно постановлене із дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, зокрема, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає. Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3