Постанова 4873 № 910/7892/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" липня 2026 р. Справа№ 910/7892/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коробенка Г.П. суддів: Скрипки І.М. Кравчука Г.А. за участю секретаря судового засідання Огірко А.О. за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 09.07.2026 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 (повний текст складено та підписано 12.02.2026) у справі № 910/7892/25 (суддя Бойко Р.В.) за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" до Фізичної особи-підприємця Середюк Наталії Ігорівни за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:1.ОСОБА_1 на стороні позивача:2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Акорд"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістіл"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" про стягнення збитків у розмірі 613 530,54 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Середюк Наталії Ігорівни про стягнення збитків у розмірі 613 530,54 грн. В обґрунтування позовних вимог Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" вказує, що 29.06.2024 відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено належний Товариству з обмеженою відповідальністю "Полістіл" вантаж, перевезення якого здійснювала Фізична особа-підприємець Середюк Наталія Ігорівна на підставі договору-заявки №13 від 27.06.2024. Тому, позивач, виконуючи свої зобов`язання за Договором добровільного страхування вантажів №TRS 25895 від 10.01.2024, виплатив страхове відшкодування в розмірі 613 530,54 грн власнику пошкодженого вантажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Полістіл", у зв`язку з чим Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Таким чином, посилаючись на знищення спірного вантажу під час перевезення, позивач вказує, що Фізична особа-підприємець Середюк Наталія Ігорівна повинна відшкодувати Товариству з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" вказану суму збитків. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю. Приймаючи оскаржуване рішення, суд дійшов висновку, що позивачем недоведено наявності шкоди у заявленому розмірі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із вказаним рішенням, Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 20.01.2026 у справі №910/7892/25 скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджує, що майно яке перевозилось внаслідок ДІП не може бути використано у подальшому виробництві внаслідок 100 % деформації геометрії металу. Дефект продукції остаточний та виправленню не підлягає, що підтверджується, зокрема, актом приймання продукції за якістю №1.-03.07.24 від 03.07.2024 - за договором страхування це є повною загибеллю майна (пункт 14.2.1. Договору). Скаржник також наголошує, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що ФОП Середюк Н.І. вчиняла активні дії щодо виплати та вимоги надати їй пошкоджений вантаж, або повідомляла про те, що вона готова компенсувати збитки у разі вчинення певних дій з боку власника, або з тим, що вона не погоджується з сумою, тощо. Узагальнені доводи та заперечення відповідача 18.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін. Відповідач зауважує на тому, що наявні в матеріалах справи докази не можуть переконливо свідчити про розмір заподіяних збитків, оскільки вказані обставини повинні підтверджуватись певними доказами, як-то експертним висновком, яким встановлюється факт нанесення збитків, причини їх виникнення та розміри. А отже, подані позивачем докази в підтвердження понесених збитків не можуть бути прийняті в якості належних та допустимих, в розумінні положень ст.ст. 76-79 ГПК України. Крім того, відповідач зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції складає 18 000,00 грн. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг, заяв та клопотань учасників судового процесу Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 апеляційну скаргу у справі №910/7892/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі № 910/7892/25. Судове засідання призначено 16.04.2026. Витребувано матеріали справи №910/7892/25 з Господарського суду міста Києва. 19.03.2026 матеріали справи №910/7892/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2026, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7892/25. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.04.2026, справу №910/7892/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Михальська Ю.Б., Кравчук Г.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2026 колегыя суддыв постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі № 910/7892/25 колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), судді Кравчук Г.А., Михальська Ю.Б., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026. Розгляд апеляційної скарги призначено на 14.05.2026. 14.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026, у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7892/25. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.06.2026, справу №910/7892/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Скрипка І.М., Кравчук Г.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі №910/7892/25, колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Кравчук Г.А., Скрипка І.М., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.07.2026. У судовому засіданні 09.07.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Явка представників учасників судового процесу У судове засідання 09.07.2026 з`явились представники позивача та відповідача, які надали свої пояснення. Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 25.06.2026 та шляхом направлення поштової кореспонденції. Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення третіх осіб про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" за відсутності представників третіх осіб. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції 10.01.2024 між Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полістіл" (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування вантажів №TRS 25895 (надалі - Договір), у відповідності до п. 3.1 якого предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням вантажем, що перевозиться, та зазначається у розділі 6 Сертифікату. У розділі 1 Договору наведені наступні визначення термінів: - вигодонабувач - фізична або юридична особа, яка може зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, що визначена в розділі 3 Сертифікату; - дійсна вартість вантажу - вартість вантажу за ціною виробника або постачальника, включаючи документально підтверджені витрати по перевезенню, зберіганню, фрахт, митні витрати та виключаючи податок на додану вартість; - перевезення вантажу (перевезення) - це переміщення вантажу окремим транспортним засобом від пункту виправлення до пункту призначення. Окремим перевезенням вважаються всі вантажі, які перевозяться при перевезеннях в контейнерах - окремим контейнером, при інших перевезеннях - окремим транспортним засобам (автомобілем, залізничним вагоном, повітряним судном); - повідомлення про перевезення (повідомлення) - інформативний лист про здійснення перевезення вантажу, який надсилається страхувальником страховикові до початку перевезення вантажу з метою випуску Сертифікату про страхування. Повідомлення повинно містити всю інформацію, необхідну для випуску Сертифікату про страхування. Повідомлення надається у довільній формі, якщо інше не передбачена Договором та/або Умовами; - регрес - право вимоги, що переходить до страховика, який виплатив страхове відшкодування, до особи, винної у настанні страхового випадку; - сертифікат - додаток до Договору, що підтверджує прийняття на страхування окремого перевезення вантажу. Сертифікат оформляється страховиком в порядку, передбаченому Розділом 3 Умов. Згідно п. 3.2 Договору страховик приймає на страхування вантажі страхувальника, відносно яких отримано повідомлення, шляхом випуску страхувальнику сертифікату, що підтверджує факт прийняття вантажу на страхування. У пункті 4.1 Договору вказано, що страхова сума зазначається у розділі 7 сертифікату. Відповідно до п. 6.3 Договору за Договором підлягають відшкодуванню: 6.3.1 збитки, витрати та внески по загальній аварії, які викликані необхідністю запобігання загибелі вантажу по будь-якій причині, за винятком виключень, визначених в розділі 7 цих Умов; 6.3.2 документально підтверджені, необхідні та обґрунтовані витрати страхувальника, які пов`язані із настанням страхового випадку, що відшкодовується за Договором (завжди в межах страхової суми), а саме: Витрати, здійснені з метою зменшення збитку, а саме: - витрати на підіймання та витягування транспортного засобу з вантажем у випадку, якщо транспортний засіб має можливість продовжити перевезення без перевантаження вантажу в інший транспортний засіб; - витрати на перевантаження вантажу до іншого транспортного засобу, якщо транспортний засіб не може самостійно пересуватися; - витрати на перевантаження вантажу до іншого контейнеру, якщо контейнер не може використовуватися для перевезення вантажу. Зазначені в цьому пункті виграти відшкодовуються в розмірі, що не перевищує 10% в|д страхової суми за сертифікатом, або у більшому розмірі за умом попереднього письмового погодження зі страховиком. Інші витрата, якщо вони зроблені за умови поперед нього письмового погодження зі страховиком. Територія дії Договору визначається у сертифікаті (п. 8.2 Договору). У пункті 13.1.6 Договору вказано, що для отримання страхового відшкодування страхувальник повинен надати страховику, зокрема документи, що підтверджують розмір і обсяги понесеного збитку (акт приймання вантажу (складається представником одержувача і перевізника: в акті відображається фактична кількість прийнятого вантажу і його стан), висновок (звіт) сюрвейера (у разі залучання), висновок торгово-промислової палати (у разі залучення), звіти/акти експертизи/оцінки, акти уцінки тощо, Документи, що підтверджують витрати на здійснення необхідних заходів по зменшенню збитків та рятуванню вантажу. За умовами п. 14.2.2 Договору при пошкодженні всього чи частини вантажу: а) якщо вантаж в пошкодженому стані був проданий, вартість вантажу в пошкодженому стані визначається на підставі результатів вільного продажу чи продажу на аукціоні. Сума страхового відшкодування визначається як різниця між дійсною вартістю тієї частини вантажу, що була пошкоджена, і сумою, одержаною внаслідок продажу цієї частини вантажу; b) якщо вантаж в пошкодженому стані не продавався, сума страхового відшкодування визначається менша величина з двох: - різниця між дійсною вартістю (до пошкодження) тієї частини вантажу, що була пошкоджена, і