Постанова Північний апеляційний господарський суд № 920/1061/23(920/399/25)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" липня 2026 р. Справа№ 920/1061/23(920/399/25) Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Станіка С.Р. Остапенка О.М. Секретар судового засідання: Басараба К.Ю. За участю представників учасників справи: від ОСОБА_1 : Косенко О.М. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 22.07.2025 у справі № 920/1061/23(920/399/25) (суддя Яковенко В.В., повний текст рішення складено та підписано - 25.07.2025) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» до ОСОБА_1 про стягнення 8 867 грн 68 коп. та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» про визнання договору неукладеним, визнання факту неотримання послуг, зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та відшкодування моральної шкоди, в межах справи № 920/1061/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» ВСТАНОВИВ: Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його постановлення Рішенням Господарського суду Господарського суду Сумської області від 22.07.2025 у справі № 920/1061/23(920/399/25) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» до ОСОБА_1 про стягнення 8867,68 грн задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» 8 867 грн 68 коп. заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 до 30.09.2024. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» у порядку компенсації за рахунок держави 2422грн40коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» відмовлено. Рішення мотивовано встановленням обставин щодо виконання позивачем своїх зобов`язань з надання відповідачу послуги з постачання теплової енергії в період з 01.11.2021 до 30.09.2024, а також неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати таких послуг. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятим рішенням суду, 10.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 22.07.2025 у справі № 920/1061/23(920/399/25) та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити і задовольнити зустрічні позовні вимоги. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин справ. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не перевірив доказ наявності підписаних та акцептованих відповідачем «Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії» та «Заяви-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії» та зробив упереджений висновок, що Типовий договір (який не є акцептованим та підписаним) є належним доказом; висновок суду, що «між сторонами склалися фактичні договірні відносини» не відповідає дійсності - договір, складений належним чином, відсутній, заява-приєднання з підписом відповідача відсутня; фактично відповідач не отримував послуг від позивача, у квартирі у законний спосіб встановлена індивідуальна система опалення, в проекті якої прямо зазначено, що після відключення від системи центрального опалення плата за послуги центрального опалення не нараховується, місця загального користування у будинку від`єднанні від централізованого теплопостачання будинку згідно зазначеної довідки підприємства, яке обслуговує будинок; у позивача немає і не може бути укладеного та підписаного відповідачем «Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії» та «Заяви-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії» через відсутність існування цих основних Документів, оскільки вони ніколи не укладалися і не були підписані відповідачем; квартира АДРЕСА_1 відключена від системи централізованого опалення будинку, даний факт підтверджується позивачем в його позовній заяві; від`єднання від центральної системи опалення Відповідачем було здійснено за два роки до початку заснування ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» у 2006 році, відповідно, жодних взаємовідносин між відповідачем та позивачем не могло існувати апріорі; Договір, на який посилається позивач, не був розміщений на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування у 2021 р., тому відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не вважається укладеним; позивачем не надано надало доказів, що він визначений надавачем послуги саме централізованого опалення, оскільки рішенням Шосткинської міської Ради від 28.07.2006 року № 226 «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» визнано лише виконавцем послуг з централізованого теплопостачання для опалення, але не виконавцем послуг саме централізованого опалення; матеріалами справи підтверджується факт відсутності приладів опалення у третьому під`їзді житлового будинку АДРЕСА_2 , де проживає відповідач і відсутність проектної документації щодо опалення цього житлового будинку; плата безпосередньо за утримання та обслуговування внутрішньо будинкової системи опалення у відповідності до чинного Законодавства щомісячно сплачується обслуговуючій організації ТОВ «Жилкомсервіс»; Акти про приймання теплоносія на опалювальний об`єкт підтверджують подання теплоносія до будинку, а не до квартири АДРЕСА_3 , тому Акти не підтверджують отримання у квартиру АДРЕСА_3 теплової енергії; Законом України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації лише за фактично отриману теплову енергію, а Методика №315, на яку посилається позивач, суперечить вказаному Закону; внаслідок перерахованих вище протиправних дій позивача та ігнорування цих доказів Господарським Судом Сумської області відповідачу завдано суттєву моральну шкоду, яка полягає в тому, що при кожному отримані від позивача безпідставних рахунків за не отримані послуги у відповідача погіршувався стан здоров`я, як психологічного, так і фізичного. Представником відповідача, в межах строку на апеляційне оскарження, подане доповнення до апеляційної скарги, у яких він просить врахувати правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 25.07.2019 року у справі № 916/2267/17 та від 26.09.2018 року у справі № 750/12850/16-ц, згідно яких споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а факт отримання послуги централізованого опалення у заявленому обсязі на заявлену суму не доведений позивачем, внаслідок чого правові підстави для задоволення позовних вимог були відсутні. Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 920/1061/23(920/399/25) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; скасовано рішення Господарського суду Сумської області від 22 липня 2025 року в частині задоволення первісного позову; відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» до ОСОБА_1 ; залишено без змін рішення Господарського суду Сумської області від 22 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Каденюка Леоніда, 1, код ЄДРПОУ 34113412) в дохід Державного бюджету України 4542 грн 00 коп. (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні 00 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги; видачу наказу доручено Господарському суду Сумської області; справу повернуто до Господарського суду Сумської області. Постанову мотивовано тим, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є недоведеним та необґрунтованим, оскільки акти перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія не підтверджують того, що в місцях загального користування в заявлений період працювала система опалення, а також площа опалюваних місць загального користування. Водночас зустрічний позов не підлягає задоволенню через обрання відповідачем неналежних способів захисту, а також недоведення обставин вчинення проти нього позивачем протиправних дій. Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.05.2026 у справі № 920/1061/23(920/399/25) касаційну скаргу ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» в особі керуючого санацією Шаматріна Євгена Миколайовича задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 920/1061/23(920/399/25) скасовано в частині скасування рішення Господарського суду Сумської області від 22.07.2025 в частині задоволення первісного позову та відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» до ОСОБА_1 ; справу в скасованій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції касаційний господарський суд зазначив про те, що суд апеляційної інстанції помилково застосував правові висновки, сформульовані в іншій справі, оскільки її фактичні обставини істотно відрізнялися. У цій справі не встановлено належними доказами фактів надання послуг з теплопостачання неналежної якості, зокрема відсутні підтвердження невідповідності температурного режиму, звернень споживачів щодо якості послуг чи інших обставин, які свідчили б про порушення виконавцем своїх обов`язків. Верховний Суд наголосив, що за індивідуальним договором виконавець послуги зобов`язаний довести відповідність якості теплової енергії встановленим вимогам у точці обліку, тоді як забезпечення належного стану внутрішньобудинкових систем покладається на співвласників будинку або управителя. Відтак виконавець не відповідає за погіршення якості послуг, якщо воно спричинене неналежним станом внутрішньобудинкових систем. Також Суд звернув увагу, що сама по собі відсутність приладів опалення в місцях загального користування не є достатньою підставою для висновку про ненадання або неналежну якість послуг з теплопостачання, оскільки загальнобудинкові потреби охоплюють ширший перелік витрат. Крім того, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд не виконав обов`язку щодо повного та всебічного дослідження доказів: не перевірив відповідність якості послуг вимогам законодавства і договору, не надав належної оцінки розрахункам, здійсненим відповідно до Методики розподілу, не навів мотивів їх відхилення та не дослідив заперечення сторін щодо вихідних даних розрахунку. У зв`язку з цим висновок апеляційного суду про відмову в позові Верховний Суд визнав передчасним, оскільки його зроблено без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. До того ж, касаційний господарський суд зазначив, що під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення. За ч. 1 ст. 316 ГПК України визначено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи 22.06.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від керуючого санацією ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» арбітражним керуючим Шаматріна Є.М. надійшли додаткові пояснення у справі щодо висловлених позицій Верховним Судом у постанові від 25.05.2026, в яких останнє просило суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 22.07.2025 у справі № 920/1061/23(920/399/25) залишити без задоволення; рішення Господарського суду Сумської області від 22.07.2025 у справі №920/1061/23(920/399/25) залишити без змін. 26.06.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника адвоката Косенка О.М. надійшли додаткові пояснення у справі щодо висловлених позицій Верховним Судом у постанові від 25.05.2026 та в яких останній просив суд скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 22.07.2025 року у справі № 920/1061/23(920/399/25); прийняти рішення про відмову ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» у задоволенні позовних вимог про стягнення сфальсифікованої заборгованості в сумі 8 867 грн. 68 коп; визнати неукладеним Договір приєднання до послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»; визнати факт неотримання ОСОБА_1 послуг з теплопостачання з 01.10.2021 року по 01.03.2025 року; зобов`язати ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за фіктивні послуги з постачання теплової енергії з суми 8 867 грн. 68 коп. до 0, 00 гривні. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 920/1061/23(920/399/25) передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Станік С.Р., Остапенко О.М. У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про необхідність розглядати дану справу у визначеному протоколом складі колегії суддів по суті спочатку та призначити справу до розгляду в судовому засіданні. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 у справі №920/1061/23(920/399/25) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 22.07.2025 у справі № 920/1061/23(920/399/25) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Остапенко О.М.; Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 22.07.2025 у справі № 920/1061/23(920/399/25) призначено на 08.07.2026. Клопотання/заяви учасників справи 07.07.2026 через систему «Електроний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника надійшло клопотання про долучення доказів, в яких останній просить суд долучити до справи відповіді ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» вих. № 305 від 12.02.2024 року та вих. № 1249 від 3.12.2025 року. Колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання представника скаржника про долучення до матеріалів справи відповідей ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» вих. № 305 від 12.02.2024 та вих. № 1249 від 03.12.2025 з огляду на таке. Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи доведе неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16 єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи. У поданому клопотанні представник скаржника не навів жодних обставин, які б свідчили про існування таких виняткових випадків, а також не обґрунтував неможливість подання зазначених доказів під час розгляду справи судом першої інстанції. Наведені у клопотанні доводи фактично стосуються оцінки змісту поданих документів та посилань на правову позицію Верховного Суду, однак не містять обґрунтування причин їх несвоєчасного подання. Водночас клопотання не містить прохання про поновлення процесуального строку на подання відповідних доказів та не наведено поважних причин його пропуску. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що заявником не доведено наявності передбачених частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України виняткових підстав для прийняття таких доказів на стадії апеляційного перегляду справи, у зв`язку з чим клопотання про їх долучення до матеріалів справи задоволенню не підлягає. Явка представників учасників справи У судове засідання 08.07.2026 з`явився представник скаржника. Представник ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» в судове засідання 08.07.2026 не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином. Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші). Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника скаржника. Позиції учасників справи У судовому засіданні 08.07.2026 представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 22.07.2025 у справі № 920/1061/23(920/399/25) та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити і задовольнити зустрічні позовні вимоги. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Із матеріалів справи вбачається, у провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа №920/1061/23 про Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт». У межах зазначеної справи ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» звернулося до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 8867,68 грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 до 30.09.2024. Позов мотивовано тим, що самовільне відключення належної відповідачу квартири від системи централізованого опалення не є підставою для звільнення його від оплати за послуги теплопостачання за спірний період. До того ж, в обгрунтування позовних вимог позивач зазаначив, що з 15.10.2006 ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м. Шостки і визнане надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради №226 від 28.07.2006. Предметом господарської діяльності позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка. Тому позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.01.2020 №96 установлено ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» тариф на послугу з постачання теплової енергії для потреб населення на рівні 1710,72 грн/Гкал. Наказом ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» від 01.10.2021 №263 встановлено та введено в дію з 01.11.2021 року плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії, що надається споживачам за індивідуальними договорами в розмірі 32,18 грн з ПДВ на місяць на одного абонента. Позивач вказує, що в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 роки надавав послугу з постачання теплової енергії, у тому числі для багатоквартирного будинку №80 по вулиці Свободи в місті Шостка, що підтверджується наявними у матеріалах справи: свідоцтвом про перевірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (підібрана пара термоперетворювачів опору, теплообчислювач, лічильник води), актом готовності вузлів обліку теплової енергії до початку опалювального сезону ТОВ «Житлокомсервіс», показами теплового лічильника за адресою вул.Свободи, 80 (1 ввод) за період з листопада 2021 року по квітень 2024 року, актами огляду вимірювального комплексу обліку теплової енергії, актами приймання теплоносія на опалювальний об`єкт - вул. Свободи, буд.№55, №80, №82. Вказані акти та покази теплового лічильника підписані представниками теплопостачальної організації (ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт») та управляючої компанії (ТОВ «Жилкомсервіс»). Власником квартири АДРЕСА_1, опалювальна площа якої 64,2 кв.м, згідно довідки ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» від 05.12.2024 є ОСОБА_1 . Крім того, вказана обставина підтверджується інформаційною довідкою про реєстрацію місця проживання осіб наданих Сектором реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шосткинської міської ради. Позивач вказує, що текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії (Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії) 01.10.2021 розміщено на офіційному веб-сайті позивача http://shkhaer.com.ua/ та на офіційному веб-сайті Шосткинської міської ради shostka-rada.gov.ua. Відповідно до пункту 11 зазначеного договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону №315 від 22.11.2018 (далі - Методика розподілу). Згідно з пунктами 30, 32-34 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної Правилами, та плати за абонентське обслуговування. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається у паперовій формі. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Підпунктом 11 пункту 40 договору визначено, що споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. №169. Це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції). Позивачем і відповідачем стверджується, що квартира АДРЕСА_1 відключена від системи централізованого опалення будинку. З обігової відомості по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1, вбачається, що в період з листопада 2021 року по вересень 2024 року за вказаною адресою здійснювалися щомісячні нарахування за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, які останньою не оплачувались, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 8867,68 грн, яка складається з заборгованості за постачання теплової енергії та з плати за абонентське обслуговування. Також позивачем надані помісячні розрахунки заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по вересень 2024 року, з яких вбачається, що нарахування за теплову енергію позивачем для відповідача здійснювалось за теплову енергію, яка була спожита в місцях загального користування і допоміжних приміщеннях, а також для функціонування внутрішньобудинкових систем. У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 8867,68 грн заборгованості за надані послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування. Крім того, ОСОБА_1 подала до господарського суду зустрічний позов до ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» про: визнання договору приєднання про послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021 неукладеним; визнання факту неотримання позивачем послуг з теплопостачання з 01.11.2021 до 15.04.2025; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії з суми 8867,68 грн до 0,00 грн; стягнення з відповідача 30000,00 грн моральної шкоди. Зустрічний позов мотивовано тим, що належна позивачу квартира відключена від систем централізованого опалення будинку, у відповідача відсутні достовірні відомості щодо площ місць загального користування будинку, а також проектна документація на будинок, факт відсутності опалювальних приладів у відповідному під`їзді будинку підтверджено довідкою ТОВ «Жилкомсервіс». Також позивач послався на завдання йому моральної шкоди, яка виразилася у погіршенні стану здоров`я після отримання позову з причини негативної реакції на порушення його прав і справедливості. За наслідками розгляду вказаних вище позовних вимог, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Частиною 1 ст. 14 Закону передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, зокрема 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, за кожним видом комунальних послуг. Положеннями ч. 5 ст. 13 Закону встановлено відповідні виключення з моделі правовідносин між споживачем та виконавцем комунальних послуг, а саме, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Статтями 633, 634 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, а договором приєднання, в свою чергу, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору. При цьому відповідно до ч. 5, 6 ст. 633 ЦК України актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними. Так п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону, у системному зв`язку з наведеними вище положеннями ЦК України, встановлено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Згідно з п. 3 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. Згідно з ч.7 ст. 21 Закону послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», якою затверджено Типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними моделями договірних відносин. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії було розміщено на офіційному вебсайті ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» http://shkhaer.coni.ua/spogyvacham/publісітпii-dogovir-priednannya.ht.inl 01.10.2021 та на офіційному вебсайті Шосткинської міської ради - shostka-rada.gov.ua. Тобто договір є укладеним за умови відсутності рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин будинку одразу після спливу 30 днів з моменту його опублікування та факту приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) - вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги ( п. 4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ № 1022 від 08.09.2021). На адресу позивача у встановлений Законом порядок та строк не надходило жодних рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги. Таким чином, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів з 01.11.2021. Суд першої інстанції, оцінивши доводи та докази відповідачки за первісним позовом щодо розміщення 10.09.2024 на сайті Шосткинської міської ради файлу з текстом типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, вірно вказав, що вони не спростовують доведених тверджень і доказів позивача, які додані до додаткових пояснень, про своєчасне опублікування тексту вказаного договору, його оновлення 01.10.2022 з урахуванням змін законодавства. При цьому, місцевий господарський суд вірно вказав, що враховуючи, що відповідачка не оспорювала факт опублікування договору на сайті позивача, цієї обставини достатньо для визнання угоди укладеною. Квартира АДРЕСА_1 відключена від системи централізованого опалення будинку. Відповідно до п. 14 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019) (далі Правила), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. На підставі п. 38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання). Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика 315). Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу І Методики 315, розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано. Тотожні положення щодо обов`язку індивідуального споживача приймати участь в розподілі обсягів теплової енергії визначені також і в договорі. Предметом Договору є надання виконавцем споживачу послуги з постачання теплової енергії, обсяг якої визначається зокрема як частина обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з листопада 2021 року по вересень 2024 року включно, що підтверджується розрахунками заборгованості за використану теплову енергію за вказаний період, актами приймання теплоносія та актами перевірки роботи системи опалення, засвідчені підписами представників позивача та управителя багатоквартирного будинку, показаннями теплового лічильника на загальну суму 8867,68 грн. На підставі п. 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики

315. Обсяги спожитої споживачем послуги за відповідний період обліковувались встановленим в будинку № 80 по вулиці Свободи в місті Шостка лічильником. Зауваження щодо правильності роботи зазначеного лічильника обліку теплової енергії від відповідача не надходили. Відповідачем у свою чергу не було сплачено вартість наданої послуги з постачання теплової енергії за вказаний вище період, що являє собою прострочення відповідачем грошового зобов`язання. Відповідно до абз. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Пунктом 30 Договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної Правилами та плати за абонентське обслуговування. Згідно з п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Пунктом 33 Договору передбачено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається у паперовій формі. Відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. У зв`язку з несплатою відповідачем вартості наданої послуги з постачання теплової енергії, виникла заборгованість в сумі 8867,68 грн перед позивачем за Договором, що є порушенням майнових прав та інтересів останнього. Ураховуючи, що відповідачем заборгованість погашено не було, позивач звернувся з позовом до суду. За ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідач не розрахувався за послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом було вірно відхилено аргументи відповідача в частині відсутності між сторонами укладеного договору на постачання теплової енергії, оскільки відсутність укладеного між сторонами договору, обов`язковість укладання якого лежить і на споживачеві, і на теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення з споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини. Відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13). Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Таким чином, з урахуванням системного аналізу вище наведених норм чинного законодавства і матеріалів справи, типовий індивідуальний договір від 01.11.2021 між сторонами є укладеним через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання. Разом з тим, в силу положень ч. 5 ст. 13 Закону від споживача не вимагається вчинення будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, адже, як вже зазначено, відповідно до вимог цього Закону такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Оскільки квартира, у якій зареєстрований відповідач, є частиною житлового будинку за адресою: вул. Свободи, 80 у м. Шостка, відповідно співвласники якого не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, відтак типовий індивідуальний договір від 01.11.2021 є укладеним у силу вимог Закону. Доводи скаржника про те, що квартира має автономне опалення з відключенням квартирної системи опалення від будинкового теплопостачання не приймаються судом до уваги з огляду на наступне. Відповідно до п. 14 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 (далі Правила) відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика розподілу). Згідно з п. 38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання). Відключення квартири відповідача, що розташована в житловому багатоквартирному будинку, від мереж централізованого опалення, не звільняє його від обов`язку відшкодувати витрати за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку, разом з іншими власниками, пропорційно до займаної ними площі. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку -приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав, та згідно з п. 1 ч. 1 ст. 6 цього Закону співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку. Пунктом 24 Правил визначено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку: і житлових, і нежитлових. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Вказане приміщення не підпадає під термін неопалюване приміщення. При проектуванні та будівництві житлових будинків забудовник здійснює вибір системи теплозабезпечення і теплоспоживання будинку, з врахуванням техніко-економічної доцільності та вимог законодавства, у тому числі в частині опалення місць загального користування. Теплова енергія подається в житловий будинок № 80 по вул. Свободи в м. Шостка через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах. Відсутність опалювальних приладів у місцях загального користування не виключає загальнобудинкові потреби на опалення всієї будівлі/будинку, оскільки це входить до загального обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення. Згідно актів ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» за опалювальні сезони 2021-2024 приймання теплоносія на опалювальний об`єкт та перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія по вул. Свободи, буд. 80 в м.Шостка встановлено, що теплопостачальною організацією було подано, а споживачем прийнято теплоносій на тепловому вводі будівлі по вул. Свободи, буд. 80 в м.