Постанова 4824 № 369/17227/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи 369/17227/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12197/2026Головуючий у суді першої інстанції - Козак І.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В., секретар Цалко Д.М., за участю: представника відповідача Семка В.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" про стягнення страхового відшкодування, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ТДВ "Страхова компанія "Віді-Страхування", згідно з яким просив: стягнути з ТДВ "СК "Віді-Страхування" на користь ОСОБА_1 невиплачене страхове відшкодування у розмірі 418360 грн. 56 коп. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 07.03.2023 між ОСОБА_1 та ТДВ "СК "Віді-Страхування" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, що підтверджується страховим полісом добровільного страхування наземного транспорту № CLAU-28652. 04.01.2024 сталася страхова подія, а саме того дня о 00 год. 25 хв. під час руху із населеного пункту Бровари у напрямку села Гоголів Київської області застрахований транспортний засіб "Peugeot Traveller", державний номерний знак НОМЕР_1 , почав самостійно зупинятись на проїжджій частині. Завести двигун та продовжити рух не вдалося. Зупинка сталася перед блокпостом на в'їзді до села Гоголів, вул. Київська, 7, де чергували військовослужбовці окремої роти ДФ Великодимерської територіальної громади. Через те, що машина зупинилася самостійно і двигун не запускався, позивач опинився посередині проїзної частини, а не на узбіччі. Таким чином, зупинка машина створила передумову для виникнення аварійної ситуації, оскільки на цій ділянці дороги навіть у комендантську годину триває інтенсивний рух фур та вантажівок. Відповідно до умов договору позивач негайно повідомив про страховий випадок компетентні органи - військовослужбовців окремої роти ДФ Великодимерської територіальної громади, які несли службу на блокпосту, де зупинився транспортний засіб, та які надали документальне підтвердження страхового випадку. Після цього позивач терміново викликав евакуатор для доставки ТЗ на СТО. 05.01.2024 позивач повідомив відповідача про страхову подію. Представник страхової компанії прийняв його дзвінок та інформацію про страхову подію та повідомив алгоритм його дій - 08.01.2024 особисто з'явитися до страхової компанії і написати Заяву про страховий випадок, що і було ним зроблено. Разом з тим, 17.01.2024 відповідачем було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування з підстав невиконання ним своїх обов'язків, встановлених п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.5, 7.2.6 цього договору, що підтверджується листом за вих. № 15/04/8/1/006024 від 17.01.2024. Не погоджуючись з зазначеним вище рішенням страхової компанії про відмову у виплаті страхового відшкодування та з метою захисту своїх прав, позивач звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.04.2026 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 131-139). В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що у порушення вимог ст. 89 ЦПК України, суд не надав оцінки доводам позивача про те, що кваліфікація події як "Стихійне лихо" або "Вплив предметів" (льоду, снігового масиву) згідно з Договором не вимагає надання довідки НПУ. Зазначає, що суд першої інстанції повністю проігнорував підтверджений позивачем факт того, що заява про виплату страхового відшкодування була написана ним в офісі страховика під диктовку та за вказівкою самого представника відповідача. Також, зауважує, що саме про собі порушення страхувальником окремих процедурних обов`язків не є безумовною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, якщо страховик мав можливість встановити факт настання події, характер пошкоджень та розмір збитків. Так, у даній справі факт настання події, пошкодження авто та розмір збитків повністю доведені та зафіксовані наступними документами: рахунком та актом виконаних робіт авторизованого СТО ТОВ "Віді Авеню" на суму 414260 грн. 56 коп.; платіжними інструкціями про повну оплату ремонту позивачем; актом наданих послуг евакуатора на суму 4100,00 грн.; довідкою ДФ Зазимської (Великодимерської) ТГ, чиї бійці безпосередньо бачили автомобіль на блокпосту. У свою чергу, відсутність паперу від НПУ жодним чином не перешкоджала страховику перевірити факт пошкодження, оскільки автомобіль одразу з місця події поїхав на офіційне СТО бренду "VIDI". Крім того, вважає, що суд першої інстанції витлумачив усі сумнівні та оціночні моменти у договорі виключно на користь великої фінансової установи, чим не забезпечив баланс інтересів сторін. 