вартістю частини вантажу в пошкодженому стані, встановленою на підставі акту незалежної експертизи (оцінки); - розмір дійсної вартості втраченої частини вантажу, яка визначається як співвідношення втраченого обсягу (ваги, кількості, об`єму тощо) вантажу до загального обсягу вантажу. Страхувальник не має права відмовитись від вантажу, що залишився після страхового випадку, навіть пошкодженого. Залишкова (ліквідаційна) вартість такого вантажу підлягає вирахуванню з суми страхового відшкодування (п. 14.10 Договору). Згідно Сертифікату №3 від 08.06.2024 Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" прийнято на страхування перевезення вантажу за маршрутом: а) водним: пункт навантаження - порт Іскендерун, Туреччина - порт Рені, Україна; б) автомобільним: порт Рені Україна, - м. Біла Церква, Київська обл., Україна. Строк дії сертифікату з 00:00 год. 08.06.2024 по 24:00 05.10.2024 (п. 5.1 Сертифікату №3 від 08.06.2024). У пункті 6 Сертифікату №3 від 08.06.2024 вказано, що вантажем є гарячеоцинкована рулонна сталь, холоднокатана рулонна сталь у кількості 916 котушок вагою 3 697,640 МТ. Відповідно п.п. 7.1, 7.2 Сертифікату №3 від 08.06.2024 страхова сума за сертифікатом визначається в розмірі 100% від дійсної вартості застрахованого вантажу та складає 130 608 697,69 грн. 27.06.2024 між Фізичною особою-підприємцем Середюк Наталією Ігорівною (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полістіл" (замовник-експедитор) укладено Договір-заявку №13 (надалі - Договір-заявка) на перевезення автомобілем MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , з прицепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , металу в рулонах за маршрутом м. Рені (Одеська обл.) - м. Біла Церква (Київська обл.). Вартість перевезення - 25 000,00 грн. У пункті 1 Договору-заявки сторонами було погоджено, що дана заявка при відсутності довготермінового договору між "замовником-експедитором" і "перевізником" має силу договору на разове перевезення. Факсимільна копія даної заявки має повну юридичну силу нарівні з оригіналом. Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту завантаження і до моменту-передачі вантажу вантажоодержувачем (п. 3 Договору-заявки). Згідно товарно-транспортної накладної №01157 від 27.06.2024 в порту Рені в автомобіль MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , з прицепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , було навантажено прокат плоский оцинкований в рулонах масою брутто 20 290 кг, масою нетто - 20 180 кг. Дана товарно-транспортна накладна підписана ОСОБА_1 , як водієм автомобіля MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , та представником Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Акорд", як експедитором. 29.06.2024 близько 08 год. 10 хв. на 204 км автомобільної дороги М-15 Одеса-Рені сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , з прицепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , а саме: ОСОБА_1 на закругленій ділянці дороги не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, та здійснив перекидання транспортного засобу, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 12.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.07.2024 у справі №946/5416/24, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У зв`язку з зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістіл" до страховика за Договором із заявою на виплату страхового відшкодування по справі №0139129 позивачем на підставі страхового акту №0139129 від 22.11.2024 здійснено відшкодування завданої внаслідок спірної ДТП шкоди шляхом перерахування коштів в розмірі 613 530,54 грн на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістіл" (страхувальника за Договором). Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування позивачу заподіяної внаслідок ДТП шкоди вантажу. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що зважаючи на існування між сторонами спору щодо причин пошкодження вантажу, нанесені під час перевезення вантажу збитки повинні підтверджуватись, зокрема експертним висновком, що встановлює факт нанесення збитків, причини виникнення та їхні розміри, проте у матеріалах справи відсутні будь-які експертні висновки із приводу зазначених питань. Також відповідач стверджує, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме: протиправних дій відповідача, наявності збитків та їх розміру, як обов`язкових складових предмету доказування у даному спорі, а відтак, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача збитків. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників судового процесу У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані позивачем і відповідачем пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, належать до позадоговірних зобов`язань. Ці правовідносини регулюються Главою 82 Цивільного кодексу України. Згідно із частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно з частиною другою статті 224 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на дату настання спірної ДТП) під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Отже, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як: - неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства; - наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір; - причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду; - вина заподіювача шкоди, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Суди, розглядаючи спори про стягнення шкоди, мають встановлювати наявність усіх елементів складу правопорушення у їх сукупності. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність у вигляді відшкодування шкоди не настає. При поданні позову про відшкодування заподіяної майнової шкоди, на позивача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2025 у справі №910/10354/21, від 17.12.2025 у справі №914/980/24, від 20.11.2025 у справі №910/8222/20. Водночас зі змісту частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Відповідний висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України та презумпції вини заподіювача шкоди міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 21.07.021 у справі №910/12930/18, від 28.10.2021 у справі №910/9851/20, від 20.10.2022 у справі №910/3782/21 тощо. З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що між позивачем та третьою особою-3 було укладено договір добровільного страхування вантажів №TRS 25895 від 10.01.2024, у відповідності до п. 3.1 якого предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням вантажем, що перевозиться, та зазначається у розділі 6 Сертифікату. 08.06.2024 між позивачем та третьою особою-3 був укладений страховий сертифікат №3 до вказаного договору. В подальшому 27.06.2024 між третьою особою-3 та відповідачем було укладено договір-заявку №13 на перевезення, згідно якої перевезення здійснюється автомобілем, реєстраційні номери НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 . 29.06.2025 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , з прицепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті якої був пошкоджений вантаж. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.07.2024, ОСОБА_2 визнано особою винною у настанні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Надалі, позивач отримав від третьої особи-3 заяву про виплату страхового відшкодування, у зв`язку з настанням страхового випадку, який мав місце 29.06.2024, в результаті чого був пошкоджений вантаж, який є предметом укладеного з ФОП Середюк Н.І. договору-заявки на перевезення №13 від 27.06.2024. Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було визнано подію страховим випадком та в подальшому сплачено страхове відшкодування в розмірі 613 530,54 грн, про що свідчить копія платіжної інструкції №1509 від 25.11.2024. Виплата страхового відшкодування була здійснена у відповідності до ст. 102 ЗУ «Про страхування» на підставі заяви страхувальника (третьої особи-3) та страхового акту №0139129. Відшовідно до статті 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки. Згідно статті 108 Закону України "Про страхування" якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Полістіл" та Фізичною особою-підприємцем Середюк Наталією Ігорівною Договір-заявка є договором перевезення вантажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України (був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та настання ДТП) та Глави 64 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із договору перевезення передбачена статтею 920 Цивільного кодексу України - у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Згідно ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Пунктами 1, 3 Договору-заявки № 13 визначено, що дана заявка при відсутності довготермінового договору між Замовником-експедитором і Перевізником має силу договору на разове перевезення. Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту завантаження й до моменту передачі вантажу вантажоодержувачем. Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено, що вантаж, який є предметом укладеного третьою особою-3 з відповідачем договору-заявки на перевезення №13 від 27.06.2024, був пошкоджений під час перевезення, у позивача після виплати страхового відшкодування третій особі-3 виникло право вимоги до відповідача в розмірі виплаченого відшкодування в сумі 613 530,54 грн. Щодо заявленого позивачем розміру шкоди, яка має бути відшкодована відповідачем. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що позивачем не доведено дійсний розмір шкоди через незабезпечення проведення експертизи ТОВ "Полістіл". Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до п. 14.1 договору страхування розрахунок і виплата страхового відшкодування здійснюється згідно з умовами договору на підставі письмової заявки Страхувальника / вигодонабувача на виплату страхового відшкодуванн, документів, зазначених в розділі 13 Умов та Страхового акту. Згідно з п. 14.2.1 договору страхування при повній загибелі, викраденні, втраті всього чи частини вантажу (безповоротної втрати Страхувальником всього чи частини вантажу внаслідок страхового випадку) - визначається у розмірі дійсної вартості всього вантажу, або у розмірі дійсної вартості тієї частини вантажу, що загинула. Відповідно до пункту 14.10. договору страхування страхувальник не має права відмовитись від вантажу, що залишився після страхового випадку, навіть пошкодженого. Залишкова (ліквідаційна) вартість такого вантажу підлягає вирахуванню з суми страхового відшкодування. В матеріалах справи наявний акт про пошкодження вантажу від 29.06.2024, в п. 6 якого зазначена кількість пошкодженого вантажу: 2 (два) рулони брутто 20290 кг. Причина пошкодження вантажу: ДТП (п. 9). З наданої позивачем товаро-транспортної накладної від 27.06.2024 №01157 вбачається, що масса брутто вантажу переданого на перевезення складає 20290 кг. Судом встановлено, що акт про пошкодження вантажу від 29.06.2024 був підписаний з боку замовника / вантажоодержувача (ТОВ "Полістіл") та незацікавленою стороною, та не містить підписів відповідача. В контексті вказаних обставин, колегія суддів враховує, що ФОП Середюк Н.