Шостка. Перевірка якості надання послуги з постачання теплової енергії здійснюється на підставі п. 33 Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1145 (далі Порядок № 1145). У період до 06.02.2024 діяв п. 33 Порядку № 1145, що закріплював перевірку дотримання нормативної температури повітря тільки в житлових приміщеннях. Змінами внесеними постановою КМУ № 127 від 06.02.2025 у підп. 3 п. 33 Порядку № 1145 визначено, що під час проведення перевірки відповідності якості надання послуги з постачання теплової енергії параметрам, передбаченим договором про надання такої послуги, виконавець комунальної послуги враховує дотримання нормативної температури повітря у приміщеннях споживача (для приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами розподілювачами теплової енергії) у разі укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем. Як встановлено вище, послуга відповідачу надається на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, тобто без обслуговування внутрішньобудинкових систем, а тому позивач не наділений повноваженнями щодо вимірювання температури повітря у місцях загального користування. Відповідно до п. 6 Правил виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, що забезпечує надання послуги встановленим нормативам: за індивідуальним договором - до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі). Суд вірно звернув увагу, що відповідно до п. 24 Правил та пункту 11 розділу IV Методики розподілу, якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком. Місцевий господарський суд також вірно вказав, що саме співвласники повинні спільно вирішувати питання щодо внутрішніх мереж і систем опалення, утеплення належного їм будинку тощо, надаючи завдання обслуговуючому підприємству, а не навпаки. Отже, суд апеляціної інстанції погоджується з твердженням суду першої інстанції, що враховуючи вищенаведене, відповідач не надав суду документального підтвердження незадовільної якості послуг. Розрахунки обсягів спожитої теплової енергії та нарахування за послугу з постачання теплової енергії здійснюються на основі комерційного обліку відповідно до розділу ІІІ Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 р. № 2119-VIII, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі Правила) та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика розподілу). Відповідно до статті 13 Закону плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 33 Правил у разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону, та/ або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Відповідно до ст. 1 Закону плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). Граничний розмір плати за абонентське обслуговування визначається методологією відповідно до вимог постанови КМУ від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг». Відповідно до наказу ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» № 263 від 01.10.2021 плата за абонентське обслуговування у будинках, які обладнані будинковими вузлами комерційного обліку, розрахована підприємством у розмірі 32,18 грн на місяць /на одного абонента. Господарський суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача про відсутність у позивача достовірних даних щодо площ місць загального користування, допоміжних приміщень та даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення. У випадку відсутності у позивача достовірних даних щодо площ місць загального користування та допоміжних приміщень, також даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби, визначається спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку: для 1-5 поверхового будинку - 25% та додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку ( п.8, 9 розділу ІV Методики розподілу). Власники квартир з індивідуальним опаленням не звільняються від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку. У даному разі матеріалами справи підтверджено та скаржником у свою чергу не спростовано, що позивач виконав свої обов`язки відповідно до договору, а саме, надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у період з 01 листопада 2021 року по 30 вересня 2024 року. Таким чином, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про те, що, з огляду на встановлений факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 по 30.09.2024, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8 867,68 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Стосовно зустрічних позовних вимог. Ураховуючи те, що суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість нарахування відповідачу заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії на підставі договору з надання послуг постачання теплової енергії, що є укладеним публічним договором приєднання, та задоволення первісного позову у повному обсязі, зустрічний позов в частині визнання договору з надання послуг постачання теплової енергії неукладеним та зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості задоволенню не підлягає. Оцінюючи вимоги зустрічного позову щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне. Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України). Як вірно встановлено судом, позивачкою за зустрічним позовом не була доведена належними доказами вина Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» у завданні їй моральної шкоди, а тому місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову. Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять достатній обсяг належних, допустимих та достовірних доказів, які у своїй сукупності дають змогу встановити обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, та надати їм належну правову оцінку. В свою чергу, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди скаржника з висновками суду першої інстанції, власного тлумачення норм матеріального права, які регулюють правовідносини щодо надання послуг з постачання теплової енергії та їх розподілу між споживачами багатоквартирного будинку, а також до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, встановив їх на підставі належних та допустимих доказів, яким надано належну правову оцінку, а вищенаведені висновки відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права. При цьому скаржником не наведено переконливих аргументів, які б спростовували встановлені судом обставини або свідчили про неправильність його висновків. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Сумської області від 22.07.2025 у справі № 920/1061/23(920/399/25) підлягає залишенню без змін. Розподіл судових витрат Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 22.07.2025 у справі № 920/1061/23(920/399/25) залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 920/1061/23(920/399/25) повернути до Господарського суду Сумської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повний текст постанови складено та підписано - 13.07.2026. Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді С.Р. Станік О.М. Остапенко