Постанова 4850 № 200/8367/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 року справа №200/8367/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі № 200/8367/25 (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Галкін Вячеслав Леонідович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження позивачу пенсії з 29.04.2025 максимальним розміром; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 29.04.2025 без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність; - визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.09.2025 №914430148445 про перерахунок пенсії позивача шляхом її зменшення. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року позов задоволено: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження пенсії позивачу з 29.04.2025 максимальним розміром; - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.09.2025 №914430148445 про перерахунок пенсії позивача шляхом її зменшення з 01.09.2025; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 29.04.2025 без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального, процесуального права. Апелянт зазначив, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 січня 2023 року у справі №380/12268/20, у постанові від 05.09.2023 у справі №120/1602/23 зазначив, що норми пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону 3668 є лише частиною вказаного нормативно-правового акту, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону 3668 та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону. Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668). Норми статті 2 Закону № 3668 кореспондуються з положеннями частини третьої статті 27 Закону України № 1058. Тобто, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668, зокрема, Закону № 796, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв рішення № 2-р(II)/2024 (далі - Рішення КСУ від 20.03.2024), яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668 зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796 зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796 зі змінами. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Позиція Верховного Суду щодо застосування цієї норми Конституції України, сформована, зокрема, у постановах від 09 листопада 2018 року у справі № 747/1151/16-а, від 27 листопада 2018 року у справі № 537/2348/16-а, від 11 грудня 2018 року у справі №826/7385/16, від 22 січня 2019 року у справі № 826/562/16, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/3169/16, від 31 липня 2019 року у справі № 826/3432/16, від 30 березня 2021 року у справі № 620/614/20, від 25 листопада 2021 року у справі № 200/941/20-а та від 27 вересня 2023 року у справі №260/1656/22. Отже правова позиція КСУ щодо неконституційності приписів статті 2 Закону № 3668 зі змінами, що поширює свою дію на Закон 796 зі змінами, та першого речення частини третьої статті 67 Закону 796 зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли після ухвалення КСУ відповідного рішення, тобто з 21.03.2024. З врахуванням рекомендацій, наданих Міністерством соціальної політики України, щодо механізму виконання означеного Рішення, виплата пенсій, призначених відповідно до Закону № 796, без обмеження максимальним розміром проводиться після перерахунку згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». Виплата пенсій зазначеній категорії осіб проводиться з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. За результатами аналізу електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що в матеріалах справи міститься довідка про заробітну плату без номеру та дати за роботу в зоні відчуження, видана Красногорівським колективно торгово-виробничим підприємством («Огнеупор» - (мовою оригіналу). Довідка видана з порушенням вимог Постанови № 207-7, оскільки неможливо визначити розмір тарифної ставки без застосування кратності. Крім того, відсутні первинні документи на підставі яких ОСОБА_1 нараховано та виплачено премію у розмірі 1277.08 руб (положення про преміювання). З урахуванням вищевикладеного, підстави для обчислення розміру пенсії з урахуванням довідки відсутні. Розмір пенсії ОСОБА_1 приведено до відповідності з 01.09.2025 та обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року - 25861.34000 грн (8913.83 х 2,90126). Позивач був повідомлений про можливість надати до Головного управління довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження та первинні документи (за наявності) на підставі яких визначено складові довідки про заробітну плату. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду». За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3). Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України). За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію. Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як одержувач пенсії по інвалідності, як особа з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії в розмірі відшкодування фактичних збитків, обчислену відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Позивач є особою з інвалідністю 2 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 04.12.1996. Згідно з рішенням 91430148445, дата розрахунку 25.02.2025 про перерахунок пенсії (вид перерахунку індексація заробітку), основний розмір пенсії від середнього заробітку становить 111148,97 грн, підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи(40% від 2361 грн.) 944.40, Цільова допомога інвалідам війни II-ї групи 50.00, додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п.5 - 379.60, місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2025, обмеження в індексації з 01.03.2023 року -1328.64, обмеження в індексації з 01.03.2024 року 5 849,88, обмеження в індексації з 01.03.2025 року 9 963,75, розмір пенсії з надбавками 83 012,90 Максимальний розмір пенсії 23610 грн. Розмір призначеної пенсії становить 23610 грн. Згідно з рішенням 91430148445 від 23.09.2025, вид перерахунку - у зв`язку з уточненням даних в ЕПС з 01.09.2025 основний розмір пенсії від середнього заробітку 20689.07; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2361 грн.) 944.40, цільова допомога інвалідам війни II-ї групи 50.00, додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п.5 379.60, місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2025, обмеження в індексації з 01.03.2023 року -1328.64, обмеження в індексації з 01.03.2025 року - 633.84, розмір пенсії з надбавками 20100.59. На заяву представника позивача щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, відповідач листом від 19.09.2025 №0500-0202-8/9556 повідомив, що розмір пенсії позивача перерахований та зменшений до 20100,59 грн в зв`язку з тим, що Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (зі змінами) встановлено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 i 59 Закону №796. Відповідно до пункту 9 Порядку №1210 розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, може обчислюватись як заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986 -1990 роках, так заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (обчисленої за формулою). Рішення щодо найбільш доцільного варіанту обчислення пенсії по інвалідності та пенсій у зв`язку з втратою годувальника відповідно до пункту 9 Порядку № 1210 приймається органом, що призначає пенсію, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх наявних в матеріалах електронної пенсійної справи документів. Згідно частини 1 статті 54 Закону №796 пенсії по інвалідності і у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. При цьому як на фактичну підставу зменшення пенсії відповідач послався на Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-(II)/2024, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), припис статті 2 Закону України від 08.07.2011 №3668 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, вказавши, що з врахуванням рекомендацій, наданих Міністерством соціальної політики України, щодо механізму