12.06.2026 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість. Позивач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістив. Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності позивача, оскільки його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 07.03.2023 року між позивачем та ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» відповідно до правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 01.11.2007 року, зареєстрованих Держфінпослуг України 15.11.2007 року за номером 0672254, зі змінами та доповненнями було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, що підтверджується Страховим полісом добровільного страхування наземного транспорту №CLAU-28652. Договором страхування визначено конкретний об`єкт страхування, а саме транспортний засіб «Peugeot Traveller» д/н НОМЕР_1 , з яким пов`язані страхові інтереси страхувальника (іншої особи, визначеної у договорі страхування), та страхові ризики, що пов`язані з цим об`єктом страхування та підлягають страхуванню за цим договором страхування. Підписання Страхового полісу засвідчує, що: - Позивач підтвердив своє розуміння того, що заява на страхування, страховий поліс, що включає спеціальну частину договору, умови добровільного страхування наземного транспорту (Загальна частина договору) від 04.01.2022, що розміщені на сайті страховика https:/insurance.vidi.ua/, Акти огляду (у разі складання) в своїй сукупності складають індивідуальний договір страхування та не діють окремо; - Позивач ознайомився з страховим полісом, умовами страхування та правилами страхування та підтверджуєте повне та безумовне розуміння їх змісту. Як вбачається з заяви позивача про настання страхового випадку від 08.01.2024, останній повідомив, що 04.01.2024 о 00 год. 25 хв. під час руху по а/д Красилівка-Гоголів в районі н/п Гоголів відбулося зіткнення застрахованого транспортного засобу «Peugeot Traveller», д/н НОМЕР_1 , з бордюрним каменем острівця безпеки. Зазначив, що до поліції не звертався. 17.01.2024 відповідачем було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, що підтверджується Листом за вих. №15/04/8/1/006024 від 17.01.2024. Відмова у виплаті страхового відшкодування відповідачем була вмотивована тим, що позивач не звертався до органів Національної поліції України у зв`язку зі страховою подією. Також, позивач не надав довідку про ДТП з Національної поліції України встановленого зразка за розширеною формою, що затверджена відповідними нормативно-правовими актами органів внутрішніх справ з зазначенням інформації про обставини ДТП, його учасників, відомості про потерпілих осіб, наявність (відсутність) алкогольного, токсичного або наркотичного сп`яніння у особи, яка керувала ТЗ, відомості про винуватця ДТП, якщо чинним законодавством України не передбачено інші вимоги до оформлення таких довідок, що передбачена Умовами страхування події, що має ознаки страхового випадку за ризиком ДТП. При цьому, у листі зазначено, що опція «Без довідки з НПУ», за якої можливе було врегулювання без довідки з Національної поліції України, вже була використана позивачем для врегулювання страхового випадку, що трапився 06.09.2023 року, а отже, у відповідності до п. 8.6 Умов страхування, врегулювання події, що сталася 04.01.2024року за участю застрахованого ТЗ має здійснюватися на загальних умовах договору. За вказаних обставин, у зв`язку з невиконанням страхувальником своїх обов`язків, встановлених п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.5, 7.2.6 цього Договору, ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. У подальшому, 18.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, в якій також підтвердив 04.01.2024 наїзд на перешкоду у вигляді острівця безпеки. До вказаної заяви позивачем було додано довідку Добровольчого формування Зазимської територіальної громади Окремої роти Добровольчого Формування Великодимерської територіальної громади. У листі від 15.04.2024 відповідач повідомив позивача, що Окрема рота Добровольчого Формування Великодимерської територіальної громади не є компетентним органом, що здійснює оформлення дорожньо-транспортних пригод, а наявна довідка не відповідає Умовам страхування та чинному законодавству України для оформлення довідок про ДТП. Таким чином, відсутня фіксація дорожньо-транспортної пригоди відповідними компетентними органами та позивачем не надана належна довідка про ДТП з НПУ встановленого