Постанова 4857 № 140/5411/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/5411/25 пров. № А/857/36081/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Заверухи О.Б., Качмара В.Я., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року (головуючий суддя: Стецик Н.В., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Управління культури з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - встановив: Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Мацюк Сергій Ярославович в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (далі МКСК України, позивач), 20.05.2025 звернувся з позовом до суду, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, як правонаступника зобов`язань, прав та обов`язків департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, щодо невиконання вимог чинного законодавства України із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3», та неподання до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України пропозицій про занесення вказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; зобов`язати Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, як правонаступника зобов`язань, прав та обов`язків департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3», та подання пропозицій до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про занесення вказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом управління культури Волинської обласної державної адміністрації від 11.05.2017 № 61 об`єкт нерухомості, а саме: «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3» занесений до переліку нововиявлених (щойно виявлених) пам`яток архітектури місцевого значення, розташованих на території м. Луцька. Вказаний наказ прийнятий на підставі протоколу № 1 від 28.04.2017 засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини управління культури Волинської облдержадміністрації. У подальшому, розпорядженням Волинської обласної військової адміністрації від 15.08.2022 № 362 був затверджений перелік об`єктів культурної спадщини Волинської області, до якого повторно включено зазначений будинок. Однак, всупереч вимог чинного законодавства відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не виготовленні упродовж тривалого часу облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3», а також не ініціювання, на підставі розроблених облікових документів, питання про внесення даного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Таким чином, об`єкт культурної спадщини «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова,3», з 2017 року (дата занесення об`єкта до переліку щойно виявлених об`єктів) і по цей час не внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що призводить до порушення правового режиму його використання. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року позов задоволено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, відповідач покликається на те, що спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини на території міста Луцька є виконавчий орган Луцької міської ради. Виконавчим органом Луцької міської ради, що здійснює повноваження у сфері охорони культурної спадщини є відділ охорони культурної спадщини виконавчого комітету Луцької міської ради, який діє відповідно до Положення про відділ охорони культурної спадщини Луцької міської ради, затвердженого рішенням сесії Луцької міської ради № 10/118 від 28.04.2021 (далі - Положення про відділ). Як вбачається із пункту 1.5. Положення про відділ основною метою діяльності відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради серед інших є забезпечення покладених на відділ завдань щодо реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Аналіз вказаних правових норм свідчить, що занесенню об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує визначена послідовна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини на всіх рівнях. Зазначає, що занесенню об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує визначена послідовна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини на всіх рівнях. Тобто підготовка органом охорони культурної спадщини облдержадміністрації (Управлінням) подання до Міністерства про надання пропозицій щодо занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток здійснюється на основі поданих відповідних пропозицій виконавчого органу місцевого самоврядування (відділом охорони культурної спадщини виконавчого комітету Луцької міської ради). Проте, Луцька міська рада з відповідними пропозиціями до Управління не зверталася. У зв`язку з відсутністю облікової документації на Об`єкт у відповідача станом на поточну дату відсутні правові підстави для звернення з відповідним поданням до Міністерства. При цьому звертає увагу на те, що ні нормами Закону, ні нормами попередніх редакцій Порядку, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, не встановлювалося конкретних строків для подання пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що цілком правомірно обумовлено специфікою дослідження та обліку окремих об`єктів культурної спадщини. На його переконання, зазначене спростовує твердження прокурора про допущену Управлінням протиправну бездіяльність, яка полягає у не поданні Міністерству пропозицій про занесення об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Вказує, що Управлінням в межах визначених повноважень систематично вживаються вичерпні заходи організаційного, правового, методично-консультативного характеру, спрямовані на забезпечення виготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини на території області. Заступник керівника Луцької окружної прокуратури та МКСК України, 24.10.2025 подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що наказом управління культури Волинської обласної державної адміністрації від 11.05.2017 № 61 об`єкт нерухомості, а саме: «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3» занесений до переліку нововиявлених (щойно виявлених) пам`яток архітектури місцевого значення, розташованих на території м. Луцька. Вказаний наказ прийнятий на підставі протоколу № 1 від 28.04.2017 засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини управління культури Волинської облдержадміністрації. У подальшому, розпорядженням Волинської обласної військової адміністрації від 15.08.2022 № 362 був затверджений перелік об`єктів культурної спадщини Волинської області, до якого повторно включено зазначений будинок. Листом від Міністерства культури та інформаційної політики України від 27.05.2024 № 05/15/4258-24 (а.с. 41), від 23.07.2024 за № 05/15/5529-24 (а.с. 100), від 23.10.2024 № 05/13/9398-24 (а.с. 103), Міністерства культури та стратегічних комунікацій від 06.12.2024 № 06/13/10793-24 (а.с. 106), від 01.04.2025 № 05/13/3194-25 (а.