виконання означеного Рішення, виплата пенсій, призначених відповідно до Закону №796, без обмеження максимальним розміром проводиться після перерахунку згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році. Проведення перерахунку на виконання Рішення КСУ від 20.03.2024 здійснюється за документами, наявними в електронній пенсійній справі на момент перерахунку, зокрема, довідок про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках. При цьому відповідач зазначив, що у зв`язку з відсутністю документів в матеріалах електронних пенсійних справ, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, підстави застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100% тарифної ставки згідно вимог постанови №207-7, підстави для врахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження при обчисленні пенсії відповідно до частини 1 статті 54 Закону №796 відсутні. До надходження відсутніх документів, зазначених вище, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх наявних в матеріалах електронної пенсійної справи документів розмір пенсії з 01.09.2025 ОСОБА_1 обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січень відповідно року відповідно до пункту 9 Порядку №1210. Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне. Відносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі Закон №2262-ХІІ). За преамбулою Закону №2262-ХІІ цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 8 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі Закон № 3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року. За частиною 7 статті 43 Закону №2262-XII, в редакції Закону №3668-VI, із змінами, внесеними Законом України від 24 грудня 2015 р. №911-VIІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн. Конституційним Судом України рішенням від 20 грудня 2016 р. у справі №1-38/2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту, а обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 р. №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 р., у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та в частині 3 статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р." замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 р.". Водночас, внесені Законом №1774-VIII зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У пункті 2 резолютивної частини цього Рішення також зазначено, що приписи статті 2 Закону №3668-VI втрачають чинність через шість місяців з дня ухвалення цього Рішення. Отже, лише до 12 квітня 2023 року була наявна колізія між приписами частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та статтею 2 Закону №3668-VI, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022, в частині обмеження пенсії максимальним розміром. Тобто, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991(далі Закон №796). Відповідно до статті 1 Закону №796,закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру. За статтею 49 Закону №796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. Згідно з частиною п`ятою статті 54Закону №796, порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до встановлених судом обставин, розмір пенсії з 01.03.2025 встановлений та виплачувався відповідачем фактично 23 610,00 грн, тобто у межах максимального розміру. Вирішуючи питання наявності правових підстав для обмеження розміру пенсійної виплати позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, суд враховує наступне. Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ, який набрав чинності 01.10.2011. Відповідно до статті 2 Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. За частиною третьою статті 67 Закону №796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тобто, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону №796-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №120/6735/23. Конституційний Суд України прийняв рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VIзі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XIIзі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XIIзі змінами. Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VIзі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XIIзі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XIIзі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. За частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Відповідно до частини першої статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024стаття 67 Закону №796-XIIне містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону №3668-VIзі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, зі змінами, визнано неконституційними. З урахуванням вище наведеного суд зазначає, що з 21.03.2024 пенсійний орган не має правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, позаяк рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VIзі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XIIзі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII. За таких обставин, суд вважає, що суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України, обмеживши розмір пенсії позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження позивачу виплати пенсії максимальним розміром, що перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, є протиправними, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в межах строку заявленого у позові (з 29.04.2025). З огляду на встановлені обставини, відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2025 враховую чи рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Стосовно обчислення пенсії позивачу з 01.09.2025, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, суд зазначає, наступне. Судом установлено, що розмір пенсії позивача до 23.09.2025 обчислювався відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII, а саме із заробітку позивача. З 01.09.2025 ГУ ПФУ перерахувало пенсію позивача. Як зазначено в листі ГУ ПФУ від 19.09.2025 №0500-0202-8/9556 розмір пенсії з 01.09.2025 обчислено, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Тобто відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII. Водночас суд звертає увагу на те, що застосування припису ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII передбачає висловлення бажанням особи, яка звернулася за пенсією. Як випливає з обставин справи, позивач не звертався із заявою про розрахунок його пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Відповідач, посилаючись на те, що довідка про заробітну плату без номеру та дати за роботу в зоні відчуження, видана Красногорівським колективно торгово-виробничим підприємством видана з порушенням вимог Постанови № 207-7, зазначив про неможливість визначити розмір тарифної ставки без застосування кратності. Крім того, наголосив на відсутності первинних документів на підставі яких ОСОБА_1 нараховано та виплачено премію у розмірі 1277.08 руб (положення про преміювання). Суд не погоджується із такими висновками відповідача, оскільки вказані обставини не були перешкодою для розрахунку пенсії позивача на підставі вищевказаної довідки про заробітну плату під час призначення пенсії. Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо змін в законодавстві, внаслідок яких указана довідка не може використовуватися для розрахунку пенсії позивача. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення про перерахунок пенсії позивача з 01.09.2025, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про: - визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження пенсії позивачу з 29.04.2025 максимальним розміром; - визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.09.2025 №914430148445 про перерахунок пенсії позивача шляхом її зменшення з 01.09.2025; - зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 29.04.2025 без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі № 200/8367/25 за позовом Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 14 липня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко