Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 918/822/23(918/847/24)

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2026 року Справа №918/822/23(918/847/24) Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Зенюковій К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.05.2026 (повний текст - 12.05.2026) у справі №918/822/23(918/847/24) (суддя Горплюк А.М.) за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" про визнання договору недійсним та усунення перешкод у користуванні майном за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" до ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" про зобов`язання утриматись від вчинення дій щодо перешкоджання користування майном та виконання умов договору в межах справи за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" про банкрутство учасники не забезпечили явку своїх представників у судове засідання ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.05.2026 у справі №918/822/23(918/847/24) відмовлено у задоволенні скарги розпорядника майна Козирицького А.С. на дії старшого державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Швед Марії-Вероніки Миколаївни. Не погоджуючись з винесеною ухвалою розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" арбітражний керуючий Козирицький Андрій Сергійович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Апелянт зазначає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24), яким ТОВ «Евервелле Україна» зобов`язано усунути перешкоди у користуванні ТОВ «Традєкс» його рухомим та нерухомим майном, набрало законної сили 05.03.2025. На виконання цього рішення 25.03.2025 видано наказ, який було пред`явлено до Жидачівського ВДВС. Постановою від 21.08.2025 виконавче провадження №77782376 закінчено на підставі ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», а 13.04.2026 державний виконавець повернув наказ без прийняття до виконання. При цьому рішення суду фактично залишається невиконаним. На думку апелянта, повернення виконавчого документа є незаконним, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» не містить заборони на повторне звернення стягувача із заявою про відкриття нового виконавчого провадження після повернення виконавчого документа. Навпаки, державний виконавець зобов`язаний вживати всіх передбачених законом заходів для реального виконання судового рішення, а не обмежуватися формальним виконанням процедур, передбачених статтею 63 Закону. Апелянт посилається на положення статей 1, 5, 18, 39, 40, 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження», наголошуючи, що примусове виконання судових рішень є завершальною стадією судового провадження, а державний виконавець зобов`язаний діяти ефективно, своєчасно та в повному обсязі. На його переконання, накладення штрафів та направлення повідомлення до органу досудового розслідування саме по собі не свідчить про вжиття всіх можливих заходів для виконання рішення суду. На підтвердження цієї позиції апелянт посилається на практику Верховного Суду, зокрема постанови від 18.06.2019 у справі №826/14580/16 та від 25.11.2020 у справі №554/10283/18, відповідно до яких повторне накладення штрафу та звернення до правоохоронних органів є лише заходами відповідальності боржника і не свідчать про реальне виконання рішення чи вичерпання всіх заходів примусового виконання. Невиконання боржником рішення після застосування заходів, передбачених ст.63 Закону, саме по собі не означає неможливості його виконання. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно погодився із висновком державного виконавця про вжиття всіх необхідних заходів. Внаслідок цього ухвала прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, а рішення державного виконавця про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання порушує право стягувача на ефективне виконання судового рішення. У зв`язку з цим апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.05.2026 у справі №918/822/23(918/847/24) та ухвалити нове рішення, яким задовільнити скаргу на рішення та дії Старшого державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вих.№02-38/374 від 22.04.2026) у повному обсязі; витрати по сплаті судового збору покласти на Жидачівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. 26.05.2026 матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області. 29.05.2026 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.05.2026 у справі №918/822/23(918/847/24) залишено без руху. 05.06.2026 до суду від арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" копії апеляційної скарги з додатками. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.05.2026 у справі №918/822/23(918/847/24) та призначено розгляд апеляційної скарги на 13.07.2026 об 15:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне, вул.Яворницького, 59, у залі судових засідань №4. Запропоновано учасникам провадження у строк до 24.06.2026 подати до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу. 23.06.2026 через систему «Електронний суд» від Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу. У відзиві представник органу ДВС зазначає, що 10.04.2025 на підставі заяви ТОВ «Традєкс» та наказу Господарського суду Рівненської області від 25.03.2025 відкрито виконавче провадження №77782376 щодо зобов`язання ТОВ «Евервелле Україна» усунути перешкоди у користуванні рухомим та нерухомим майном ТОВ «Традєкс». Для проведення виконавчих дій державний виконавець двічі залучав працівників Національної поліції. Під час виїздів 09.05.2025 та 06.06.2025 встановлено, що ТОВ «Евервелле Україна» без поважних причин не виконало рішення суду та не усунуло перешкод у користуванні майном ТОВ «Традєкс». У зв`язку з цим 09.05.2025 на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн із повторною вимогою виконати рішення та попередженням про кримінальну відповідальність, а після повторної перевірки 06.06.2025 накладено повторний штраф відповідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження». Представник органу ДВС наголошує, що рішення про усунення перешкод у користуванні майном належить до рішень, які не можуть бути виконані без участі боржника, тому після повторного невиконання державний виконавець, керуючись ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», направив повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до органу досудового розслідування та 21.08.2025 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. Крім того, представник ДВС зазначає, що ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.04.2025 було зобов`язано внести відомості до ЄРДР щодо керівника ТОВ «Евервелле Україна» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України. На виконання цієї ухвали 03.05.2025 розпочато досудове розслідування, до матеріалів якого долучено повідомлення державного виконавця про невиконання боржником судового рішення. Після закінчення виконавчого провадження виконавчий документ із відповідною відміткою було повернуто до суду. Надалі, 09.04.2026, розпорядник майна ТОВ «Традєкс» повторно звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження, додавши оригінал наказу, який уже містив відмітку про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Представник органу ДВС вказує, що право на повторне пред`явлення виконавчого документа, передбачене частиною п`ятою статті 37 Закону, стосується лише випадків повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, визначених цією статтею. У даному ж випадку виконавче провадження було не повернуто, а закінчено на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону, тому