Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/440/26

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 року справа №200/440/26 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі № 200/440/26 (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом Євдокімова Олексія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Євдокімов Олексій Миколайович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) про: - визнання протиправними дій щодо недоплати розміру мінімальної пенсії, розрахованої відповідно до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 01.03.2023 року 2785,19 грн, з 01.03.2024 року 572,57 грн, з 01.03.2025 року 1732,62 грн. та щодо виплати пенсії призначеної відповідно до Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці з обмеженням максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) з 01.03.2022 року; - зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року без обмеження в індексації мінімальної пенсії призначеної відповідно до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а також здійснити з 01.03.2022 року перерахунок та виплату пенсії мінімальний розмір якої встановлено та нараховано відповідно до Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування без обмеження пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням виплачених сум. Ухвалою суду від 30.01.2026 задоволено заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду; поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року позов задоволено: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо недоплати позивачу розміру мінімальної пенсії, розрахованої відповідно до ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 01.03.2023 року 2785,19 грн., з 01.03.2024 року 572,57 грн., з 01.03.2025 року 1732,62 грн. та щодо виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, з обмеженням максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) з 01.03.2022 року; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року без обмеження в індексації мінімальної пенсії, призначеної відповідно до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а також здійснити з 01.03.2022 року перерахунок та виплату пенсії, мінімальний розмір якої встановлено та нараховано відповідно до Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням виплачених сум. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального, процесуального права. Апелянт зазначив, що судом помилково не враховано те, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом без поважних причин. Крім того, суд помилково не врахував те, що відповідно до частини 3 статті 27 Закону №1058 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду». За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3). Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України). За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію. Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Позивач знаходиться на пенсійному обліку як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, розрахованої відповідно до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, про що свідчить лист відповідача від 12.01.2026 року. Позивач виявив, що відповідачем під час здійснення масових перерахунків пенсії 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.03.2025 всупереч вимогам ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської невірно розраховано розмір пенсії позивача та зменшено її розмір, тому звернувся до управління з заявою від 14.12.2025 року, в якій просив надіслати йому через кабінет на порталі ПФУ наступні документи: рішення про перерахунок моєї пенсії з 01.03.2022 року з розрахунком заробітку; рішення про перерахунок моєї пенсії з 01.03.2023 року з розрахунком заробітку; рішення про перерахунок моєї пенсії з 01.03.2024 року з розрахунком заробітку; рішення про перерахунок моєї пенсії з 01.03.2025 року з розрахунком заробітку. Також просив роз`яснити, чому нарахована мінімальна пенсія шахтаря за статтею 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці обмежується та не виплачується у повному обсязі. Листом від 12.01.2026 року № 1682-58197/Ф-02/8-0500/26 відповідач повідомив наступне. За матеріалами електронної пенсійної справи до розрахунку пенсії за віком застосовано вимоги статті 8 Закону України від 02.09.2008 №345-VI Про підвищення престижності шахтарської праці, де зазначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тобто, з 01.01.2026 розмір пенсії, з урахуванням обмеження в індексації, складає 25950,00 грн., а саме: (39178,15 грн. х 80%) 2785,19 грн. - 572,57 грн. - 1732,62 грн). При цьому, підстави для виплати позивачу пенсії без обмеження, встановленого з 01.03.2023 у розмірі 2785,19 грн., визначеного п. 10 Постанови Кабінету Міністрів від 24.02.2023 №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, з 01.03.2024 у розмірі 572,57 грн., встановленого п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році та з 01.03.2025 у розмірі 1732,62 грн., встановленого п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році, відсутні, оскільки законодавством це не передбачено. Крім того, розмір пенсії за віком обчислено з урахуванням норм частини третьої ст. 27 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, якою визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік з 01.01.2026 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2595,00 грн. Таким чином, максимальний розмір пенсії за віком з 01.01.2026 складає 25950,00 грн. Отже, обмеження індексації складає з 01.03.2023 року 2785,19 грн., з 01.03.2024 року 572,57 грн., з 01.03.2025 року 1732,62 грн. Щодо строку звернення до суду. Представником позивача, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просить поновити строк звернення до суду з позовом в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 року по 20.07.2025 року. В обґрунтування заяви зазначає, що ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, встановлено мінімальний розмір пенсії шахтаря у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Стаття 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці не передбачає жодних підстав для зменшення розміру мінімальної пенсії шахтаря, а отже, законодавством встановлено додаткову