Постанова 4824 № 759/20778/25

Справа № 759/20778/25 № апеляційного провадження: 22-ц/824/10725/2026 Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Крижанівської Г.В., суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А., при секретарі Шпирук Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2026 року, ухвалене у м. Києві, у складі судді Ключника А.С., повний текст якого складено 13 березня 2026 року, у цивільній справі № 759/20778/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - ВСТАНОВИВ: У вересні 2025 рокуКомунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Зазначало, що з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року здійснювало надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021 року є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є споживачами вказаних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість. Крім того, відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов`язані сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг. На підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між КП «Київтеплоенерго» та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», КП «Київтеплоенерго» прийняло право вимоги заборгованості до відповідачів за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води. З урахуванням викладеного, КП «Київтеплоенерго» просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість в загальному розмірі 161 764,89 грн., з яких: заборгованість з централізованого опалення до 01.05.2018 у сумі 7 655,94 грн., інфляційні втрати в сумі 1 309,17 грн., три проценти річних в сумі 344,20 грн.; заборгованість з централізованого гарячого водопостачання до 01.05.2018 у сумі 10 849,15 грн., інфляційні втрати в сумі 1 855,20 грн., три проценти річних в сумі 487,77 грн.; заборгованість з централізованого опалення з 01.05.2018 по 31.10.2021 в сумі 12 251,23 грн., інфляційні втрати в сумі 2 094,96 грн., три проценти річних в сумі 550,80 грн.; заборгованість з централізованого постачання гарячої води з 01.05.2018 по 31.10.2021в сумі 38 512,61 грн., інфляційні втрати в сумі 6 585,66 грн., три проценти річних в сумі 1 731,48 грн.; заборгованість з постачання теплової енергії з 01.11.2021 в сумі 13 650,05 грн., інфляційні втрати в сумі 1 827,24 грн., три проценти річних в сумі 483,21 грн., пеня в розмірі 587,91 грн.; заборгованість з постачання гарячої води з 01.11.2021 в сумі 50 150,00 грн., інфляційні втрати в сумі 6 599,80 грн., три проценти річних в сумі 1 718,70 грн., пеня в розмірі 2 091,09 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 263,17 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води в розмірі 165,55 грн.; заборгованість з оплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення в розмірі 0,00 грн.; заборгованість з оплати за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води в розмірі 0,00 грн. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2026 року позов КП «Київтеплоенерго» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 139 263,46 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» судовий збір по справі у розмірі 2 606,79 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду,ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог КП «Київтеплоенерго».Посилався на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» про стягнення заборгованості, яка виникла до 01.05.2018 року, заявлені із попуском позовної давності, оскільки позивач був обізнаний щодо наявної заборгованості відповідачів з моменту отримання права грошової вимоги. Також вважає, що до вимог про стягнення житлово-комунальних послуг з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року та за період починаючи з 01.11.2021 року, має застосуватися строк позовної давності. Щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2021 року, зазначає, що із наданих позивачем розрахунків не зрозуміло, хто є власником квартири та на кого оформлений особовий рахунок. Нарахована сума заборгованості у розмірі 161 764,89 грн є невірною та складається із неправильно обчислених сум, крім того, нарахована за періоди з пропуском строку позовної давності. Також, у суду були відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій, нарахованих після 24 лютого 2022 року, оскільки це прямо суперечить положенням чинного законодавства, якими було заборонено нарахування відповідних сум. В судове засідання представник КП «Київтеплоенерго», ОСОБА_1., ОСОБА_2. не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином,а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є споживачами послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води/постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. З 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води/постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго». 11 жовтня 2018 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «Київтеплоенерго» укладений договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору. Відповідно до додатку до договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) позивач КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги відносно відповідачів по стягненню заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 7 655,94 грн. та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 10 849,15 грн. Відповідно до наданих КП «Київтеплоенерго» розрахунків відповідачі неналежним чином виконували свої зобов`язання, у зв`язку з чим у них виникла заборгованість, а саме: заборгованість з централізованого опалення до 01.05.2018 у сумі 7 655,94 грн., інфляційні втрати в сумі 1 309,17 грн., три проценти річних в сумі 344,20 грн.; заборгованість з централізованого гарячого водопостачання до 01.05.2018 у сумі 10 849,15 грн., інфляційні втрати в сумі 1 855,20 грн., три проценти річних в сумі 487,77 грн.; заборгованість з централізованого опалення з 01.05.2018 по 31.10.2021 в сумі 12 251,23 грн., інфляційні втрати в сумі 2 094,96 грн., три проценти річних в сумі 550,80 грн.; заборгованість з централізованого постачання гарячої води з 01.05.2018 по 31.10.2021в сумі 38 512,61 грн., інфляційні втрати в сумі 6 585,66 грн., три проценти річних в сумі 1 731,48 грн.; заборгованість з постачання теплової енергії з 01.11.2021 в сумі 13 650,05 грн., інфляційні втрати в сумі 1 827,24 грн., три проценти річних в сумі 483,21 грн., пеня в розмірі 587,91 грн.; заборгованість з постачання гарячої води з 01.11.2021 в сумі 50 150,00 грн., інфляційні втрати в сумі 6 599,80 грн., три проценти річних в сумі 1 718,70 грн., пеня в розмірі 2 091,09 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 263,17 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води в розмірі 165,55 грн. Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог КП «Київтеплоенерго» та стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість в межах позовної давності в розмірі 139 263,46 грн. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції по суті вирішення позову. Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно з ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості. Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21 липня 2005 р. № 630 (далі - Правила). Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Як було встановлено, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є споживачами послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води/постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , надання яких з 01 травня 2018 року забезпечує КП «Київтеплоенерго». Також, КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги щодо стягнення заборгованості, яка утворилася до 01 травня 2018 року. Суду не було надано належних і допустимих доказів на спростування наданого КП «Київтеплоенерго» розрахунку, а також на підтвердження виконання відповідачами своїх зобов`язань по оплаті послуг. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості по оплаті послуг з центрального опалення та гарячої води. Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на безпідставність покладення солідарного обов`язку щодо сплати заборгованості по оплаті вказаних послуг, оскільки із наданих позивачем розрахунків не зрозуміло, хто є власником квартири та на кого оформлений особовий рахунок. Так, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено належність обов`язку щодо сплати житлово-комунальних послуг саме споживачу, а не власнику об`єкта нерухомого майна. При цьому, предметом стягнення є не заборгованість по утриманню будинку та прибудинкової території, що пов`язано з обов`язком власника майна брати участь у його утриманні, а заборгованість послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води/постачання гарячої води. Оскаржуючи рішення, відповідачем ОСОБА_1 не було спростовано того, що він та ОСОБА_2 були споживачами послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води/постачання гарячої води. При цьому ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції взагалі не оскаржив. Колегія суддів також відхиляє посилання ОСОБА_1 щодо необґрунтованості розрахунків КП «Київтеплоенерго». Відповідачами не надано доказів на підтвердження виконання ними зобов`язань по оплаті послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води/постачання гарячої води в повному обсязі. Колегія суддів вважає безпідставними посилання ОСОБА_1 на наявність заборони для нарахування сум трьох процентів річних і інфляційної складової в період дії воєнного стану в Україні. 05 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанов № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», абзацом 1 п. 1 якої установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. 29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», якою, зокрема, абзац 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в новій редакції. До припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285). Вказана постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 набрала чинності 30 грудня 2023 року. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, яким встановлений перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, визначено, що м. Київ входило до вказаного переліку лише в період з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року. Як вбачається з матеріалів справи, КП «Київтеплоенерго» нараховувало суми трьох процентів річних та інфляційної складової за період з 01 січня 2024 року по 31 липня 2025 року. Відтак, обмеження, установлені вказаними актами щодо нарахування та стягнення відповідних сум, не поширюються на вимоги КП «Київтеплоенерго» в даній справі. Також, колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на неправильне обрахування судом позовної давності. Відповідно до положень ст. ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Оскільки обов`язок щодо сплати за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо. 30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14 травня 2025 року. Відтак, КП «Київтеплоенерго» в межах строку позовної давності мало право на стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка утворилася, починаючи з 02 квітня 2017 року. При цьому, судом першої інстанції було відмовлено в стягненні заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка утворилася до 01.05.2018 року через відсутність доказової бази, зокрема початку періоду нарахування вказаних сум до 01.05.2018 року, у зв`язку із чим вимога відповідачаОСОБА_1 про застосування позовної давності не може застосовуватися, оскільки вказана вимога є не доведеною. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів не вбачає порушень судом норм матеріального чи процесуального права. Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 13 липня 2026 року. Суддя-доповідач Судді