І., здійснюючи перевезення вантажу була безпосередньо обізнаною про настання ДТП та пошкодження довіреного їй на перевезення вантажу. Проте, жодних дій щодо врегулювання цього випадку, не вчинила. Разом з цим, в матеріалах справи наявний лист від 02.07.2024, з якого вбачається, що відповідач відмовилась від прийняття участі у складанні акту про пошкодження товару. У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що акт про пошкодження вантажу від 29.06.2024, є належним доказом у підтвердження пошкодження вантажу. Факт пошкодження вантажу («повна загибель») також підтверджується наявними в матеріалах справи актами про перевантаження вантажу від 29.06.2024, актом від 02.07.2024 та актом приймання продукції за якістю №1-03.07.2024 від 03.07.2024. Разом з цим, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства. Тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц). Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Отже, з наведеного слідує висновок, що сторони договору зобов`язані діяти добросовісно. Разом з тим, беручи до уваги вищевстановлені апеляційним судом обставини справи, слідує висновок про порушення відповідачем принципу добросовісності, оскільки ігноруючи норми укладеного договору, будучи обізнаною про ДТП та пошкодження вантажу, відповідач, яка несла безпосередню відповідальність за збереження цього вантажу, не вчинила жодних дій щодо врегулювання виниклих обставин. Таким чином, беруючи до уваги, що переданий на перевезення вантаж, внаслідок ДТП, був повністю пошкоджений, що підтверджується актом про пошкодження вантажу від 29.06.2024, то в розумінні умов п. 14.2.1 договору страхування, розрахунок суми страхового відшкодування має визначатися у розмірі дійсної вартості всього вантажу, який згідно наданого позивачем розрахунку, розрахований таким чином: 733 439,94 грн (вартість вантажу) + 39 600,00 грн (витрати понесені страхувальником відповідно до а) п. 6.3.2 договору) - 7, 334,40 грн (франшиза) - 152 175,00 грн (залишкова вартість - металобрухт) = 613 530,54 грн. При цьому, у випадку повного пошкодження (знищення) вантажу, що має місце в даному випадку, не проводиться експертиза, про що помилково виснував суд першої інстанції. Стосовно посилань суду першої інстанції на різницю у сумі збитків зазначених у вимозі ТОВ "Полістіл" до ФОП Середюк Н.І. та сумі виплаченого страхового відшкодування, колегія суддів враховує пояснення апелянта, згідно яких останній зазначає, що в претензії, яку ТОВ "Полістіл" направляв до ФОП Середюк Н.І. - власник вантажа мав на меті, щоб перевізник відшкодував йому всі витрати понесені внаслідок загибелі вантажу та включали окрім вартості вантажу, витрати з фрахту, витрати з перевалки та експедування вантажу в порті, витрати з навантажувально-розвантажувальних робіт, витрати зі сплати ПДВ 20% про розмитнені товару, тощо. Натомість, страхова компанія такі відшкодування не здійснює, відповідно позивач виплатив лише ту суму збитків, яка передбачена договором. Також колегія суддів зазначає про безпідставність тверджень відповідача про те, що ФОП Середюк Н.І. є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки вантаж був пошкоджений під час перевезення, яке здійснювалося саме ФОП Середюк Н.І. в межах укладеного з третьою особою-3 договору-заявки №13 на перевезення, відповідно після виплати позивачем стархового відшкодування третій особі-3, у позивача виникло право вимоги у розмірі виплаченого відшкодування до відповідача в скмі 613 530,54 грн. Будь-яких доказів, які б спростували факт перезвення вантажу, яке було пошкоджене внаслідок ДТП, визнання недійсними договорів страхування та заявки №13 на перевезення, матеріали справи не містять та не оспорювалось відповідачем під час розгляду даної справи. Враховуючи вищенаведене, з урахуванням встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" про стягнення збитків у розмірі 613 530,54 грн, підлягають задоволенню. Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду. Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 слід скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі №910/7892/25 скасувати. Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Середюк Наталії Ігорівни на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" суму завданих збитків у розмірі 613 530 (шістсот тринадцять тисяч п`ятсот тридцять) грн 54 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 9 202 (дев`ять тисяч двісті дві) грн 96 коп. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Середюк Наталії Ігорівни на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 13 804 (тринадцять тисяч вісімсот чотири) грн 44 коп. Матеріали справи № 910/7892/25 повернути Господарському суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 10.07.2026 Головуючий суддя Г.П. Коробенко Судді І.М. Скрипка Г.А. Кравчук