застосовуються положення статті 40 Закону, згідно з якими виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім прямо передбачених законом випадків. Відповідач наголошує, що винятки із цього правила стосуються лише виконання рішень, передбачених статтями 64-1, 66 та 67 Закону України «Про виконавче провадження» (побачення з дитиною, виселення та вселення), тоді як рішення про усунення перешкод у користуванні майном до таких винятків не належить. У разі ж скасування постанови про закінчення виконавчого провадження законом передбачено не відкриття нового провадження, а відновлення раніше закінченого виконавчого провадження відповідно до статті 41 Закону. На підтвердження своєї позиції представник органу ДВС посилається на постанову Верховного Суду від 04.06.2025 у справі №642/8191/19, у якій зроблено висновок, що чинна постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження виключає можливість відкриття нового виконавчого провадження до її скасування у встановленому законом порядку. Оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження №77782376 не була скасована, державний виконавець правомірно повернув виконавчий документ без прийняття до виконання. На підставі викладеного представник органу ДВС просить суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Традєкс арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.05.2026 у справі №918/822/23(918/847/24) без змін. У судове засідання суду апеляційної інстанції 13.07.2026 учасники провадження не забезпечили явку своїх представників, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належим чином. При цьому, ухвалою суду від 10.06.2026 було задоволено заяву та забезпечено арбітражному керуючому Козирицькому Андрію Сергійовичу участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Однак, арбітражний керуючий Козирицький Андрій Сергійович не вийшов на зв`язок в режимі відеоконференції. Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, доводи апелянта викладені безпосередньо в апеляційній скарзі, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України. Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне: Як вбачається з матеріалів справи, розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна", в якому просив визнати Договір зберігання з правом користуванням від 26.06.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" недійсним, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" майном (рухомим/нерухомим) Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 позов розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" задоволено. Визнано Договір зберігання з правом користуванням від 26.06.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" недійсним, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" майном (рухомим/нерухомим) Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" на користь розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича по 3 028 грн 00 коп. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Судовий збір за розгляд зустрічного позову покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна". Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" від 30.12.2024 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24) залишено без змін. 25.03.2025 на виконання рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 видано накази про примусове виконання рішення. 22.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшла скарга на рішення та дії Старшого державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просив: - визнати протиправним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 13.04.2026 Старшого державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Швед Марії-Вероніки Миколаївни; - скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 13.04.2026 Старшого державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Швед Марії-Вероніки Миколаївни; - зобов`язати Жидачівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: відкрити виконавче провадження з виконання Рішення Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24) на підставі наказу №918/822/23(918/847/24), виданого 25.03.2025, про що винести відповідну постанову; виконати рішення Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24), в частині зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Евєрвелле Україна" усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" майном (рухомим/нерухомим) Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"; - зобов`язати Жидачівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не пізніше ніж у 10-денний строк з дня отримання Ухвали про задоволення скарги повідомити суд про її виконання. Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території. Як передбачено частиною 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відтак, рішення Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24), яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України). Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження". Так, частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Як було зазначено, 25.03.2025 на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24), видано наказ про примусове виконання рішення. При цьому, з постанов державного виконавця та копії наказу вбачається, що вірний номер наказу - 918/822/23(918/847/24), однак державним виконавцем помилково вказаний номер - 918/822/23 (тобто справи про банкрутство ТОВ "Традєкс"), без зазначення номеру справи позовного провадження, що розглядалось в межах справи про банкрутство. Відтак, при розгляді скарги розпорядника майна Козирицького А.С. на дії державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України суд першої інстанції обгрунтовано врахував, що вірний номер наказу, виданого судом та пред`явленого до виконання стягувачем - 918/822/23(918/847/24). Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.04.2025 відкрито виконавче провадження №77782376 з примусового виконання наказу №918/822/23 від 25.03.2025. 06.05.2025 державним виконавцем винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ, де вказано, що 09.05.2025 державним виконавцем буде здійснюватися перевірка виконання рішення боржником, а саме щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" майном (рухомим/нерухомим) Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", що знаходиться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, смт.Гніздичів, вул. Коновальця, буд.4а і буд.4. Вказаною постановою залучено працівників ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців/я та залучених осіб, при проведенні виконавчих дій. В подальшому, 09.05.2025 державним виконавцем складено Акт, яким встановлено, що боржником ТОВ "Елеврелле Україна" арбітражного керуючого не допущено на територію, де знаходиться майно та відповідно без поважних причин протягом десятиденного терміну з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження добровільно не виконано рішення суду. Зазначено, що представник боржника не з`явився. Відтак, постановою державного виконавця від 09.05.2025 на боржника накладено штраф в розмірі 5100,00 грн. 05.06.2025 державним виконавцем винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ, де вказано, що 06.06.2025 державним виконавцем буде здійснюватися перевірка виконання рішення боржником, а саме щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" майном (рухомим/нерухомим) Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", що знаходиться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, смт. Гніздичів, вул. Коновальця, буд.4а і буд.

