Постанова 4803 № 201/2717/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1913/26 Справа № 201/2717/26 Суддя у 1-й інстанції - Татарчук Л.О. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2026 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Хрипунова Дениса Григоровича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді присяжного Соборного районного суду міста Дніпра, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Хрипунова Д. Г. прокурора Мануйленка І. М. ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 850 гривень 00 копійок, та стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 665,60 гривень. Згідно з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки присяжного Соборного районного суду міста Дніпра, будучи згідно пп. «ґ» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, а також, у порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «щорічна» за 2023 рік, а саме 25.12.2025 о 20 год. 22 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП. Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою закрити провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що зазначена у протоколі дата вчинення правопорушення 25.12.2025 фактично ототожнює дату подання декларації, що є юридично неправильним та свідчить про невірне визначення часу вчинення адміністративного правопорушення. Зазначає, що суд першої інстанції також дійшов помилкового висновку щодо моменту виникнення обов?язку подання щорічної декларації за 2023 рік, зазначивши, що такий обов?язок виник не пізніше 01.04.2025. Проте, відповідно до вимог Закону України "Про запобігання корупції" щорічна декларація за 2023 рік підлягала поданню до 01.04.2024 (або в інший встановлений законом граничний строк, чинний на відповідний момент). Отже, у разі неподання декларації у встановлений строк, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вважається закінченим з моменту спливу граничного строку її подання. Вважає, що датою вчинення інкримінованого правопорушення є 2024 рік, а не 2025 рік, як фактично виходив суд першої інстанції. Таким чином, оскільки правопорушення було вчинене у 2024 році, на момент ухвалення оскаржуваної постанови сплив граничний дворічний строк притягнення до адміністративної відповідальності, встановлений ч. 4 ст. 38 КУпАП, що відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі. Позиції учасників апеляційного процесу. У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Хрипунов Д. Г. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав, викладених в ній. Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника Хрипунова Д. Г., просив залишити без змін постанову суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП. Мотиви апеляційного суду. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП підтверджуються дослідженими судом доказами і в апеляційній скарзі не оскаржуються. Сторона захисту не погоджується з накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, оскільки вважає, що на момент ухвалення оскаржуваної постанови сплив граничний дворічний строк притягнення до адміністративної відповідальності, встановлений ч. 4 ст. 38 КУпАП. Однак, наведені доводи сторони захисту є необґрунтованими. Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Як вбачається зі змісту ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень. Факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення. Згідно висновку, що міститься у постанові ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі № 149/2498/17, «Початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення». З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що моментом (днем) виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення, тобто дані, які свідчать про наявність складу правопорушення в діях особи. Як вбачається з матеріалів справи, 28 січня 2026 року керівник Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції надіслав до Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України інформацію, яка надійшла з Дніпропетровської обласної прокуратури стосовно ОСОБА_1 , який виконував обов?язки присяжного упродовж 2022-2024 років у Соборному районному суді міста Дніпра (раніше - Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська), будучи відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб?єктом декларування, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно подав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022-2024 роки (а.с.12), що в свою чергу стало підставою для складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією за ч.1 ст. 172-6 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що в даному випадку моментом виявлення правопорушення є 28 січня 2026 року, а отже станом на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення - 08 червня 2026 року, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.4 ст.38 КУпАП, не сплили. З урахуванням наведеного, суддя апеляційного суду дійшов висновку, що визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, оскільки цей висновок ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні обставин даної справи, що стосуються часу, суті адміністративного правопорушення та вини вказаної особи у його вчиненні. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, суддя апеляційного суду не вбачає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Хрипунова Дениса Григоровича залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О. П. Піскун