с. 112) підтверджено, що «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3» є об`єктом культурної спадщини в м. Луцьку. За результатами перевірки електронної бази документообігу МКІП встановлено, що подання (в тому числі від Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної (військової) адміністрації) щодо занесення вказаного об`єкту до реєстру у встановленому законом порядку до МКІП не надходило. Листом від 09.05.2025 за вих. № 803/02.1-24/2-25 Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, у відповідь на запит Луцької окружної прокуратури від 06.05.2025 № 53-3461ВИХ-25 повідомило, що облікова документація на об`єкт «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3» виготовлена у 2013 році Державним підприємством «Інститут «Укрзахідпроектреставрація» на замовлення Управління культури Луцької міської ради. Документація передана Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації Відділом охорони культурної спадщини Луцької міської ради у 2023 році. Орган виконавчої влади (виконавчий комітет Луцької міської ради), Управління культури Луцької міської ради, Відділ охорони культурної спадщини Луцької міської ради у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не зверталися до Управління з пропозицією про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Управління не скеровувало подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення зазначених об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (а.с. 116). Вважаючи протиправною бездіяльність Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації щодо невиконання вимог чинного законодавства України із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3», та неподання до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України пропозицій про занесення вказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, прокурор звернувся до суду із позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач хибно робить висновок про те, що подання відповідачем до МКСК України пропозицій щодо занесення вказаного об`єкту культурної спадщини до Реєстру здійснюється лише на основі попередньо поданих відповідних пропозицій, у даному випадку виконавчого органу Луцької міської ради. Положення п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» чітко визначають те, що саме відповідач подає пропозиції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Подання таких пропозицій відповідачем до МКСК України жодним чином не залежить від того, чи надходили або не надходили до нього відповідні пропозиції від виконавчого органу Луцької міської ради. Таким чином, внаслідок бездіяльності уповноваженого органу, Управління культури з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації об`єкт культурної спадщини «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3» не занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Закон України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805-III). За приписами статті 1 Закону № 1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини. Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради. Частиною 2 статті 5 цього Закону передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема, реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 Закону № 1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього. Згідно із пунктами 1, 2 частини другої статті 6 Закону № 1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України. Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), передбачено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. Згідно з підпунктом 5 пункту «б» частини першої статті 31 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників. Підпунктом 10 пункту «б» частини першої статті 32 Закону № 280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання. Частиною першою статті 13 Закону № 1805-III передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Відповідно до статті 14 Закону № 1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини. Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Єдина система обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів врегульована Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (далі Порядок №158). Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 158 Державний реєстр нерухомих пам`яток України - банк даних, сформованих за єдиними ознаками та принципами, що містить відомості про пам`ятки культурної спадщини. Згідно із пунктом 4 розділу І Порядку № 158 ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим-п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є: уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення; уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення. Водночас визначення поняття уповноважений орган наведене в пункті 2 розділу І Порядку № 158, згідно якого це орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Відтак занесення об`єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України є комплексом заходів, що включає в себе, зокрема: подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, розроблення облікової документації, експертизу останньої та ухвалення відповідного рішення, за кожен з яких відповідає певний спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини. Суд зауважує, що Порядок № 158, який визначає порядок обліку об`єктів культурної спадщини, не наділяє виконавчий орган сільської, селищної, міської ради жодними повноваженнями та обов`язками щодо внесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Викладене свідчить про правомірність висновку суду першої інстанції про те, що відповідач є уповноваженим органом на складання облікової документації на спірний об`єкт культурної спадщини. Водночас з системного аналізу Закону № 1805-III та Закону № 280/97-ВР колегія суддів дійшла висновку, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради віднесено саме подання пропозицій до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а не виготовлення облікової документації на відповідний об`єкт культурної спадщини, що віднесено до повноважень іншого уповноваженого органу. Така правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 15 січня 2026 року по справі 140/7808/23. Враховуючи вищенаведене, направлення подання (пропозицій) до МКСК з метою занесення щойно виявленого об`єкта культурної спадщини «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3» до Реєстру законом покладається на орган охорони культурної спадщини Волинської обласної державної адміністрації, яким станом на теперішній час є Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації. Разом з тим, як правильно встановлено судом першої інстанції згідно листів відповідача від 09.05.2025 за вих. № 803/02.1-24/2-25, листів Міністерства від 27.05.2024 № 05/15/4258-24, від 23.07.2024 за № 05/15/5529-24, від 23.10.2024 № 05/13/9398-24, від 06.12.2024 № 06/13/10793-24, від 01.04.2025 № 05/13/3194-25 відповідне подання (пропозиції) про занесення щойно виявленого об`єкта культурної спадщини «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України Управлінням до МКСК України не скеровувались. Окрім того, для занесення щойно виявленого об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України необхідним є складання на нього облікової документації у відповідності до вимог Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, з урахуванням останніх змін, внесених наказом Міністерства культури України № 158 від 01.03.2024. Так, відповідно до п. 1.2 розділу І Порядку в редакції від 01.03.2024 уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації. Пунктом 4.8 розділу IV Порядку №158 в редакції від 01.03.2024 визначено, що уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку. Згідно п. 1.2. Порядку №158 в редакції