Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/17710/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/17710/25 Категорія: 113080000 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту:25.03.2026р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ІНФОРМАЦІЯ_4 ) треті особи Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 ) про: - визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо невнесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку. - зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 внести дані згідно військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 21 січня 2017 року до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п.3 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі Закон №2232-XII) у зв`язку із непридатністю до військової служби з 23 березня 2023 року. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 09 лютого 2023 року позивача знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 , про що у військовому квитку проставлений відповідний штамп. У подальшому 10 лютого 2023 року ОСОБА_1 взято на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_11 . 10 лютого 2023 року військово-лікарською комісією було проведено медичний огляд ВЛК солдата ОСОБА_1 , та згідно наказу МОЗ №402 на підставі ст.64а графи ІІ Розкладу хвороб, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, що підтверджується Довідкою Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_12 від 23 березня 2023 року №5/1077. 23 березня 2023 року позивач був виключений з військового обліку військовозобов`язаних згідно п.3 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII, про що міститься відповідна відмітка у військовому квитку, що підтверджується військовим квитком ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 21 січня 2017 року. Однак, 01 травня 2025 року при оновленні застосунку "Резерв+" з незрозумілих підстав у електронному ВОД ОСОБА_1 з`явилося повідомлення, що він начебто знов перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 . Оскільки позивача виключено з військового обліку, у відповідача виник обов`язок внести відповідну інформацію в Реєстр. Така інформація в Реєстр відповідачем не внесена, відповідно бездіяльність є протиправною, а вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню. ІНФОРМАЦІЯ_4 правом подання відзиву на адміністративний позов не скористався. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження без виклику учасників справи. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 , що полягає у не розгляді заяви позивача від 02 червня 2025 року про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 , від 02 червня 2025 року та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду, з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь позивача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно є незаконним та необґрунтованим. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що апелянт категорично не погоджується з рішенням суду в частині відмови, оскільки воно прийняте з порушенням норм матеріального права та призводить до неефективного захисту порушеного права. Апелянт звертав увагу на відсутність дискреційних повноважень у відповідача та зазначив, що збереження в реєстрі статусу "військовозобов`язаний" щодо позивача є прямим порушенням його конституційних прав та принципу правової визначеності. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 . Згідно відмітки у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 21 січня 2017 року ОСОБА_1 09 лютого 2023 року знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 . 10 лютого 2023 року позивач взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_13 . Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №5/1077 від 23 березня 2023 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі графи ІІ ст.64а, наказу МОУ №402. 23 березня 2023 року до військового квитка серії НОМЕР_1 від 21 січня 2017 року ІНФОРМАЦІЯ_15 внесено запис про виключення з військового обліку позивача. Станом на 05 квітня 2025 року в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 була наявна відмітка про зняття з обліку. Станом на 01 травня 2025 року в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача з`явилась відмітка про перебування на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 . 02 червня 2025 року ОСОБА_1 направив до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 заяву, в якій просив виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що суд не може підміняти відповідача, уповноваженого на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру та військово-облікового документу або відмовити у внесенні таких змін. За таких підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту буде зобов`язання відповідача розглянути по суті заяву позивача від 02 червня 2025 року та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду з урахуванням висновків суду. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Постанові Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, що затвердила "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів". Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, виходячи з наступного. В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 65 Конституції України встановлює, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII (далі Закон №2232-ХІІ), ч.1 ст. 1 якого передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Частина 3 ст. 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. За приписами ч.7 ст. 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Відповідно до п.3 ч.6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані непридатними до військової служби. Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Пунктом 2 вказаного Указу військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений. Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. За змістом п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Згідно п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Згідно ч.1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Закон України №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) встановлює правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць. Відповідно до ст. 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Згідно ст. 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є, зокрема, обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Стаття 9 Закону №1951-VIII передбачає, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Згідно ст. 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Постановою Кабінету Міністрів України №1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), відповідно до п.2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Пункт 20 Порядку №1487 визначає, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Згідно п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Постановою Кабінету Міністрів України №559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до п.п.3, 4 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Реєстрі, він вважається недійсним. Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Реєстрі, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви. Таким чином, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни. Повертаючись до матеріалів справи, колегія суддів враховує, що в даному випадку спірним питанням є правомірність дій відповідача щодо не внесення змін до реєстру, з огляду на подану позивачем заяву про неактуальність, на його думку, наявної в реєстрі інформації щодо нього. 02 червня 2025 року ОСОБА_1 направив до ІНФОРМАЦІЯ_8 заяву, в якій просив виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено, що заяву позивача щодо виключення з військового обліку, внесення відомостей про непридатність до військової служби з додатками належним чином розглянуто, доданим документам надана оцінка, та за наслідками її розгляду прийнято рішення. В апеляційній скарзі, апелянт заперечуючи висновки суду першої інстанції про часткове задоволення його позовних вимог зазначає про їх помилковість та наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі. Згідно зі ст. 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: - отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; - звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Окрім цього, згідно приписів п.п.3 та 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у реєстрі громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви. Тобто, наведеними положеннями чітко визначено, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру. Оцінюючи аргументи апелянта про помилковість висновків суду першої інстанції із посиланням на те, що повноваження відповідача щодо внесення змін до реєстру на підставі поданих документів не є дискреційними, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Водночас, згідно з п.4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин. Разом з тим, апеляційний суд констатує, що заява позивача, з точки зору норм діючого законодавства, відповідачем не розглянута, що в свою чергу свідчить про те, що орган влади не використав усі надані йому законом можливості та межі розсуду (дискреційні повноваження) для прийняття рішення у спірних правовідносинах. Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що у випадку, якщо державний орган не вичерпав свою дискрецію або неправомірно її використав, суд може визнати його бездіяльність протиправною. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права буде: визнання протиправною бездіяльність відповідача у не розгляді заяви позивача від 02 червня 2025 року; зобов`язання відповідача розглянути таку заяву по суті і, як наслідок, прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду, з урахуванням висновків суду. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці. Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 13 липня 2026 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.