4. Вказаною постановою залучено працівників ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців/я та залучених осіб, при проведенні виконавчих дій. В подальшому, 06.06.2025 державним виконавцем складено Акт та винесено постанову якими встановлено, що боржником ТОВ "Елеврелле Україна" без поважних причин протягом десятиденного терміну з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження добровільно не виконано рішення суду. Відтак, постановою державного виконавця від 06.06.2025 на боржника накладено штраф в розмірі 10200,00 грн. 21.08.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в якій вказано, що керуючись ч.3 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно акту державного виконавця від 06.06.2025 встановлено, що боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" без поважних причин протягом десятиденного терміну не виконано рішення суду, а саме: не усунено перешкоди у користуванні рухомим/нерухомим майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс". На підставі вищенаведеного та керуючись ч.2 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. 09.06.2025 головним державним виконавцем скеровано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення на адресу Стрийського РУП ГУНП у Львівській області. Відповідно до листа, долученого до пояснень державного виконавця, Стрийське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області повідомило державного виконавця, що 02.05.2025 до Стрийського РУП надійшла ухвала слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківської В.Л. від 30.04.2025 (справа №456/2211/25, провадження №1-кс/456/519/2025) про зобов`язання внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою розпорядника майна ТОВ "Традекс" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича від 17.04.2025. За даним фактом розпочато досудове розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141130000412 від 03 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України до яких долучено повідомлення з додатками від 09.06.2025 за №26.13-09/14260. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Права виконавця під час здійснення виконавчого провадження визначені в частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно з частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Як було встановлено, в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем винесено дві постанови про накладення штрафу на боржника та повідомлено органи досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення. 03.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань Стрийським РУП ГУНП у Львівській області внесено інформацію про початок досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України. 21.08.2025 державний виконавець, керуючись пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження та оригінал виконавчого документа направлено до суду. Колегія суддів звертає увагу, що виконавче провадження АСВП №77782376 з виконання наказу Господарського суду Рівненської області №918/822/23 від 25.03.2025, закінчене на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», а не повернуто стягувачу з підстав передбачених статтею 37 Законом України «Про виконавче провадження». При цьому, колегія суддів враховує, що предметом оскарження у даному провадженні є повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 13.04.2026 і правомірність визначених ним підстав такого повернення, тому оцінку застосованих державним виконавцем підстав для закінчення виконавчого провадження та винесення постанови від 21.08.2025 суд не здійснює. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому, законом визначено вичерпний перелік випадків, коли виконавче провадження може бути розпочате знову, зокрема під час виконання рішень, передбачених статтями 64-1, 66, 67 Закону України «Про виконавче провадження»: при виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною (стаття 64-1); виконання рішення про виселення боржника (стаття 66); виконання рішення про вселення стягувача (стаття 67). Як обґрунтовано зазначив представник органу ДВС у відзиві на апеляційну скаргу, виконавчий документ у даному випадку стосується рішення немайнового характеру про усунення перешкод у користуванні майном, яке не належить до винятків, передбачених статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження». Як встановлено статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання. З матеріалів справи вбачається, що постанова про закінчення виконавчого провадження не скасована і є чинною. Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 04.06.2025 у справі №642/8191/19, від 31.03.2023 у справі №907/62/18, від 26.04.2022 у справі №367/3776/19, від 07.07.2021 у справі №367/2117/19, від 14.04.2019 у справі №914/4192/15, наявність чинної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження унеможливлює як відкриття нового, так і відновлення виконавчого провадження. Оскільки доказів скасування постанови про закінчення виконавчого провадження АСВП №77782376 не надано, правові підстави для повторного відкриття виконавчого провадження були відсутні. Як вбачається з повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 13.04.2026, вказаний документ виконавець повернув на підставі норм ст.ст.26, 39, 40, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ч.1 ст.5 та п.2 ч.3 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження». За умовами частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Пунктом 2 частини 3 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання в інших випадках, передбачених законом. Враховуючи вказані вище положення ст.ст.26, 39, 40, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець правомірно повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання. В силу ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. З огляду на наведене вище та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає правильним висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні скарги розпорядника майна Козирицького А.С. на дії старшого державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Швед Марії-Вероніки Миколаївни. Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі. При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії"). В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для її скасування, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду. Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.05.2026 у справі №918/822/23(918/847/24) залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 15.07.2026. Головуючий суддя Саврій В.А. Суддя Миханюк М.В. Суддя Романюк Ю.Г.