соціальну гарантію пенсіонерам (шахтарям) мінімальний розмір пенсії 80% від середнього заробітку та Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не передбачено, що нараховані суми мінімальної пенсії можуть бути обмежені. Наголошує, що ОСОБА_1 , отримавши лист відповідача з копіями рішень про перерахунок пенсії за періоди з 2022 по 2025 роки, з`ясував, що відповідачем не виплачуються нараховані суми пенсії у повному обсязі, а саме позивачу не доплачуються щомісяця нараховані суми пенсії починаючи з 01.03.2022 року, у зв`язку з чим позивач звернувся за захистом своїх прав до суду, оскільки відповідач протиправно не виплачує нараховані суми пенсії у повному обсязі починаючи з 01.03.2022 року. Зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норма, зокрема статті 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягає застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону № 2262-XII нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми закону стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини Пенсійного фонду України. Необхідними умовами застосування зазначених положень спеціального закону є факт нарахування сум пенсій за минулий час та доведеність вини пенсійного органу - наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких стала невиплата сум пенсій. Аналіз зазначених положень свідчить про відсутність строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів. За ч.ч. 1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. За ст.ст. 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача. Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права). Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина перша, частина четверта статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України). Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи. У справі Bellet v. Fгаnсе Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що пенсія позивача пенсійним органом станом на 01.03.2022 року розрахована в сумі 21752,14 гривень, однак до виплати зазначено в сумі 19340,00 гривень. З 01.03.2023 року розрахована в сумі 23252,14 гривень, однак до виплати зазначено в сумі 20930,00 гривень. З 01.03.2024 року розрахована в сумі 24752,14 гривень, однак до виплати зазначено в сумі 23610,00 гривень. З 01.03.2025 року розрахована в сумі 26252,14 гривень, однак до виплати зазначено в сумі 23610,00 гривень. Беручи до уваги норми Конституції України, практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, а також враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові від 24.12.2020 року у справі № 510/1286/16-а, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання поважними причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 з цією позовною заявою до адміністративного суду та поновлення йому цього строку. Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне. За ст. 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 124). За нормами Порядку № 124 розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку. Відповідно до пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. У свою чергу, під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (абзац 2 пункту 6 Постанови 124). За частиною 3 Постанови КМУ від 24 лютого 2023 року № 168, Постанови КМУ від 23 лютого 2024 р. № 185, Постанови КМУ від 25 лютого 2025 р. № 209 передбачено розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. Отже, з 01.03.2023 відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, та розмір пенсії зі вказаної дати з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році підвищується на такий коефіцієнт збільшення, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 вказаної вище постанови. Таким чином, відповідно до постанови № 185 Уряд запровадив тимчасове обмеження на максимальний розмір індексації пенсій. Як зазначено вище, обмеження індексації складає з 01.03.2023 року 2785,19 грн., з 01.03.2024 року 572,57 грн., з 01.03.2025 року 1732,62 грн. Разом з тим, в межах спірних правовідносин визначальною є обставина, що позивач є отримувачем пенсії на підставі ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці. За статтею 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Отже, мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №

1. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем при здійсненні масового перерахунку пенсій обмежено розмір пенсії позивача з 01.03.2023 року на 2785,19 грн., з 01.03.2024 року на 572,57 грн., з 01.03.2025 року на 1732,62 грн. Тобто, відповідачем обмежено саме гарантований статтею 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці основний розмір пенсії, що не є тотожним обмеженню максимального розміру індексації на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі № 360/948/24. Отже, відповідачем протиправно зменшено мінімальний розмір пенсії позивача з 01.03.2023 року на 2785,19 грн., з 01.03.2024 року на 572,57 грн., з 01.03.2025 року на 1732,62 грн. Апеляційний суд не застосовує висновки Верховного суду, на які посилається апелянт, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи. На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про: - визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо недоплати позивачу розміру мінімальної пенсії, розрахованої відповідно до ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 01.03.2023 року 2785,19 грн., з 01.03.2024 року 572,57 грн., з 01.03.2025 року 1732,62 грн. та щодо виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, з обмеженням максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) з 01.03.2022 року; - зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року без обмеження в індексації мінімальної пенсії, призначеної відповідно до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а також здійснити з 01.03.2022 року перерахунок та виплату пенсії, мінімальний розмір якої встановлено та нараховано відповідно до Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням виплачених сум Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі № 200/440/26 за позовом Євдокімова Олексія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 14 липня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: А.А. Блохін Е.Г. Казначеєв