зразка за розширеною формою, що затверджена відповідними нормативно-правовими актами органів внутрішніх справ з зазначенням інформації про обставини ДТП, зокрема учасників, пошкодження транспортного засобу, перевірка на стан алкогольного, токсичного або наркотичного сп'яніння у особи, яка керувала ТЗ, відомості про винуватця ДТП. Так, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Згідно із ч. 6 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, від 21.03.2018 у справі №760/14438/15-ц, від 06.02.2019 у справі № 554/5323/14, від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Статтею 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Згідно зі ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника. Підстави для відмови страховика у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування встановлені ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування», згідно з якими страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про страхування» та ч. 2 ст. 991 ЦК України договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Отже, страховик та страхувальник, як сторони договору страхування, за взаємною згодою можуть самостійно визначати предмет договору страхування, права та обов`язки сторін, підстави для виплати/відмови у виплаті страхового відшкодування тощо. Так, відповідно до п. 7.2.5. Страхувальник зобов`язаний у разі настання страхового випадку діяти згідно з розділом 8 Умов страхування та виконувати передбачені ним вимоги. У відповідності до п. 8.1.1. розділу 8 Умов страхування після настання події, що має ознаки страхового випадку, Страхувальник (Водій ТЗ) зобов`язаний негайно, але не пізніше однієї години після настання події, що має ознаки страхового випадку повідомити про її настання відповідні компетентні органи України (органи МВС, НПУ, ДСНС тощо) та викликати на місце події їхніх представників для забезпечення документального підтвердження страхового випадку, а також одержати від них документи, що підтверджують, факт, час, причини, обставини, наслідки настання події. Згідно умов п. 8.3.6 розділу 8 Умов страхування для отримання страхового відшкодування у разі настання страхового випадку за ризиком ДТП, Страхувальник (Вигодонабувач, інший одержувач страхового відшкодування) зобов`язаний надати Страховику, зокрема, довідку про ДТП з НПУ встановленого зразка за розширеною формою, що затверджена відповідними нормативно-правовими актами органів внутрішніх справ з зазначенням інформації про обставини ДТП, його учасників, відомості про потерпілих осіб, наявність (відсутність) алкогольного, токсичного або наркотичного сп`яніння у особи, яка керувала ТЗ, відомості про винуватця ДТП, якщо чинним законодавством України не передбачено інші вимоги до оформлення таких довідок. Відповідно до п. 10.1.11 Умов страхування підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування, зокрема є невиконання страхувальником своїх обов'язків, встановлених п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.5, 7.2.6 цього договору. Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилалася на те, що відмова страхової компанії у виплаті страхового відшкодування з заявлених ним підстав є неправомірною, оскільки подія від 04.01.2024, яка сталася із застрахованим транспортним засобом, підлягає кваліфікації як "Стихійні лиха" або "ВП", а тому вимога щодо застосування довідки НПУ на неї взагалі не поширюється. Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, саме позивач неодноразово повідомляв страховика про дорожньо-транспортну пригоду, яка виникла внаслідок зіткнення транспортного засобу з елементом дорожньої інфраструктури. Жодного документу, який би підтверджував настання страхового випадку за ризиком "Стихійні лиха", матеріали справи не містять. Окрім того, позивачем не додано до матеріалів справи довідок компетентних органів про настання іншого страхового ризику та інших доказів того, що пошкодження транспортного засобу виникли внаслідок стихійного лиха або іншого страхового ризику, відмінного від ДТП. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до чинного законодавства України та встановлених обставин справи подія від 04.01.2024 мала ознаки дорожньо-транспортної пригоди, а отже мала б бути оформлена органами МВС, НПУ відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом № 1395 Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015. Водночас, згідно з п. 8.6 Умов страхування страхувальник має право не надавати для отримання страхового відшкодування документи з компетентних органів у випадках, передбачених відповідними опціями, за умови їхнього обрання в СЧД. Після виплати страхового відшкодування за умовою опції ця умова вважається використаною та в подальшому врегулювання страхових випадків здійснюється на загальних умовах Договору. Відповідно до п. 1.5 Умов страхування опція "Без довідки з НПУ" - умова договору, яка означає, що страхувальник має право 1 (один) раз за строк дії Договору не надавати страховику довідку з НПУ для отримання страхового відшкодування за наявності всіх наступних умов: - настання страхового випадку за страховим ризиком ДТП; - розмір збитку, заподіяний застрахованому ТЗ, не перевищує меж, визначених в СЧД відсотку від страхової суми; - відсутні інші учасники дорожнього руху, причетні до даної події. У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, вказана опція "Без довідки з НПУ", за якої можливе врегулювання без довідки з Національної поліції України, вже була використана для врегулювання страхового випадку з застрахованим транспортним засобом позивача, що трапився 06.09.2023. Так, у заяві на виплату за вх. № 15/04/9/1/1444-23 від 20.09.2023 позивач особисто просив використати опцію "Без довідки з НПУ" для врегулювання страхової події від 06.09.2023. Рішення страховика про виплату страхового відшкодування за страховим випадком від 06.09.2023 підтверджується страховим актом № 16809 від 26.09.2023. Таким чином, встановивши, що позивач не виконав своїх обов`язків, визначених п. 7.2.5 Договору страхування, що стало підставою для застосування положень п. 10.1.11 Договору страхування про відмову у виплаті страхового відшкодування, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні страхової виплати узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування». Посилання позивача на те, що заява про страховий випадок була написана ним в офісі страховика під диктовку та за вказівкою самого представника відповідача, колегія суддів відхиляє, адже позивачем не надано до суду жодних доказів примусу, введення його в оману щодо події чи спотворення змісту заяви. Натомість, як вже зазначалося вище, позивач особисто підписав заяву від 08.01.2024. Окрім того, обставини, що зазначені у заяві про настання страхового випадку від 08.01.2024, у подальшому було продубльовано у заяві про виплату страхового відшкодування від 18.03.2024, яка, як вбачається, складалася ОСОБА_1 поза межами приміщення відповідача та підтверджує подані в заяві про настання страхового випадку від 08.01.2024 обставини. Посилання апелянта на те, що саме про собі порушення страхувальником окремих процедурних обов`язків не є безумовною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, колегія суддів відхиляє, адже підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, було не формальне неподання окремого документа, а невиконання комплексу договірних обов`язків, що унеможливило належну перевірку страхового випадку. У свою чергу, саме виклик працівників НП України, належне оформлення події компетентними органами та надання довідки про ДТП по заявленій події надають вичерпну відповідь щодо обставин події, які потребують встановлення. При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надана позивачем довідка Добровольчого формування Зазимської територіальної громади Окремої роти Добровольчого Формування Великодимерської територіальної громади, не відповідає вимогам Договору страхування, а також не враховує особливостей оформлення дорожньо-транспортних пригод, передбачених Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі та затверджених Наказом №1395 Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015. Окрім того, Добровольче формування Зазимської територіальної громади Окрема рота Добровольчого Формування Великодимерської територіальної громади не наділена повноваженнями щодо оформлення дорожньо-транспортних пригод. З вищенаведеного вбачається, що доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваного рішення не грунтуються на вимогах закону, суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставин справи, а отже не спростовують та не впливають на законність і обгрунтованість ухваленого судом рішення. Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне та правильне по суті рішення. При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" про стягнення страхового відшкодування - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст постанови складений 13 липня 2026 року. Суддя-доповідач М.І. Оніщук Судді В.А. Шебуєва О.В. Кафідова