від 01.03.2024 облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень. Вимоги до складання облікової картки на нерухомі об`єкти культурної спадщини наведені у розділі III Порядку №158 в редакції від 01.03.2024. Зокрема, пунктом 3.1 передбачено, що на об`єкт, який виявлено в процесі досліджень і щодо якого подано Картку до органу охорони культурної спадщини, облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація. Облікова документація складається у двох примірниках. Облікова документація складається державною мовою. Облікова документація у паперовій формі має бути скріплена, пронумерована згідно зі змістом та містити титульний аркуш. Облікову документацію підписує керівник органу охорони культурної спадщини. Занесення нерухомих об`єктів культурної спадщини до Реєстру здійснюється у порядку, визначеному розділом V Порядку №158. Згідно із пунктом 5.1 цього розділу подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, а також занесення до Реєстру об`єктів культурної спадщини, зазначених у розділі VIII цього Порядку, подаються Ініціатором до МКІП України. МКІП України здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам, визначених цим Порядком. Подання документів, визначених пунктом 4.7 розділу IV цього Порядку, не в повному обсязі або невідповідність облікової документації вимогам, установленим розділом III цього Порядку, є підставою для повернення їх Ініціатору з обґрунтуванням підстав у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня їх надходження (п. 5.2). Таким чином, занесенню щойно виявленого об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує розроблення облікової документації та внесення на її підставі відповідного подання до МКСК безпосередньо уповноваженим органом - органом виконавчої влади обласної державної адміністрації. Відповідні повноваження та обов`язки щодо розроблення облікової документації та внесення на її підставі пропозиції до МКСК уповноваженим органом зокрема органом виконавчої влади обласної державної адміністрації, визначались у Порядку №158 до редакції від 01.03.2024, зокрема в редакції наказу МКІП від 27.06.2019 №501. Так, відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація). Пунктом 3 Розділу III Порядку 158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 передбачалось, що облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз; акту стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Згідно п. 10 розділу ІІ Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку. При цьому, згідно пунктом 2 розділу І Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 уповноваженим органом також виступав орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Відповідно до пунктом 4 розділу І Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є: уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення; уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення. Згідно розділу IV Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру Ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація. Мінкультури здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам визначених цим Порядком. Подання документів, визначених пунктом 1 цього розділу, не в повному обсязі або невідповідність облікової документації вимогам, установленим розділом III цього Порядку, є підставою для повернення їх Ініціатору з обґрунтуванням підстав у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня їх надходження. Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд зазначає, що з врахуванням положень ст. 3, 6, 14, 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та вимоги Порядку №158 (як у редакції до, так і у редакції від 01.03.2024), відповідач, як уповноважений орган охорони культурної спадщини Волинської обласної державної адміністрації, зобов`язаний був забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3» та подати пропозиції до МКІП про занесення його до Державного реєстру нерухомих пам`яток України ще до 11.05.2020 (3 роки після внесення пам`ятки до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини). Проте, як вбачається з листа відповідача від 09.05.2025 № 803/02.1-24/2-25 (а.с. 116) на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3» наявна лише облікова картка. Разом з тим, вказана облікова картка виготовлена 11.04.2013 (а.с. 32-33), тобто ще до набрання чинності Порядком № 158 та ще до внесення вказаного будинку до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини (2017 рік). При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що пунктом 3 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини № 158» (далі - Наказ № 501) було передбачено, що облікова документація на щойно виявлені об`єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведенню у відповідність до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, якщо подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України подано на розгляд Міністерства культури України до 01.12.2020. У подальшому, пунктом 2 наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.03.2024 № 158 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», яким внесені зміни до Порядку, у редакції Наказу № 501, зазначено, що облікова документація на щойно виявлені об`єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведення у відповідність до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини (у редакції від 01.03.2024), якщо подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру подано на розгляд Міністерства до 31.12.2024. З наведеного видно, що розроблена у 2013 році облікова картка на «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3» втратила чинність після 01.12.2020, оскільки з поданням до МКІП про занесення вказаного будинку до Реєстру уповноважений орган охорони культурної спадщини відповідач не звернувся. Вказана облікова картка не може бути й наразі використана Управлінням як додаток до подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, оскільки остання підлягає обов`язковому приведенню у відповідність до вимог чинного Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом МКІП від 11.03.2013 №

158. Таким чином, для того, щоб Управління наразі змогло направити подання до Міністерства, спочатку потрібно або привести у відповідність до Порядку наявну документацію або виготовити нову облікову документацію на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини. При цьому, апеляційний суд зазначає, що Положення п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» чітко визначають те, що саме відповідач подає пропозиції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Подання таких пропозицій відповідачем до МКСК України жодним чином не залежить від того, чи надходили або не надходили до нього відповідні пропозиції від виконавчого органу Луцької міської ради. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що внаслідок бездіяльності уповноваженого органу, Управління культури з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації об`єкт культурної спадщини «Житловий будинок, 1928р., вул. Крилова, 3» не занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має. Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі № 140/5411/25 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха В. Я. Качмар