LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС120/16551/25

від 14.07.2026 · Адміністративна

УХВАЛА 14 липня 2026 року м. Київ справа №120/16551/25 адміністративне провадження № К/990/31052/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Жука А.В., Білак М.В., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. 02 липня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі. Предметом спору у цій справі є правомірність надання неповної інформації листом від 19.09.2025 року №27-421вих-25 на його запит та ненадання інформації на запит від 29.09.2025 року. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута вінницьким окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження. Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Скаржник зазначив, що: «касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме: за якими критеріями розмежовується адміністративна юрисдикція спору про доступ до публічної інформації та кримінально-процесуальний порядок доступу до матеріалів кримінального провадження у випадку.». Також скаржник вказав, що: «справа має виняткове значення для скаржника, оскільки оскаржувані судові рішення легітимують ситуацію, за якої суб`єкт владних повноважень може повідомити запитувачу юридично значущий факт без подання документа, на підставі якого цей факт сформовано, а суди - прийняти таке твердження як доведене без перевірки первинного джерела. Такий підхід фактично позбавляє скаржника ефективного судового захисту права на достовірну, точну і повну публічну інформацію.». Перевіривши викладені доводи, Верховний Суд наголошує, що посилання скаржника на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки наведені ним доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо оцінки обставин справи та застосування норм права. Водночас скаржник не обґрунтував, що порушене ним питання права має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також не навів обставин, які б свідчили про виняткове значення цієї справи. Наведені аргументи не дають підстав для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. З огляду на відхилення Верховним Судом зазначеної заявником виняткової обставини, передбаченої пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.А. Уханенко А.В. Жук М.В. Білак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»